Близько двох мільйонів туристів із США та всього світу, які прибули 20 січня до Вашингтона, мали одну мету: побачити на власні очі інавгурацію 44-го президента США Барака Хусейна Обами. Понад мільйону з них пощастило потрапити до парку «Національний Молл», щоб стати свідками цієї глобальної події. Це найбільша кількість людей, які колись відвідували церемонію інавгурації американського президента (на інавгурацію Білла Клінтона у 1993 році прийшли 800 тис. глядачів). Цей перший рекорд президентства Обами ще раз засвідчив, наскільки великі надії покладає на свого лідера Америка. Попереду в нього щонайменше чотири роки, щоб виконати свої обіцянки. Та якою хоче бачити єдину наддержаву світу її перший темношкірий президент?
Удома
У внутрішній політиці пріоритетом Обами буде подолання найбільшої з часів Великої депресії фінансової кризи, яка зародилася у США і розповзлася по світу. Для цього він планує запровадити у сфері фінансів регуляторні механізми і правила, які гарантуватимуть, що така криза більше не повториться. Обама цілком усвідомлює, що цей рік буде важким для Америки, але сподівається на одужання економіки вже у 2010-му.
Його рецепт простий. По-перше, вливання у численні інфраструктурні проекти, що дасть можливість створити нові робочі місця. По-друге, зниження податків для 95% працюючих сімей, що має стимулювати попит. По-третє, зменшення вартості медичних послуг. Також Обама рішуче налаштований, попри падіння цін на нафту, розпочати те, що він називає «проектом не одного десятиліття» – переведення економіки Америки на альтернативні джерела енергії.
За кордоном
Уже за кілька годин після інавгурації новий американський президент призупинив на 120 днів діяльність військової прокуратури у в’язниці Гуантанамо. Цим розпорядженням Обама підтвердив свій намір закрити сумнозвісну тюрму. Наступними за важливістю для нього є виведення американських військ з Іраку та зміцнення їхніх позицій в Афганістані. Причому ситуацію в останній країні Обама пропонує розглядати як комплексну афгансько-пакистансько-індійсько-кашмірсько-іранську проблему.
Інші зовнішньополітичні пріоритети його адміністрації – побудова ефективних союзів у світі, врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту, відносини з Іраном, Росією, Китаєм і країнами Латинської Америки. Перетворювати ворогів на друзів Обама доручив держсекретареві Хілларі Клінтон – своїй нещодавній конкурентці на шляху до президентства.
Україну американський лідер теж не обійшов увагою. Ще 2006 року в своїй книжці «Сміливість надії» він писав про небезпеку надмірної залежності України від російських енергоресурсів, а торік повертався до цієї теми у своїх виступах, присвячених грузинсько-російському конфлікту. Тож принаймні на розуміння Білим домом своїх проблем Київ може розраховувати.