Нові реалії морської війни

Російсько-українська війна змінила підходи до бойових дій на морі. До її дистанційної складової активно долучились морські українські безекіпажні катери (БЕКи) — спочатку в ролі дронів-камікадзе, а згодом у багатьох інших якостях: як розвідники, мінні загороджувачі, носії дистанційно керованих 12,7-мм зенітних кулеметів, зенітних ракет, реактивних снарядів, FPV-дронів і навіть бойових лазерів. Креативний підхід України дозволив уже у 2022 році перехопити ініціативу у війні на морі і згодом змінити перебіг бойових дій на морі на власну користь.

Коротка ретроспектива

Розробку першого українського морського дрона під егідою українських спецслужб розпочали в травні 2022 року, лише через місяць після потоплення 14 квітня крилатими ракетами «Нептун» флагмана Чорноморського флоту РФ ракетного крейсера «Москва». А уже влітку четверо українських інженерів в умовах суворої таємниці створили перший 6-метровий морський безпілотник Magura V1 (Maritime Autonomous Guard Unmanned Robotic Apparatus), перероблений iз рибальського човна з підвісним мотором.

Поєднання на V1 терміналу Starlink як надійного засобу двостороннього зв’язку з високим обсягом даних із високою швидкістю ходу, маневреністю і малою помітністю неможливо переоцінити. Випробування, проведені на Київському морі, підтвердили правильність розрахунків і високі можливості нового виду зброї. Цей невеликий катер, зазначає британський військово-морський експерт Х. Саттон: «…змінив історію військово-морського флоту та започаткував нову еру морської війни за допомогою безпілотників».

Невдовзі з’явився більш просунутий 5,5-метровий перехідний варіант БЕК Magura V2, уже гідроцикл з двигуном всередині каное-подібного корпусу, що надало йому загалом нижчого профілю. А на його базі створили версію V3, вже із 150-кг бойовою частиною і контактними підривачами. Катери Magura V3 29 жовтня 2022-го в рамках першої у світі комбінованої дистанційної повітряно-морської операції атакували добре захищену військово-морську базу Севастополь і пошкодили там 3 російських кораблі.

У 2023 році, після відпрацювання основних конструктивних рішень на експериментальному V4, на озброєння прийняли найбільш вдалу версію 5,5-метрового БЕК Magura V5 з корисним навантаженням 320 кг. У послужному списку цієї версії — переважна більшість українських перемог на морі: 17 (із 25) потоплених і 3 пошкоджені ворожі кораблі на понад $500 млн.

У 2024 році на озброєння прийняли катери-носії зенітних ракет — спочатку багатоцільовий БЕК Magura W6, а згодом і ще більший за розмірами Magura V7. У травні 2025 року саме Magura V7 першим у своєму класі в бойових умовах знищив ракетами Sidewinder одразу два російські винищувачі Су-30. Сьогодні Сили Оборони України (СБУ, ГУР МО та ВМСУ) мають на озброєнні й кілька інших типів морських дронів, але всі вони беруть свій початок від первістка — Magura V1.

Успішне використання морських безпілотників сприяло вирішенню стратегічно важливих завдань, як-от: прориву Україною морської блокади, витісненню ворожого флоту з Севастополя на Кавказ, ускладненню його логістики в акваторії Чорного моря, зокрема на лінії Новоросійськ — Тартус. А це вже ознаки війни нового типу, яку Валерій Залужний називає війною на виснаження.

У рамках війни на виснаження

Перемога в умовах війни на виснаження передбачає прискорений розвиток і практичне впровадження нових прикладних технологій, зокрема в царині війни на морі. Йдеться про нарощування ударів по військових і економічно важливих цілях противника в регіоні, блокаду його морських комунікацій, у тому числі Новоросійського порту, звідки Москва експортує каспійську нафту.

Для підвищення ефективності дій Сил Оборони на морі слід вирішити питання панування у повітрі над Чорним морем, запровадити нові далекобійні засоби ураження, зокрема такі, що дозволять знищувати ворожі підводні човни-носії крилатих ракет «Калібр». Деякі інноваційні зразки вже «на виході».

