Новий і непередбачуваний світ

Економіка
1 Березня 2022, 09:26

Навіть якщо Китай перемагатиме на фінансових і фінансово-товарних ринках, це не розв’яже основного завдання, що неодмінно постане перед керівництвом країни, — довести експорт промислової продукції до рівня, який забезпечить майже повну зайнятість працездатного населення Китаю, що швидко зростає. Щоб досягти цієї мети, китайській промисловості треба буде здобути доступ до повного циклу технологій, якими володіють міжнародні промислові корпорації євроатлантичного регіо­ну, й отримати сприятливий режим торгівлі на цих територіях.

Гібридний наступ

Навряд чи країни євроатлантичного регіону на це погодяться, принаймні добровільно. Тому керівництву Китаю доведеться їх змушувати. Змусити до такого можна тільки силою або погрозою реально застосувати силу. Звісно, повномасштабна сучасна війна — не той інструмент, застосування якого сприятиме тому, щоб Китай зміг успішно заповнити своїми товарами багаті західні ринки.

Але тут як засіб примусу китайським лідерам у пригоді стане досвід гібридної війни, якого зараз набуває путінська Росія в Україні й не тільки в ній. Найімовірніше, у КНР нині з великим інтересом спостерігають за витівками Путіна й відповідною реакцією країн євроатлантичного регіону. У росіян усе досить добре з творчим підходом до розроблення оригінальних ідей щодо заходів з досягнення поставлених завдань, але погано з організацією виконання своїх задумів. У китайців навпаки — туго з креативністю, натомість їм добре вдається копіювати чужі концепції, удосконалювати організацію їх виконання й опісля успішно впроваджувати масове застосування. Тому я не здивуюся, якщо з часом ми побачимо, приміром, у північній частині Мексики мільйонний загін міжнародних поліцейських сил, що з’являться там на запрошення мексиканського уряду. У Мексиці такі поліцейські «боротимуться» з міжнародною наркомафією, організованою злочинністю й терористами, які перед цим перетворять Південь США на пекло й затероризують усе місцеве населення. Звісно, такі поліцейські сили на 99,9% становитимуть китайські військовослужбовці. Також можна очікувати на китайський обмежений військовий контингент у кілька мільйонів миротворців в Іраку, Сирії, на західному березі річки Йордан, у секторі Газа, в Східному Єрусалимі та в кількох країнах Північної Африки, де вони намагатимуться «побороти» масовий наплив мігрантів у Західну Європу та «вгамувати» мусульманських екстремістів, які тероризуватимуть Ізраїль і деякі європейські країни.

Читайте також: Ворог несе втрати: які перемоги українського війська на фронті та поразки у окупантів (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Найімовірніше, в євроатлантичному регіоні врешті знайдуть більш-менш ефективний спосіб парирувати ці гібридні атаки китайського керівництва. Тому китайці будуть змушені серйозніше зайнятися Заходом. Логіка боротьби змусить їх шукати способи ввести свої гібридні сили безпосередньо на територію країн регіону. Важко передбачити, як розвиватимуться події в Північній Америці, а на європейському континенті, найвірогідніше, удар китайських гібридних сил буде спрямовано на Західну Європу. Тут розташовано впливові центри політичних рішень і провідні фінансові центри євроатлантичного регіону, тут дуже високого рівня промисловість, до того ж зосереджено багато провідних науково-технологічних центрів, тут, урешті, дуже міський ринок збуту. Водночас також тут не тільки дещо підстаркувате населення, а й максимально лякливий, розслаблений і демобілізований загальний настрій суспільства — саме в цій частині євроатлантичного регіону населення найменше спроможне чинити збройний опір брутальній збройній агресії. Тим паче, що це буде не традиційна війна з розпізнавальними знаками на військовій техніці й уніформі противника, а щось на кшталт нашестя орд вуличних бандитів, банд анархістів-терористів, загонів екстремістськи налаштованих мігрантів тощо. Звісно, всім цим хаосом керуватимуть з єдиного центру. Але щоб мати можливість ефективно щось таке здійснити, китайцям треба буде, по-перше, впритул підійти до кордонів Західної Європи, а по-друге, зробити ці кордони максимально дірявими, щоб мати безпосередній доступ до об’єктів гібридних атак.

