У вересні вся книжкова публіка традиційно їде до Львова. Десятки локацій і дискусійних майданчиків, сотні запрошених гостей та культурно-розважальних заходів і, безумовно, нагода в одному місці оглянути практично весь книжковий асортимент українських видавництв. Бо майже всі вони мають ятки на Форумі видавців, і кожен відвідувач із браслетом відповідного кольору може за чотири дні знайти собі поживу для мозку.
Цього року «культурна столиця України» зустрічала майже сонячною погодою, вряди-годи дарувала дощик і продемонструвала, що ховається за асфальтовим покриттям проспекту Свободи — так, ніби ремонтникам наказали в дуже стислі терміни показати гостям річку Полтву. Річки не побачили, зате піску було хоч греблю гати (у буквальному сенсі).
Якщо згадати Франка (ми ж у Львові, то чому б його не згадати?) і його «книги — морська глибина», то Форум, а точніше книжковий ярмарок у Палаці мистецтв, — це глибина в концентрованому вигляді. Спробую пунктирно описати, що ж відбувалося на тій глибині, які підводні камені були й чи були там дивнії перли.
Читайте також: Молочний шлях культури
Починалося все зі львівської Опери й урочистого вручення відзнак «Найкраща книга Форуму видавців-2015». Президент Форуму Олександра Коваль, представники спонсорів Форуму та представники видавництв-переможців по черзі виходили на сцену театру. Пані Коваль традиційно наголосила на важливості фінансування книжкової галузі в Україні, пан Кириленко традиційно пообіцяв, що зробить усе можливе, і зі сцени написав твіт (який, не виключено, прочитають інші державні мужі), де процитував заклик президента Форуму. Представники спонсорів, адміністрації та обласної ради вручили свої спеціальні відзнаки за книжки, які, на їхню думку, на це заслуговують. Спеціальні відзнаки отримали переважно книжки про Львів, про Галичину чи про митрополита Андрея Шептицького, який у Львові цього року став чільною особою. Далі було вручення відзнак від незалежних журі, спеціальних відзнак президента Форуму. І вже насамкінець відзнаки для переможця. Перемогла цього року книжка Олі Гнатюк «Страх і відвага» про Львів у роки Другої світової війни.
Згодом, уже під час книжкового ярмарку, його відвідувачі могли бачити спеціальні помітні наліпки на ятках видавництв, які видали дипломовані книжки. Часом це полегшувало вибір покупців, що відразу запитували, яка саме книжка виграла, і брали саме її.
Цього року книжками торгували в трьох основних місцях: у Палаці мистецтв (три поверхи яток), на подвір’ї Палацу мистецтв (кілька рядів наметів) і на проспекті Свободи (теж у наметах), тож кожен міг вибрати, де зручніше (і, можливо, трошки дешевше) купувати. Одразу хочу зауважити класичну львівську своєчасність: комунальники проспект Свободи перекопали, бруківку зірвали, поскладали в купи, і всі, хто рухався між ятками на проспекті та Палацом мистецтв, мусили обирати, як і де йти, щоб не втрапити в котловани й кучугури. Погода сприяла як тим, хто торгував надворі, так і ремонтним бригадам. Є й позитивний момент: вулицю Коперника частково перекрили для зручності відвідувачів Форуму (хоча машини нею й так далеко не заїхали б через згаданий вище ремонт).
Територію біля входу на подвір’я Палацу мистецтв зайняли цього року пікетувальники з транспарантами «Видавництво «Фоліо» — ворог України!» та «Видавництво «Арій» — ворог України!». Основним мотивом протесту була наявність в асортименті книжок цих видавництв «антиукраїнської» літератури. Директор «Фоліо» Олександр Красовицький на книжковому ярмарку був, тож пікет на його честь теж, либонь, бачив. Узагалі, зважаючи на напружену ситуацію в країні, організатори подій подбали про безпеку. До охорони та патрулювання було залучено СБУ, МНС і поліцію. При брамі на подвір’ї Палацу мистецтв, у його фойє та на вході завжди чергували охоронці. Вони ж і перевіряли наявність «вхідних браслетів». Патрульних у формі часто можна було помітити і в коридорах. На щастя, цього року, здається, обійшлося без форс-мажорних обставин і неприємних несподіванок — лише раз дівчата з рецепції оголосили про загублених дітей. Після кількаразового повторення оголошень про зниклих усіх відвідувачів Палацу мистецтв закликали допомогти знайти малюків. Десять хвилин — і нове оголошення: блукальців знайдено.