У березні 2025 року стало відомо про нову українську розробку — 9-метровий морський ударний дрон Каtran-VENOM від компанії Military Armored Company HUB. Це багатоцільова інноваційна автономна платформа, призначена для виконання складних штурмових операцій на морі та в прибережних зонах.

Озброєння катера — 2 торпеди, курсовий кулемет М134 Minigun, кулемет Browning та два ПЗРК Piorun на спільній поворотній турелі, засоби радіорозвідки, РЕБ, система попередження про лазерне опромінення з автоматичним відстрілом теплових та димових пасток, здатних відхилити ракету з ІЧ-головкою самонаведення або артилерійський снаряд з лазерним наведенням.

Поява платформи VENOM логічно завершила створення сімейства морських дронів Каtran у версіях: Х1 (носій 4-х FPV-дронів і 4-х дронів «Оса» літакового типу), Х2 (кулемет Browning M2; 4 FPV-дрона) та Х3 (4 FPV-дрона), прийнятих на озброєння у 2024 році. Усі вони оснащені терміналами Starlink i Kymeta, елементами ШІ, найбільша швидкість 75 км/год, дальність ходу-понад 1500 км. Це сімейство стало значним кроком уперед і показало високу ефективність у бойових умовах.

На початку квітня 2025 року Сили безпілотних систем (СБС) Збройних Сил України презентували чергову інноваційну розробку — багатофункціональний морський БЕК «Алігатор-9» з модульною системою озброєння. Остання передбачає комплектацію катера різними замінними модульними системами озброєння, залежно від місії — від бойового лазерного комплексу до дронів-камікадзе.

Одним із ключових модулів для «Алігатора-9» є лазерний комплекс «Тризуб 90» (лазерна гармата), здатний вражати цілі в повітрі — від ударних дронів до ракет і гелікоптерів — на відстані до 5 км (в режимі засліплення цілей — до 10), а також на морі. Це важливо, бо на сьогодні країни, що мають на озброєнні бойові лазери морського базування, можна перелічити на пальцях однієї руки.

У конфігурації торпедоносця БЕК може нести 6-10 дронів-камікадзе менших розмірів «Алігатор 5 ToD» з FPV-функцією або легких торпед для знищення малих надводних цілей. Також існує конфігурація РЕБ, з модулем на 3–5 спеціалізованих апаратів «Алігатор 5 EW», які забезпечують прорив систем РЕБ противника, розвідку, розмінування та навігаційне прикриття.

Створення БЕК «Алігатор-9» — свідчення нового рівня розвитку морських дронів в Україні. Йдеться вже про багаторівневу систему застосування — з лазерами, торпедами й носіями FPV-дронів. За даними СБС, це рішення підтвердило свою ефективність під час знищення об’єктів ворожої ППО і літаків на аеродромах в окупованому Криму навесні й улітку 2025 року.

Поява зазначених платформ значно ускладнила російську оборону, тим паче що сторона, яка атакує, запровадила змішану тактику і зазвичай комбінує використання в одній місії одноразових БЕКів-камікадзе з новітніми моделями. Більше того, потенціал системи «Алігатор-9» дозволяє перехоплювати і знищувати ворожі морські дрони. Утім, критично важливим залишається позбавлення ворога такої переваги, як панування в повітрі над Чорним морем

На окрему увагу заслуговує створення безекіпажних катерів річкового типу. Адже вирішення завдання деблокади портів Миколаєва і Херсона вимагає відновлення українського контролю над виходом у Чорне море, зі звільненням дельти Дніпра і Кінбурнської коси, де тривають бої.

На початку 2025 року на озброєння Сил Оборони України прийняли малі річкові БЕКи типу Black Widow 2, створені київською компанією Hard Cat Drones. Дрон вартістю в межах $1,200 вирізняють компактність і малі розміри (довжина 1 м, водотоннажність 8 кг, у тому числі 3 кг — бойова частина), що дозволяє транспортувати його в одному невеликому контейнері разом із системою управління. Він оснащений камерою на поворотній платформі, що може обертатись у двох площинах і працювати як удень, так і вночі, безшумним електричним двигуном, а також розвиває швидкість 40 км/год. Дальність його дії до 10 км, автономність — кілька годин.