Місце України

З цього моменту на нашу батьківщину очікують справді серйозні випробування. Думаю, що до того часу китайці дезінтегрують територію сучасної Російської Федерації й візьмуть під свою опіку Далекий Схід, Сибір та Урал. Припустимо, що кордони офіційно підконтрольних Піднебесній територій проходитимуть по лінії річок Кама — Волга. На всій території на захід від цих меж і до самих державних кордонів Фінляндії, Балтії, Білорусі та України, тобто на території з максимальною щільністю населення Росії, яке є європейським за своїм походженням та більш-менш за ментальністю, китайські гібридні сили штучно підтримуватимуть політичний безлад і політику терору. Це робитимуть різноманітні політичні й націоналістичні угруповання — хтось намагатиметься відновити Російську імперію, хтось Золоту Орду, хтось імперію гунів, а хтось — затвердити північнокавказький імамат.

Хто виявляє спроможність вчасно випускати потрібні обсяги найновішої зброї та ефективно її застосовувати — той і виграє війну. У цій ситуації потенційну перевагу має той, у кого краще з підприємливістю, ініціативністю та креативом, А З ЦИМ В Україні все добре

Як наслідок, кілька мільйонів російських біженців постійно штурмуватимуть східні кордони європейських країн-сусідів колишньої Російської Федерації, де, думаю, їм не дуже зрадіють, і щось мені підказує, що головний удар припаде по кордонах України. Європейська приналежність біженців і гібридна китайська пропаганда спричинятимуть неоднозначну реакцію на це явище з боку політиків і населення Західної Європи, що знижуватиме рівень та інтенсивність підтримки України й інших країн — сусідів РФ. Водночас необхідність цієї підтримки різко зросте, бо тиск біженців буде підсилено регулярними збройними нападами прибічників Російської імперії та просто якимись «жовтими чоловічками». Звісно, всі ці різноманітні загони китайських гібридних сил буде озброєно найсучаснішою китайською зброєю та досить добре організовано, а їхні дії будуть чітко спланованими і скоординованими. Поки найсильніші країни євроатлантичного регіону з’ясують що й до чого, мине дуже багато часу. Тому, схоже, у цій ситуації Україні доведеться сподіватися насамперед на свої сили, принаймні серію перших дуже потужних ударів нам доведеться витримати самим. Найімовірніше, східним країнам європейської частини Заходу доведеться поодинці боротися з, по суті, більш ніж величезною масою озброєних до зубів військовослужбовців збройних сил Китаю. Чи можемо ми в цих умовах хоч трохи сподіватися на успіх?

Битва технологій

Тут час згадати слова одного англійського консультанта, який сказав нашим генералам: «Маленька радянська армія ніколи не переможе велику радянську армію». Вочевидь, нам потрібна якась інша армія. Повернімося до графіка історії розвитку промислового виробу й згадаймо дві світові війни (див. «Життєвий цикл»). Особливістю Першої світової війни стало те, що з самого початку було масово застосовано нові технічні засоби ведення збройної боротьби: кулемети, авіацію, автомобільний транспорт, радіотелефонний зв’язок. Водночас тільки тодішні кулемети можуть претендувати на присутність на відрізку ВС нашого графіка. Літаки, автомобілі та засоби зв’язку були ще не дуже ефективними, тому в час Першої світової їх значення не було вирішальним. З цієї причини їхнє місце тоді було на відрізку АВ графіка історії розвитку цих промислових виробів. 

Гайрем Стівенс Максим 1883-го розробив свій кулемет, і хоча його використовували ще під час англо-бурської війни в 1899–1902 роках, генерали з обох сторін лінії фронту Першої світової війни виявилися не готовими зустріти свої війська з ворожими кулеметами. Особливо великі втрати сторін були на Західному фронті. Кулемети тоді викосили майже все довоєнне покоління французів, німців, британців і представників інших націй та народів, що брали участь у тій війні. З часом розв’язання проблеми знайшов тодішній міністр оборони Великої Британії Вінстон Черчилль, який організував розроблення й виготовлення важкої машини на гусеничному ходу, захищеної бронею та озброєної легкою гарматою й кулеметами. З міркувань секретності машину тоді умовно назвали «бак», або англійською «tank».

