Марк Рютте стане наступним генеральним секретарем НАТО після того, як усі 32 члени Альянсу погодилися, що прем’єр-міністр Нідерландів, який залишає посаду, замінить Єнса Столтенберга. У четвер свою кандидатуру зняв президент Румунії Клаус Йоганніс, заявивши про це на засіданні Вищої ради національної оборони. Як пише видання Politico, Рютте перейме керівництво НАТО в критичний момент. Його каденція розпочнеться 2 жовтня, трохи більше ніж за місяць до виборів у США, які визначать долю військового альянсу, що «став найуспішнішим засобом стримування агресивної Росії в Східній Європі». Однак оглядачі називають Рютте «шептуном Трампа» через його здатність укладати угоди з політиками різного походження, за що він навіть заслужив похвалу тодішнього президента США, яка звучала так: «Мені подобається цей хлопець!».
Затвердження кандидатури Рютте також означає, що питання наступництва буде вирішене до липня, коли лідери НАТО вирушать до Вашингтона на святкування 75-ї річниці Альянсу. Шлях нового генсека до цієї посади був довгим: він вів кампанію ще з листопада 2023 року. Рютте критикували за недостатню активність у здобутті сприяння з боку східноєвропейських країн, які поставили під сумнів його підтримку російського проєкту «Північний потік-2», висловлену до 2014 року.
Крім того, Рютте також постійно не вдавалося довести витрати на оборону Нідерландів до цільового показника НАТО — 2 % ВВП — протягом свого 14-річного прем’єрства в п’ятій за величиною економіці ЄС. За останніми даними НАТО, Нідерланди нарешті досягнуть цієї мети 2024 року. Водночас Рютте відомий як ефективний «будівельник консенсусу», і, як пише Deutsche Welle, протягом тривалого часу багато нідерландців були задоволені політичною стабільністю, яку він забезпечив під час фінансової кризи й пандемії COVID-19, попри зміну більшості в уряді.
Рютте також демонструє рішучість у підтримці України, включаючи підтримку в навчанні українських пілотів керувати винищувачами F-16. Як зазначає The Guardian, під керівництвом політика уряд Нідерландів надав Україні €2,63 мільярда на військову підтримку й пообіцяв ще €2 мільярди на 2024 рік.
Новий генсек НАТО Марк Рютте: які перешкоди він долатиме?
Як пише Politico, коли Марк Рютте переїде до свого офісу в НАТО, він не матиме довгого «медового місяця», а наступний розділ його політичної кар’єри «не буде легкою прогулянкою». Першим викликом, на думку видання, може стати можливе повернення Дональда Трампа. Під час передвиборчої кампанії він погрожував скоротити допомогу США Україні, якщо повернеться в Білий дім, а його переобрання майже напевно зірве план НАТО щодо підготовки України до її майбутнього членства, зокрема й зусилля щодо завершення вестернізації української армії.
Другим викликом можуть стати зимові атаки Росії по країні, адже щойно Рютте вступить на посаду, Україна звернеться до нього по допомогу з наближенням холодної пори. Третій аспект полягатиме в тому, щоб змусити країни — членів НАТО платити більше. Зокрема, третина держав Альянсу досі не досягає мети рівня видатків на оборону, попри те, що взяла на себе такі зобов’язання 10 років тому.
«Країни Південної Європи є одними з найгірших порушників. В Італії прогнози на 2024 рік передбачають невелике падіння з уже низьких 1,5 % 2023-го. Іспанія 2024 року витратить лише 1,28 %, а Португалія — 1,55 %, — пишуть журналісти. — Канада, яка є членом НАТО від 1949-го, виділяє лише 1,37 % ВВП».
Четвертим викликом для Марка Рютте можуть стати країни, які межують з Росією, оскільки вони не є найбільшими його прихильниками. Як пише Politico, ті обурені низькими витратами Нідерландів на оборону й особливо засмучені тим, що провідну роль в НАТО завжди відігравали західні або північноєвропейські держави, хоча країни східного флангу є членами Альянсу вже чверть століття. Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас не брала участі в перегонах за найвищу посаду в НАТО після того, як їй сказали, що вона не отримає підтримки таких країн, як США, Франція і Німеччина. Вони побоювалися, що її призначення буде розцінене Москвою як ескалація військових дій. А президент Румунії Клаус Йоганніс, який балотувався на цю посаду, заручився підтримкою тільки Угорщини — ненадовго й лише з тактичних міркувань. Тепер країни східного флангу, найімовірніше, вимагатимуть кращого представництва на нижчому рівні НАТО. Ідеться про посади заступника генсека та його помічників.
«Одним з перших завдань Рютте на посаді голови НАТО справді буде призначення заступника, і на нього тиснутимуть, щоб він вибрав когось зі східної країни», — пише видання.
Ще одна перешкода стосуватиметься європейських лідерів, які люблять Путіна, та поширення по всій Європі скептично налаштованих до НАТО ультраправих партій, які теж вирізняються прихильністю до очільника Кремля. Наприклад, Франція стоїть на порозі парламентських виборів, які можуть принести значну перемогу ультраправій партії «Національне об’єднання», що змусило Столтенберга звернутися до Парижа з рідкісним закликом «зберегти НАТО сильним».
«Рютте, звісно, дуже добре знає цю історію. У певному сенсі він почав розглядати можливість обійняти найвищу посаду в НАТО, коли стало зрозуміло, що його правоцентристська Народна партія за свободу й демократію програє вибори в Нідерландах ультраправій партії за свободу Ґерта Вілдерса, що, власне, і сталося», — зазначає Politico.
Додамо, що обрання Рютте є результатом тривалого процесу, під час якого термін повноважень Столтенберга змінювався чотири рази. 2017 року члени Альянсу вирішили продовжити термін повноважень генсека до кінця вересня 2020 року. 2019-го вони перенесли цю дату ще раз — тепер на вересень 2022 року. Повномасштабне російське вторгнення в Україну спричинило повторення ситуації: цього разу вибори нового генсека запланували на вересень 2023-го. Крім того, у липні 2023 року союзники по НАТО погодилися продовжити термін перебування Столтенберга на посаді генерального секретаря ще на рік.