Проєкт розроблений для потреб української морської піхоти як ефективний засіб розвідки і протидії ворожим малим плавзасобам, що використовуються на Дніпрі, особливо в районі островів. Виробник заявив про можливість виготовляти до 100 таких катерів-камікадзе на місяць.

14 липня 2025 року почались випробування ще однієї новинки — малого багатофункціонального БЕК «Урсула» від київської компанії «НовіТехНет», оптимізованого для використання на річках і озерах. Катер може служити в ролі розвідувальної платформи, носія FPV-дрона чи дрона-камікадзе для знищення ворожих плавзасобів або прибережної інфраструктури.

БЕК «Урсула» має довжину близько 1 м, водотонажність 8 кг (у тому числі 3 кг —бойова частина), електричний двигун, швидкість 40 км/год і дальність дії 10 км. Бортовий акумулятор розрахований на кілька годин роботи, за потреби його можна перевести в режим очікування на кілька днів, а після появи важливої цілі активувати знову.

Обидва проєкти практично безшумних катерів ідеально підходять для диверсійно-розвідувальних операцій у складних умовах річкової мережі та прифронтових акваторій.

Відлуння українського досвіду

Першість України в царині створення і бойового використання безпілотних дистанційних засобів ураження, зокрема морських безекіпажних катерів, визнається закордонними експертами як незаперечний факт. Водночас західні флоти об’єктивно не готові протидіяти таким загрозам, як атаки морських дронів, що саме собою становить небезпеку. Країни НАТО лише починають працювати над питаннями боротьби з новими загрозами з моря, а також створенням надводних дронів і відпрацюванням на практиці тактики їх бойового використання.

31 липня французька компанія SEAir оголосила про запуск програми ARROW, спрямованої на створення швидкісних морських безпілотних апаратів. Її мета — посилення захисту протяжного узбережжя Європи, з використанням масових, дешевих та потужних рішень, особливо на тлі розвитку нових загроз у вигляді морських бойових безпілотників.

Саме для цього створюється платформа ARROW — 20-метровий БЕК SCP200 на підводних крилах (у тому числі з можливістю базування в док-камері десантних вертольотоносців типу Mistral). За прототип узято 12-метровий БЕК SCP120 від компанії SEAir, здатний діяти як у пілотованому, так і автономному режимі.

SCP200 матиме дальність плавання у 400 миль (740 км) і максимальну швидкість до 45 вузлів (83 км/год). У 2027 році заплановано провести ходові випробування, а у 2028-му — завершити розробку цієї платформи. SEAir також розробляє як менші морські БЕКи довжиною 8 метрів оснащені системами РЕБ, так і більші — довжиною у 20 і навіть 40 метрів, озброєні протичовновими торпедами.

До реалізації програми за підтримки Європейського оборонного фонду у 7,5 млн євро залучать 10 компаній та 2 дослідницьких центри з 8 країн Європи.

У Латвії завершились випробування нового мінно-торпедного БЕК Vіdar FP, прототип якого вперше демонструвався компаніями TecРro Technologies (Швейцарія) и VIC TEC (Латвія) на міжнародній виставці Eurosatory 2024 у Парижі.

Його довжина становить 10,48 м, ширина 2,58 м, осадка 1 м, висота надводного борту 0,6 м, корисне навантаження 4 т. БЕК має два дизельні двигуни по 30,9 кВт, максимальна швидкість — 9 вузлів, дальність плавання — 2000 миль, гарантується використання катерa при стані моря до 9 балів. Управління — автономне або дистанційне під контролем оператора.

Катер виготовлений за технологією малої помітності stealth, з оснащенням передовими засобами РЕБ, шифрованого зв’язку, оптичними та ІЧ-камерами, системами навігації з елементами ШІ, системами Starlink і GPS. Для збільшення кута огляду за навколишнім простором дрон оснащено прив’язним електричним БПЛА від Atlas Aerospace, який піднімається на висоту 50 м.

Озброєння може складатись із торпед (одна легка або одна важка) або 6 морських мін загородження (по 3 на борт).

До кінця 2024 року прототип проходив комплексні випробування на Балтиці, у тому числі в межах дії російських засобів РЕБ. Далі він має отримати сертифікат відповідності НАТО. На заваді цьому може стати невисока швидкість ходу катера, що матиме критичне значення в бойових умовах.