Перша світова закінчилася поразкою німців, але не тому, що в її ворогів генерали були кращими, а тому, що в німців раніше закінчилися солдати. Під час Другої світової війни ситуація склалася дещо інакше — танки й військові літаки дуже швидко удосконалювали, активно просуваючи по відрізку ВС. Водночас розвивали способи їх бойового застосування, основи яких було закладено ще в міжвоєнний період, тому під час Другої світової перед генералами супротивних армій не виникало таких неприємних сюрпризів, як перед їхніми попередниками. Водночас Червона армія в Другій світовій війні зазнала рівня втрат, який значно перевищував утрати її ворога та її союзників, але причиною цього був лише низький професійний рівень радянських генералів і вкрай низька ефективність та загальна відсталість радянського суспільного устрою. А щодо атомної бомби, то американці застосували її фактично вже після закінчення війни, і якщо це й стало неприємним сюрпризом, то тільки для політиків інших країн та, звісно, для нещасних японців — жителів Хіросіми та Нагасакі.

Читайте також: Путін атакував, в Україні – воєнний стан. Ключові перевірені повідомлення за регіонами на цей момент (періодично ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Та війна, яка зараз триває в нас з росіянами, а також сучасні бойові дії в Сирії та недавні бої в Нагірному Карабаґу, свідчить, що військові засоби боротьби, які використовували ще під час Другої світової війни, вичерпали свій потенціал. Їх подальше удосконалення малоефективне й високозатратне (вони вже на відрізку CD графіка історії свого розвитку), але з’явилися нові багатообіцяльні види військової техніки — різноманітні засоби радіоелектронної боротьби, високоточні боєприпаси, повітряна, наземна й водна робототехніка. Усі ці види зброї потребують використання програмних комплексів штучного інтелекту. Тобто нові військові засоби боротьби принципово відрізняються від усього, що було в історії людства раніше.

Нова зброя, істотною частиною якої є штучний інтелект, ще тільки розпочала свій розвиток, тому поки що її місце на відрізку АВ графіка історії її розвитку, але, як показав навіть обмежений досвід успішного застосування деяких з цих засобів турецькою й азербайджанською арміями, їх уміле комплексне використання здатне нейтралізувати численну перевагу противника в живій силі та традиційній військовій техніці — літаках, танках та артилерії. Водночас активні воєнні дії, які вели ЗСУ на Донбасі з російськими військами та їхніми гібридними підрозділами у 2014–2015 роках, виявили те, що, хоча в Україні вдосталь умотивованих і добре підготовлених солдатів та офіцерів, генерали, через свій низький професійний рівень і корумпованість, здебільшого не здатні здобути перемогу в сучасній війні, як були не здатними це зробити генерали часів Першої світової війни. Одна з головних причин цього — відсталість сучасного устрою українського суспільства, у якому панує союз малих і великих фінансиалізованих олігархів і не менш фінансиалізованих та добряче корумпованих чиновників.

Усе для фронту, все для перемоги

Щоб розв’язати цю проблему, спершу потрібно впоратися з кількома завданнями. Насамперед — українцям необхідно розв’язати проблему свого панівного класу. Далі — наша держава має зосередитися на розвитку нового покоління військових засобів боротьби (якщо не красти, то це не вимагатиме непомірних для України грошей). Водночас вітчизняним програмістам слід істотно посилити ефективність автономної роботи нової зброї шляхом розвитку комплексів штучного інтелекту, а інженерам — швидко просувати нові види зброї на відрізок ВС графіка історії їх розвитку (швидше, ніж це робитимуть інженери ворога). Також українські промисловці мають вчасно організувати випуск необхідної кількості нової зброї. Тоді, якщо українські генерали нарешті добре продумають ефективні способи бойового застосування нового покоління військових засобів боротьби разом із застосуванням наявного озброєння попереднього покоління, ЗСУ мають усі шанси на успіх у своєму протистоянні з численнішими силами наявних і майбутніх гібридних нападників.
Бо, як свідчить історичний досвід, той, у кого зброя швидше виходить на відрізок ВС історії свого розвитку, а потім швидше просувається до точки С; хто виявляє спроможність вчасно випускати потрібні обсяги найновішої зброї та ефективно її застосовувати, — той і виграє війну. У цій ситуації потенційну перевагу має той, у кого краще з підприємливістю, ініціативністю та креативом, а з цим в Україні все добре. Загалом вважаю, що вистояти в цій боротьбі зможуть ті країни євроатлантичного регіону, які знайдуть сили перебороти свою фінансизацію, підвищити ефективність власного державного апарату, ввести в обіг електронні гроші своїх центральних банків, знайти такий спосіб перебудови фінансово-банківської системи, який сприятиме жвавому розвитку промисловості. Водночас має бути створено нові можливості для виявлення властивої жителям регіону підприємливості, ініціативності та креативу, а також ці країни будуть змушені сприяти активному розвитку фундаментальних і прикладних наук. До того ж не в останню чергу вони мають звернути увагу на посилення доступності для всіх жителів їхніх країн якісної освіти, медицини й можливостей придбати сучасне та якісне житло, що забезпечить успіх запроваджуванню програм стимулювання зростання народжуваності. Вони зможуть усе це зробити, якщо підпорядкують життя свого суспільства реалізації вимог лозунгу «Усе для фронту, все для перемоги».

