У четвер ліванський парламент обрав нового президента країни – ним став головнокомандувач ліванської армії Джозеф Аун. Це рішення стало завершенням тривалої політичної кризи: протягом більш ніж двох років Ліван залишався без президента після завершення терміну повноважень попереднього глави держави, Мішеля Ауна (який, до речі, не є родичем Джозефа).
Мішель Аун, християнин-мароніт користувався підтримкою Ірану й Хезболли – іранського проксі-угрупування, що діє в Лівані. Він також запам’ятався своїми висловлюваннями «вдячності» Росії за «захист християн на Близькому Сході», що викликало неоднозначну реакцію в Лівані, а також зростання російського впливу в Лівані. Тривалі переговори про обрання його наступника неодноразово заходили в глухий кут, загострюючи напруженість між ліванськими політичними силами, які підтримують Іран, та їхніми опонентами – з 2022 року було вже 12 невдалих спроб обрати президента.
Складнощів додає й унікальна конфесійна система Лівану: згідно з нею, президентом має бути християнин-мароніт, прем’єр-міністром – мусульманин-суніт, а спікером парламенту – мусульманин-шиїт. Обрання президента відбувається або в першому турі голосування двома третинами голосів парламенту, або у другому – простою більшістю.
Головнокомандувач ліванської армії Джозеф Аун був обраний президентом після двох турів голосування – й не без зусиль Сполучених Штатів і Саудівської Аравії, які довго вели неформальні переговори в Бейруті, намагаючись залучити якомога більше ліванських політиків для підтримки Ауну серед ліванських парламентаріїв.
Обрання Ауна майже одразу привітали Сполучені Штати й Ізраїль, який висловив надію на «добросусідські відносини».
У середу ліванський політик Сулейман Франжіє, християнин-мароніт і лідер партії Рух Марада, якого підтримувала Хезболла, вийшов з президентських перегонів, тим самим перетворивши Ауна на головного кандидата. Франжіє, колишній ліванський міністр внутрішніх справ і охорони здоровʼя, належить до ліванського християнського політичного клану, який має тісні звʼязки з колишнім президентом Сирії Башаром аль-Асадом, і Франжіє відкрито підтримав його ще в 2011 році, на початку сирійської революції.
Раніше, у 2023 році, колишній лідер Хезболли, Хасан Насралла, який був ліквідований влітку 2024, підтримав кандидатуру Франжіє, назвавший його «природнім кандидатом на президентських виборах в Лівані».
За словами кореспондента Reuters в Іраку, Тімура Азхарі, протягом багатьох років ліванського президента фактично обирали в Дамаску, а його обрання затверджувалось Іраном через Хезболлу – і саме вони казали останнє слово в тому, хто буде президентом в Лівані.
В січні 2025, щоправда, ситуація зовсім інша ніж два роки назад, коли закінчився термін Мішеля Ауна. Режим Ассада в Сирії зазнав краху, Хезболла зазнала величезних втрат (практично увесь керівний склад іранського проксі угрупування й чимало складів з іранською й російською зброєю було ліквідовано під час ізраїльських авіаударів влітку й восени 2024 року), а жовтневий ізраїльський удар по військових обʼєктах в Ірані дуже послабив й без того досить ненадійну систему ППО навколо Тегерану, на півдні й на заході країни, за деякими повідомленнями також знищивши новоприбулі російські S-300.
За словами Азхарі, зараз ситуація змінилась й виглядає на те, що цього разу вже не лише американці, а й саудити – основний регіональний суперник Ірану – вирішуватимуть те, хто стане президентом Лівану, невеликої, але стратегічно дуже важливої країни в регіоні. Політичне крило про-іранської Хезболли, яка хоч і втратила більшість в ліванському парламенті в 2022 році, все ж має досить багато мандатів і довго чинила спротив кандидатурі Джозефа Ауна. Зараз Хезболла, ймовірно, була змушена погодитись не ветувати Ауна, що яскраво демонструє не лише те, наскільки угрупування було ослаблене після війни з Ізраїлем, а й те, як поступово руйнується вплив так званої іранської «шиїтської дуги спротиву».
У своїй промові – яку привітали ліванці і яку, мабуть буде нелегко втілити в життя – Ауні під оплески парламентарів зазначив, що відтепер право на озброєння матиме виключно ліванська армія, дуже красномовно натякнуваши на недержавне озброєне угрупування в Лівані, контрольоване іноземною державою – Хезболлу. «Я працюватиму над тим, щоб повністю монополізувати право Ліванської Держави носити зброю», зазначив Аун.
Азхарі вважає, що «для тих ліванців, які шукали когось на кшталт нового Фуауда Чехаба — військового, який розбудував ліванські державні інституції та керував країною в період стабільності в 1950-х і 1960-х роках, — промова Джозефа Ауна стала променем надії».
Водночас, першим випробуванням для Ауна буде те, чи зуміє ліванська армія взяти контроль над своєю територією й обмежити вплив про-іранської Хезболли, яка веде війну з Ізраїлем від імені Тегерану на ліванській землі. Особливо, враховуючи те, що ліванський президент має досить обмежені важелі впливу, а Хезболла досі зберігає свої місця в парламенті. Майбутні кадрові призначення покажуть, якою буде ліванська зовнішня і внутрішня політика. За словами Майкла Янга з Carnegie Middle East Center, «цілком можливо, що, якщо Сполучені Штати і Саудівська Аравія таки сіли за стіл переговорів проштовхуючи обрання Ауна, мабуть вони вже мали на думці людину, яку хочуть бачити премʼєром – час скоро покаже».