Пару цікавих розробок морських дронів має Туреччина, де також уважно стежать за перебігом російсько-української війни на морі. До останніх турецьких інноваційних розробок слід зарахувати дві: перший у світі 15-метровий морський дрон-носій комплексу РЕБ Marlin SIDA TCB 1101 від компанії Aselsan (2022 рік) та дрон-екраноплан Talay від компанії SolidAERO (2025 рік), що не мають аналогів.

БЕК Marlin SIDA TCB 1101 поряд з засобами РЕБ несе 8 крилатих ракет Kuzgun. Дрон має швидкість 36 вузлів, дальність 400 миль і автономність 24 години.

БЕК Talay, попри відносно невеликі розміри (загальна маса 60 кг, у тому числі 30 кг — бойова частина), претендує на революційну зміну війни на морі. Адже завдяки високій швидкості (200 км/год) і можливості долати до 200 км на надмалих висотах (3–5 м) цей дрон не фіксується ворожими РЛС.

Дрон Talay має максимально спрощену конструкцію з використанням доступних дешевих матеріалів, що зменшує його вартість. Єдиний мінус такого рішення — залежність від погодних умов в районі використання, адже екранний ефект працює лише при стані моря до 3 балів. Серійні зразки дрона Talay ВМС Туреччини отримають на початку 2027 року.

А у Польщі морський підрозділ Сил спеціальних операцій Formoza вже відпрацьовує тактику використання наддешевих морських БЕКів Rampage від американської компанії Havoc AI у складі рою з кількох десятків дронів.

Довжина Rampage — 14 футів, корисне навантаження 136 кг, швидкість 15 вузлів дальність дії 150 миль. Живлення двигуна і бортового обладнання забезпечують сонячні батареї, а дистанційне управління — термінал Starlink.

Поряд з цим, Havoc AI спільно з Lockheed Martin розробляє морські безпілотні платформи довжиною від 12 до 45 метрів, що будуть інтегровані до складу тієї ж управляючої інфраструктури, що і БЕК Rampage. Це демонструє намір до уніфікації систем і масштабування вдалих технічних рішень уже в інтересах ВМС та Корпусу Морської піхоти США з точки зору підготовки до можливої війни з Китаєм на островах Тихого океану.

Запоребрикові перспективи

Росія також активно працює в напрямку створення кількох типів власних бойових безекіпажних катерів і вже двічі безуспішно намагалась застосувати їх проти України. За оцінкою Г. Саттона, російські розробки багато в чому лише копіюють українські в намаганні перехопити ініціативу у війні на морі. В РФ вже створили 7 різних проєктів БЕК (жоден поки не прийняли на озброєння) і заговорили про серійне виробництво і формування на флотах 4 полків морських дронів.

Аналіз бойової підготовки російського флоту також свідчить про визнання ворогом української переваги в цьому сегменті озброєнь, розуміння критичної важливості протидії цій загрозі, а також намір перевершити Україну у цій царині. Так, 23–27 липня 2025 року в рамках навчань «Июльский шторм» кораблі російського Балтійського флоту вперше відпрацьовували на практиці алгоритми відбиття атак надводних дронів.

Москва розглядає морські дрони в ролі терористичної зброї для можливого використання у тому числі на Балтиці. За експертними оцінками, з району Калінінграду ворог може загрожувати своїми морськими дронами не лише кораблям, а й у першу чергу об’єктам критичної морської інфраструктури прибережних країн ЄС і НАТО. Тим паче що ті не готові протидіяти цій загрозі та не мають ані засобів, ані відповідного досвіду, а це може лише провокувати агресора.

За таких умов Україна як визнаний лідер у царині розробки морських безекіпажних платформ, а також демонструючи передову тактику бойового використання, має ініціювати допомогу європейським партнерам у подоланні відставання. Такий підхід дозволив би залучити відповідні кошти Оборонного фонду ЄС, масштабувати серійне виробництво безпілотників, зокрема на території країн НАТО і ЄС, виграти час, а головне — примусити Москву відмовитись від агресивних планів.