Якщо до 2014 року місцеву владу у східних областях скоріше не вибирали, а призначали, то тепер колись монолітні і єдині донбаські клани зійшлися у запеклій конкурентній боротьбі. В результаті місцеві ради міст та районів набули дуже строкатого вигляду. А цьогорічні вибори мера у обласному центрі Донецької області Краматорську пройшли в два тури, й інтрига зберігалася до останнього.
За крісло очільника Краматорська боролися чинний мер Андрій Панков та самовисуванець Олександр Гончаренко, якого підтримував неофіційний господар міста, народний депутат Максим Єфімов, а також партії «Опозиційна платформа — За життя» і «Слуга народу». Схоже протистояння у Краматорську розгорталося і на попередніх місцевих виборах — у 2015 році. Щоправда, тоді Панкову протистояв особисто Єфімов, який тоді програв. Тепер же йому вдалося в певному сенсі взяти реванш. Вибори виграв ставленик Єфімова Гончаренко. А якщо врахувати, що більшу частину депутатів у міській раді також контролює Єфімов, можна констатувати, що головне місто Донецької області фактично перейшло під його контроль.
Читайте також: Битва ексрегіоналів
Хто ж ця людина, яка тепер має на Донеччині настільки сильні позиції? Максима Єфімова можна назвати новою зіркою української олігархії. Ще 10 років тому за межами Краматорська про нього мало хто чув. Але за останні п’ять років Єфімов стрімко збільшив свій вплив і свої капітали. У довоєнні часи Єфімов контролював завод «Енергомашспецсталь» — одне з найбільших підприємств Краматорська (очільником цього підприємства є новий мер Олександр Гончаренко). Після втечі з України Януковича і його оточення Єфімов придбав вугільні активи «Сім’ї», а також пов’язану з нею компанію «Донбасенерго» та навіть знаменитий вертолітний майданчик Януковича в Києві.
Збільшення фінансової могутності вдалося конвертувати у політичний вплив. Якщо у 2015 році у Єфімова не вийшло посісти пост мера Краматорська, то нині він переміг навіть не сам, а зміг забезпечити перемогу своїй людині. Сам же Єфімов на рік раніше виграв вибори в мажоритарному окрузі по Краматорську і став депутатом Верховної Ради. Таким чином, тепер Єфімов повністю контролює великий промисловий центр Донеччини. Причому в боротьбі за місто йому також протистояв відомий у Краматорську клан НКМЗ — власники найбільшого краматорського заводу. У недавньому минулому цей клан вважався найвпливовішим у місті, але тепер ініціативу перехопила команда Єфімова.
У боротьбі за Краматорськ ця команда не гребувала старими, перевіреними методами «регіоналів». Опоненти звинувачували людей Єфімова у фальсифікаціях і підтасовках і, варто сказати, не без підстав. Наприклад, бюлетені для голосування друкувалися на підприємстві, яке очолює кандидат у депутати міськради від партії Єфімова «Наш Краматорськ» Юрій Мельник. Для голосування в першому турі бюлетені надрукували вночі, без спостерігачів і відеофіксації. Скільки їх зробили — невідомо. Представники інших штабів подали заяву в поліцію за фактом фальсифікацій, але на результати виборів це вже навряд чи вплине.
Читайте також: «Гуманоїди» в селі, шоколадки для молоді, замінування та постріли: як минула виборча доба на Вінниччині
Вигравши «битву за Краматорськ», Максим Єфімов явно посилив свій вплив і став одним із провідних гравців регіональної донецької політики. А також замахнувся на загальнонаціональний рівень. Сьогодні у цієї нової «зірки» є всі можливості для того, щоб вирости у повноцінного олігарха. І головна інтрига тепер у тому, як саме Єфімов використає свій капітал. Чи захоче він залишатися самостійним гравцем, чи побажає приєднатися до однієї з політичних сил? Немає сумнівів, що приєднання такого великого гравця до якогось із політичних таборів здатне істотно змінити розстановку сил в області.
Як кожний великий бізнесмен, неофіційний господар Краматорська воліє розкладати яйця у різні кошики і дружити з тими, у кого влада. У Верховній Раді попереднього скликання він був депутатом від БПП, у нинішню пройшов самовисуванцем, але на рівні міста контролює відразу кілька партійних осередків. У тому числі «Слуга народу» і «Опозиційна платформа — За життя» — дві найпопулярніші на Донбасі політичні партії. Однак розклади в українській політиці змінюються досить швидко та непередбачувано. І спрогнозувати майбутні політичні процеси в регіоні поки що важко. Особливо враховуючи те, що в кулуарах уже ходять чутки про позачергові парламентські вибори навесні цього року.