Про свідків мова навіть не йде, бо назвати їхню точну кількість не можуть ані представники потерпілих, ані захисники спецпризначенців, ані прокурори. Загалом на кінець року скидалося, що десь навесні 2016-го головуючий суддя Сергій Дячук врешті завершить із родичами загиблих і
процес перейде на нову стадію.
І він перейшов. На нове коло. До провадження Зінченка — Аброськіна прокуратура приростила ще одне, додавши трьох обвинувачених у справі про розстріл майданівців: Олександра Маринченка, Сергія Тамтуру та Олега Янишевського. Після інциденту із Садовником усіх трьох від гріха подалі й про всяк випадок запроторили в СІЗО, а в залі засідань почали читати обвинувальний акт. На вимогу підсудних у повному обсязі. Прокурори, зціпивши зуби, взялися озвучувати понад 300 сторінок тексту. Впродовж одного засідання прочитати обвинувачення встигли лише Аброськіну. Тож, за скромними підрахунками, правосуддю знадобиться щонайменше ще чотири засідання, щоб завершити цю процедуру.
Але немає лиха без добра, як кажуть. Якби хтось із цікавості заглянув на судові засідання наприкінці 2015-го, то був би здивований малою кількістю спостерігачів у резонансній справі. Напівпорожня зала була підтвердженням того. Якщо на початку розгляду дві судові зали були вщерть забиті людьми, які без перебільшення боролися за право особисто бути присутніми поряд із кліткою з «беркутами», то згодом ажіотаж згас. Суд навіть відмовився від ідеї «зали для громадськості», під яку свого часу відвів одне з приміщень. Нині там відбуваються судові розгляди. А про те, що колись тут збиралися проукраїнські активісти, нагадують хіба що сліди скотчу на білій фарбі дверей.
З постійних відвідувачів, які не пропускали жодного засідання, певно, можна назвати лише родичів спецпризначенців, які переконані в тому, що «хлопчики» не винні. Мовляв, вони і не стріляли, сиділи десь у тилу на Інститутській. Та й узагалі на них хочуть повісити всіх собак. А злочинні накази — то така штука, яку довести доволі складно. На одному з останніх засідань захист «Беркуту» на підтвердження цього представив відеозапис, на якому Віктор Федорович робить невинну міну на обличчі й каже, мовляв, не було таких наказів, що ви. Проте, якщо уважно дивитися, точніше слухати, відео, можна зрозуміти, що тези, озвучувані президентом-утікачем, народилися не в його голові. Пам’ятаючи кострубатість мови Віктора Федоровича, правдоподібнішим видається припущення, що спеціально навчені люди підготували для нього «правильний» текст.
Поява нових фігурантів судового розгляду дещо підігріла інтерес медіа та громадськості. Вже 17 травня камер, та й вільних слухачів, дещо побільшало. А знайти місце для сидіння було проблемно. Покращили умови й підсудним. Стару клітку знесли, на її місце встановили новомодний скляний акваріум, у якому доволі комфортно розмістилися п’ятеро дорослих чоловіків. Процес зачитування обвинувачення, здається, їх цікавив мало. Зінченко з Аброськіним більшість озвученого вже чули. Маринченко, Тамтура та Янишевський були зайняті власними справами: хтось читав КПК і робив із того конспект, хтось самотужки, не очікуючи прокурорів, вивчав обвинувачення, хтось куняв, обпершись на стінку акваріума.
Читайте також: Реванш через суди
А послухати було б варто. До наявних обвинувачень у вбивствах, виконанні злочинних наказів та заволодінні зброєю за попередньою змовою додалося ще кілька. Найгучніше та, якщо чесно, дивне обвинувачення в тероризмі, яке трактували як залякування протестувальників і лідерів опозиційних партій за допомогою зброї та насильства, щоб вплинути на їхні рішення. Також збільшилася кількість убитих: 48 замість 39. До того ж обвинувачення приросло недоведеним до кінця замахом на убивства. Мова про 80 поранених активістів. Також силовиків звинуватили в перешкоджанні мирним мітингам. На горизонті з’явилося розпухання томів судового провадження на невідому кількість сотень аркушів. А ще збільшення кількості потерпілих і свідків у суді.
Наскільки після такого розтягнеться в часі судовий розгляд, прогнозувати важко. Якщо раніше прокурори казали про кілька років, то тепер, певно, термін може потягти й на десяток. Варто зважати й на те, що загалом у справі 26 фігурантів: троє командирів, серед яких Садовник, одіозний Сергій Кусюк (заступник командира полку «Беркута») та 22 силовики, 18 із яких досі в розшуку. Ще один міліціонер загинув під час сутичок у лютому 2014-го. Тобто в майбутньому лаву для підсудних, можливо, доведеться подовжувати. Або розширювати акваріум.