Читайте також: Байден нарешті оголосив про спільні санкції західних країн проти Росії. Реакція світу на вторгнення

Що в цей час станеться з традиційними західними ліберально-демократичними цінностями, уявити важко, але тут усе залежить від людей. Так посилення ролі держави в поєднанні з електронною валютою й сучасними цифровими технологіями справді створює умови для встановлення всебічного тотального контролю держави за кожним з її громадян. Налагодженням саме такої системи контролю зараз займаються в Китаї. Але всі ці технічні засоби схожі на кухонний ніж, яким можна зарізати людину, але можна також приготувати смачну вечерю — все залежить від людей, які ним користуються.

Задати імпульс

Але повернімося до того значення, яке має для суспільства та розвитку промисловості розробка й використання новітнього озброєння. Історія свідчить, що зазвичай усім промисловим революціям передує виникнення нового способу організації виробництва, й лише опісля з’являються знаряддя праці принципово нового типу. Так, приміром, виникненню заводів, продукцію на яких виготовляють за допомогою систем машин і механізмів, що спеціалізуються на виконанні окремих операцій, ­передувала поява мануфактур, які відрізнялися від сучасних їм ремісничих майстерень тільки ефективнішим способом організації виробництва, базованим на спеціалізації певних робітників виконувати певні виробничі операції.

Та сама історія навчає, що люди чомусь спочатку винаходять нові методи організації знищення інших і лише потім запроваджують їх у сферу виробництва матеріальних благ. Саме так було з мануфактурою, якій передувала іспанська терція, або іспанський квадрат, як іще називають це шикування піхоти. Тоді, в XV столітті — на початку нашої епохи (яка саме зараз закінчується), войовничі іспанці створили особливе шикування піхоти, яке певним чином поєднувало спеціалізованих на певних діях пікінерів, мечників і мушкетерів. Потім цей спосіб організації війська перейняли армії інших європейських держав. Саме так відбуватиметься й розвиток промисловості в найближчі десятиліття: нове покоління військових засобів боротьби вже зараз вимагає створювати принципово нові способи ведення бойових дій; після того, як їх буде створено та вдосконалено, ці нові способи спільного застосування людей і техніки перейме та запровадить у себе промисловість. Принципово новий спосіб поєднання людей, які активно використовуватимуть цифрові технології, зокрема елементи штучного інтелекту, з наявним технічним обладнанням сформує суспільне замовлення на принципово нові засоби виробництва, а виконання вченими, винахідниками, програмістами й інженерами цього замовлення, впровадження промисловцями нової техніки та технологій у виробництво спричинить нову промислову революцію, яка піднесе матеріальну складову людської цивілізації на новий рівень.

Новий спосіб поєднати людей і виробниче обладнання змінить місце людини в виробничому цеху. Які саме це будуть зміни, зараз говорити зарано. Ясно тільки те, що принаймні роль робітника як оператора-пілота машини відійде на задній план. Принципові зміни в системі людина — машина — об’єкт виробничого впливу, тобто принципові зміни в тій ролі, яку відіграє робітник у виробничому середовищі, неминуче приведуть до принципових змін у виробничій спільноті, а потім і в суспільстві.

Усе це відбуватиметься одночасно з метаморфозою, яку переживатиме фінансово-банківський сектор. Унаслідок цього всього — зростання ролі держави, становлення нових форм відносин у виробництві та зміни в фінансово-банківській сфері — суспільство отримає якесь нове обличчя. Зараз рано розмірковувати, яким саме воно буде, бо людство лише ступило на шлях до нового циклу свого життя. Можна стверджувати єдине: зміни будуть не менш глобальними й радикальними, ніж 500 років тому — у XІV–XVI століттях, коли європейці обігнули Африку з півдня й розпочали колонізувати Америку, а в самій Європі розпочав свою тріумфальну ходу новонароджений капіталізм. Судячи з всього, супроводжуватимуть ці зміни не менш драматичні події, ніж були тоді. 

104