«Ми сьогодні зібралися тут, бо на свободі гуляє убивця, тітушквод Юрій Крисін. Якщо хто не знає – в часи Майдану він із поплічниками убив журналіста В’ячеслава Веремія. Так, він працював на сєпарську газету «Вєсті», але сєпаром не був. І убили його, як майданівця – бо він знімав дії тітушок. Його били палками, а потім дострелили з вогнепальної зброї. І Крисін отримав за це умовний строк! Так, через наші акції нам приходять смски з погрозами. Але ми не боїмося. Ми не боялися тоді, в часи Януковича, і тим паче не боїмося зараз» – говорить у мегафон активіст руху С14.
15 березня біля будівлі Дарницького вокзалу зібралося близько 30-40 людей. Вони – учасники «Маршу проти тітушок». Кажуть – виступають за справедливий суд і вимагають адекватного покарання для Крисіна у новому кримінальному провадженні. Представляють мітингувальники кілька організацій: тут і вже згадані С14, і Нацкорпус, і «Традиція й порядок», і представники «Свободи». Хлопці шикуються у колону. Поперед себе розтягують банер із написом: «Кожного ката чекає розплата». Після нетривалих промов і пояснень для перехожих вони рушають до будівлі Дарницького районного суду, де о 13:30 має початися підготовче судове засідання (власне, суд має вирішити питання: приймати обвинувальний акт і переходити до засідань по суті, чи повернути його прокуратурі на доопрацюваня). Цього разу Крисіну інкримінують чотири епізоди злочинів: посібництво і підбурення до викрадення і катування людини (викрадення 21-22 січня 2014-го людини на ст.м. Петрівка і подальше катування її в районі ст.м. Бориспільська), закидання вибуховими предметами барикад протестувальників на вул. Прорізній у Києві 18 лютого 2014-го (це сталося за кілька годин до вбивства Веремія), перешкоджання акціям протесту із застосуванням невибіркового насильства проти протестувальників. Четверте обвинувачення більше стосується другого підозрюваного, Сергія Чемеса, який, за версією слідства, в ніч на 19 лютого виконував вказівки Крисіна, повалив Веремія на землю і чекав, доки тітушки добіжать до журналіста. У прокуратурі кажуть: максимально за і злочини Крисін може отримати 10 років тюрми.
«Вибачте, ми трохи по-хамськи займемо проїжджу частину. Але ми не довго», – звертається через мегафон до оточуючих один з учасників маршу. Активісти виходять на дорогу, скандуючи: «Крисіна – за ґрати!» Перехожі зупиняються, торговці з ринку неподалік знімають дійство на телефони, пасажири маршруток і трамваїв роздивляються ходу у вікна. Хтось навіть долучається до скандування. Автомобілі чемно й повільно їдуть за колоною протестувальників.
Читайте також: Справа Крисіна. Суд вирішив примусово доставити підозрюваного на засідання
Весь шлях займає трохи більше 15 хвилин. Мітингувальники приходять до будівлі суду за 20 хвилин до початку судового засідання. З’ясовується, що самого Крисіна поки немає, але є прокуратура й адвокати. Також немає і групи підтримки обвинуваченого. Хоча, за словами протестувальників, минулого разу їх було близько 70 людей, а розміщувалися вони у парку неподалік. Щоправда, до силового протистояння справа не дійшла. До всього, активісти, які прийшли протестувати проти Крисіна, влаштували йому минулого засідання своєрідний «коридор ганьби» і супроводжували кілька сотень метрів до автобусної зупинки, закидаючи його сніжками. Очікували на тітушок і цього разу, але вони не поспішали. Віддалік протестувальників стояли люди, як люблять казати, «характерної зовнішності», однак особливої активності не проявляли.
«Дякуємо всім, хто взяв участь у марші, – на завершення мітингу заявили організатори у все той же мегафон, – Ми розуміємо, що комусь, можливо, доводиться йти з пар, комусь відпрошуватися з роботи. Але такі акції важливі. Хто бажає – може спробувати зайти всередину до зали суду. Можливо, хтось захоче поїхати на інші суди, які відбуваються сьогодні», – зазначили організатори.
Тим часом у коридорах Дарницького райсуду Києві було тісно. Вхід до будівлі охороняли нацгвардійці. За залізними дверима утворилася справжня черга з телекамер, які хотіли якомога швидше потрапити до зали судових засідань. Повз журналістів намагалися пройти учасники інших судових проваджень, однак розминутися у вузькому коридорі було доволі проблематично.
Читайте також: Убивство журналіста Веремія. Текст вироку Крисіну розсекретили
Втім, як виявилося, поспішати не було куди. Попри 13:30 – призначений для засідання час – судді в залі не було. Хоча там уже сиділи прокурори, захисники й родичі В’ячеслава Веремія – мати і дружина. Крисін запізнювався.
«Так, його наче там десь перехопили. Але звідки я знаю? Він затримується», – говорив комусь у мобільний телефон поліцейський, виходячи із судової зали. Чи мав він на увазі Крисіна – лишається хіба що гадати.