Ще про технічний бік «морської глибини». Як не крути, а черги відвідувачів були гігантськими, тиснява часом дуже заважала навіть надворі (не кажучи вже про приміщення). Видно було, що, попри розміри й велич, Палац мистецтв часто не справляється з дедалі більшою кількістю охочих читати. У фойє на першому поверсі як у найменш залюдненому місці (бо там іще не починаються ятки) територію часом ділили черги до філіалу «Нової пошти», журналісти з камерами, шнурами й мікрофонами, відвідувачі, охоронці, носильники ящиків із асортиментом книжкової продукції, продавці та представники видавництв. Безумовно, це має тішити тих, хто стурбований засиллям комп’ютеризації й непопулярністю паперової книжки (бо з огляду на такі черги загибель останній найближчим часом точно не загрожує), але персоналові й продавцям нерідко доводилося буквально продавлюватися крізь натовп, ризикуючи травмувати малечу, дорослих і почесних гостей своїми коробками та ящиками. Що з цим робити, достеменно не знаю.
Можливо, у Палаці мистецтв є раніше не відкривані таємні проходи й сходи, які надаються до використання. Можливо, якщо ними рухатимуться «технічні» форумляни — продавці чи носильники, це трохи розвантажить основні коридори та сходи й убезпечить відвідувачів від штовханини та падінь. Принаймні один ліфт у Палаці мистецтв є, і чому б не піднімати вантажі з першого поверху на другий ним, а не сходами? Але він працював тільки в перший день, та й то на замовлення.
Читайте також: «Малий флот» української прози
Тепер, власне, про читачів. Цього року, здається, Форум охопив усі вікові групи. Для кожної категорії в програмі було щось особливе. Діти мали нагоду взяти участь у спеціальній програмі Дитячого форуму, що відбувався в Національному музеї ім. А. Шептицького та Державному природознавчому музеї. Для них пропонували близько 400 різних заходів: ігри, квести, літературну програму, читання книжок з улюбленими зірками, дефіле в костюмах літературних героїв, наукові експерименти, а для їхніх батьків — лекції та тренінги. Окремо хочеться відзначити акції для дітей з особливими потребами та загальну екологічно-прикладну спрямованість заходів: малеча мала шанс спробувати себе в різноманітних видах діяльності та обрати собі найкращий. Програма справді насичена, майже так само, як і на дорослому Форумі. Можна сподіватися, що таким чином і виховається нове покоління читачів української книжки.
Для літніх людей була своя програма — «Третій вік: задоволення від читання». Людям «третього віку» пропонували зустрічі з цікавими авторами, гала-концерт, вечір духовної музики та майстер-класи. Для всіх пенсіонерів за наявності посвідчення вхід зробили безплатним. Крім того, на деяких ятках видавництв у Палаці мистецтв можна було побачити жовті наліпки «Знижка на книжку», які свідчили, що певне видавництво бере участь у благодійній акції й пропонує 20 грн знижки для пенсіонерів.
Окрім Літературного фестивалю і власне Форуму цього року виник іще один, досить нетиповий, майданчик для читань. Письменники читали уривки зі своїх творів у Сокальській виправній колонії. Ініціаторка заходу Ірена Яніцька каже, що такі літературні акції допоможуть розширити світогляд засуджених і повірити, що змінити життя на краще можливо.
Насамкінець трохи про читацькі запити. Окрім рекламованих новинок відвідувачі й далі цікавляться класикою: питають, де купити Ліну Костенко, чому немає творів Нечуя-Левицького і в кого краще взяти книжку Василя Симоненка. Часом читачі йдуть до стенду з вирізками чи роздруківками зі свіжих літературних оглядів і шукають книжки за наперед сформованим списком — можна тішитися синхронізацією інтернет-культури з культурою в житті й на Форумі. Майже немає таких, які приходять, щоб їм щось порадили. Отже, інформації багато, вона циркулює, і це добре. Можна сподіватися, що з роками читачів ставатиме ще більше, асортимент зростатиме синхронно з читацькою громадою, а технічні аспекти книжкових ярмарків не псуватимуть позитивних вражень. До наступного Форуму!