І виною цьому стали не так помилки центральної влади, як відсутність партійного будівництва й потужних місцевих організацій в регіонах. За понад рік перебування при владі правляча команда не змогла, а скоріше, просто не захотіла створити сильні партійні осередки в областях. У результаті навіть прихильники Володимира Зеленського та його партії відмовляються підтримувати тих людей, які висуваються від «Слуги народу» на місцевих виборах.
Інакше, як байдужістю, таке ставлення «слуг» до місцевих виборів назвати складно. Безумовно, у кожної політичної сили є проблемні регіони, де партійна робота провалюється. Однак водночас є й сильні обласні осередки, де партійці викладаються на всі сто. У «Слуги народу» роботу провалено, схоже, всюди. Навіть у тих містах і областях, де, здавалося б, усе мало бути ідеально. Наприклад, на малій батьківщині президента Зеленського — у Кривому Розі (див. Тиждень № 39). Згідно з даними свіжого соціологічного опитування групи «Рейтинг», за рівнем популярності серед городян із результатом 34% лідирує «Блок Вілкула», який підтримує чинного мера. «Слуга народу» — на другому місці з 23%. Здавалося б, не так уже й погано…
Читайте також: Девальвація влади
Та лише рік тому на парламентських виборах «слуги» отримали в Кривому Розі 60% голосів, а також виграли всі мажоритарні округи. Співрозмовники Тижня, з ким вдалося поспілкуватися в Кривому Розі, в один голос підтвердили: після парламентських виборів партія в місті практично не працювала й не розвивала місцеву організацію. Донедавна в «слуг» навіть не було розуміння, кого висувати в мери міста від партії. Урешті вибір несподівано для багатьох упав на топменеджера компанії «Метінвест» Дмитра Шевчика, який вважається людиною олігарха Вадима Новинського. Жодних ілюзій щодо незалежності й самостійності такого кандидата ні в кого не виникає. Тому висунення Шевчика бачиться як черговий «договірняк» з олігархами.
Схожим чином розвивається ситуація й на Донбасі, де «Слуга народу» в декількох містах висуває відвертих ставлеників олігархічних кланів, а то й узагалі осіб, пов’язаних з політичними опонентами від ОПЗЖ. Наприклад, у першій п’ятірці кандидатів від «Слуги народу» до міської ради Добропілля відразу два співробітники компанії ДТЕК. Зокрема лідер Добропільської команди «слуг» Надія Судак, яка є генеральним директором ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», тобто топменеджером компанії Новинського й Ахметова.
Ще більш кричуща ситуація в Рубіжному Луганської області: там «Слуга народу» висунула кандидатом в мери Олександра Якуніна, директора з охорони праці на ТОВ НВП «Зоря». Контролює цю компанію лідер партії «Опозиційна платформа — За життя» Юрій Бойко. Таким чином, правляча партія висунула в мери Рубіжного представника своїх конкурентів з відверто проросійського політичного проєкту! Цікаво, що буквально днями народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура заявив, що його партія буде взаємодіяти з ОПЗЖ в місцевих радах областей на півдні й сході України, де партія Бойка й Медведчука має високу підтримку. Позиція депутата викликала скандал і досить різку реакцію в суспільстві, однак, як бачимо, взаємодія між «слугами» й ОПЗЖ йде вже повним ходом. Причому правильно буде назвати таку взаємодію відвертим «зливом».
Така ситуація для жителів Донбасу не є новою. Прихильники націонал-демократичних сил, які проживають в східних регіонах країни, давно звикли до того, що лідери таких сил у Києві вважають за краще домовлятися з місцевими олігархічними кланами й просто «здають» їм свої місцеві організації. Однак після парламентських виборів 2019 року була надія, що цього разу ситуація зміниться. Адже «Слуга народу» отримала в регіоні високу підтримку, на рівні 25% голосів, що робило її серйозною силою, здатною зруйнувати монополію «регіоналів». Але, на жаль, нинішня українська влада пішла тією ж доріжкою, що й попередня.
Читайте також: На порозі нової норми
Така поведінка «слуг» змушує виборців, які повірили цій політсилі, розчаровуватися в ній. Адже через рік після виборів уже очевидно, що передвиборчі обіцянки «зробити їх разом» виявилися обманом — насправді Зе-команда не зробила ЇХ, а сама зробилася НИМИ. За ширмою з нових облич учергове виявилися все ті самі старі й добре знайомі пики. І в цій ситуації підтримка команди Зеленського неминуче танутиме й далі.
Імовірно, суттєво знизитися до виборів рейтинг «Слуги народу» вже не встигне, і партія отримає представництво в місцевих радах по всій країні. Місцями — дуже значне. Але нічого схожого на нищівну минулорічну переможну ходу вже не побачимо. І серйозно перекроїти політичні розклади на місцях правлячій команді не вдасться. Ще менше шансів у «Слуги народу» виграти вибори міських голів у великих містах і взяти під контроль хоча б 2–3 обласні центри.
Мабуть, намагаючись сповільнити спад підтримки, влада зважилася на доволі нестандартний та авантюрний хід: президент Володимир Зеленський оголосив, що в день голосування відбудеться ще якесь опитування, у межах якого громадянам України поставлять п’ять запитань. За попередньою інформацією, відповідатимуть вони в бюлетенях, які кидатимуть в урни, встановлені біля дільниць. А організовувати весь цей процес повинні якісь волонтери.
Читайте також: Володимир Зеленський у негеройському амплуа
Де набрати таку кількість волонтерів за такий короткий термін, яку силу матиме таке опитування, чи повірить суспільство його результатам і хто заплатить за нього — незрозуміло. Часу до виборів занадто мало, а в бюджеті витрат на такий захід не закладено. Невідомі також і питання, які будуть включені в це опитування. Наразі президент озвучив лише одне з них — «Чи потрібно вводити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?» Звідси можна зробити висновок, що підвищувати свій рівень підтримки влада вчергове спробує за допомогою відвертого популізму. При цьому результати опитування, проведеного таким чином і за участю якихось волонтерів, нікого й ні до чого зобов’язувати не будуть, і найімовірніше просто забудуться відразу після підрахунку голосів. Це теж іще одна цікава трансформація: Зеленський ішов до влади під гаслам народовладдя, коли всі важливі питання мають обговорюватися на референдумах. Однак Рада, де пропрезидентська сила має монобільшість, так і не спромоглася ухвалити відповідний закон. Парламент узагалі останнім часом слабко підтримує президентські ініціативи. Тож Банкова вирішила взяти «креативом», себто опитуванням з вельми сумнівною репрезентативністю й легітимністю.