Тим часом надворі меншало народу. Частина активістів і справді поїхала на інші суди, частина пішла у своїх справах. Очікувати на підозрюваного лишалося заледве 15 людей. Вони відверто нудьгували, розмовляючи про політику й тітушок. Деякі зайняли чергу за кавою у кавомобілі неподалік. Справжнє пожвавлення серед протестувальників викликав автозак, який під’їхав до будівлі суду. Серед людей поповзли розмови, що таким чином Крисін нібито намагається уникнути зустрічі з активною громадськістю, тому користується послугами поліції. Але здогадки швидко розбилися, коли з поліцейського авто почали виходити абсолютно незнайомі люди.
«Та це в іншій якійсь справі привезли підозрюваних», – розчаровано кидали активісти.
Читайте також: Спогади про «той день». 20 лютого 2014-го
Між тим, у залі судових засідань з’явилася суддя. Захисники Крисіна одразу заявили: їхній підзахисний не з’явився через загрози життю. Тому суд мав вирішити – що робити далі: переносити судове засідання чи знайти законні можливості продовжити судовий розгляд. Тим паче, що другий підозрюваний у справі, Сергій Чемес, брав участь в слуханні через відеозв’язок.
Активісти, почувши, що Крисін проігнорував суд, вирішили розходитися. Щойно з-під будівлі суду відійшов останній протестувальник, особи характерної зовнішності почали комусь телефонувати. А згодом групи їхніх колег, по 2-3, почали походжати повз будівлю суду. Всередині, між тим, суддя зачитувала клопотання від підозрюваного, які надійшли в суд 14 березня. По всьому виходило, що акції, які відбувалися під будинком, де мешкає Юрій Крисін, а також в дитячому відділенні Інституту Серця (де в день апеляційного засідання випадково знайшли все того ж Крисіна), неабияк його налякали.
«Мене переслідують численні громадські формування. Під час минулого засідання вони заблокували мене в суді, створили коридор ганьби, намагалися вчинити зі мною фізичну розправу. Я не впевнений, що правоохоронні органи зможуть забезпечити мою безпеку. Також мені надходять смс-повідомлення з погрозами (учасники маршу також заявляли про смс з погрозами, щоправда від колег Крисіна – Ред.) Відтак прошу надати мені особисту охорону, охорону для мого житла. Також прошу забезпечити мою участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції», – йшлося у клопотанні.
До всього, як і у справі про вбивство журналіста Веремія, Крисін просив перевести судове засідання у закритий режим. Таке клопотання він мотивував тим, що нібито існує загроза його життю. Крім того, у нього нібито є низка хвороб. І він не хотів би, аби інформацію про них озвучували у відкритому судовому засіданні. Адвокати ж підозрюваного додавали, що також знають про загрози для життя свого підзахисного. Як докази, вони наводили фото з нещодавніх акцій проти Крисіна у нього під будинком, а також в дитячій лікарні.
Читайте також: Заочне розслідування проти Януковича. Що відомо про цей процес
«Я підтримую клопотання мого підзахисного. Додаю фотографії невідомих, які під його будинком робили написи на паркані: «Тут живе убивця», «Крисіну бути в тюрмі» тощо», – зазначили адвокати. Також вони згадали про траурну стрічку, яку активісти намагалися вручити Крисіну в Інституті Серця, де він начебто проходив обстеження. Сукупність цих фактів адвокати підозрюваного і розцінили як загрози життю та здоров’ю. До всього, вони закидали прокуратурі ледь не організацію протестів проти свого підзахисного.
«Завдяки прокурору Олексію Донському минулого засідання Крисіну не давали вийти із зали суду. А сьогодні – зайти. Так, він приїхав. Але не зміг з’явитися до зали судових засідань», – заявила адвокат Гнатюк.
Прокуратуру такі закиди здивували.
Читайте також: Судова реформа і справи Майдану
«Відповідаючи адвокатам, хотів би зазначити, що окрім себе до суду я нікого не приводив. Хочу додати, що сам Крисін вдавався до заходів, аби не з’явитися до суду. У нас є факти, які доводять, що, наприклад, адвокат Василенко домовлявся, аби покласти в день суду (апеляції на вирок щодо вбивства Веремія – ред.) Крисіна на обстеження в дитяче відділення Інституту Серця. Зазначу: не на лікування, а саме на обстеження», – заявив прокурор Донський.
Також державне обвинувачення зазначило, що виступає проти закритого судового засідання, відеоконференції чи особистої охорони. Окрім того, прокуратура була проти проведення підготовчого судового засідання без участі самого Крисіна. На додачу, прокурори заявили: захист не надав жодних свідчень на підтвердження поважних причин неявки свого підзахисного. Відтак, просили суд дати дозвіл на примусовий привід підозрюваного до суду.
Суддя Любов Леонтюк, заслухавши сторони процесу ухвалила на місці: судове засідання перенести, клопотання без участі підозрюваного – не розглядати. Тож Феміда взяла перерву до 12:30 26 березня. Правда, перед цим у Крисіна 19 березня має відбутися апеляційний суд. І є питання, чи з’явиться він туди. Хоча адвокати запевняють: їх підзахисний планує прийти, однак все залежатиме від того, що відбуватиметься під судовою будівлею.