«Поєднання вимог про звільнення лідера опозиції Тимошенко з підписанням угоди про вільну торгівлю не призвело до бажаної реакції з боку української сторони. Навпаки, спостерігається погіршення відносин. Таким чином, напередодні парламентських виборів ЄС і Україна зайшли в глухий кут, за якого вільні і справедливі вибори з боку ЄС виставляються в якості лакмусового папірця.
У той час як це є правомірною вимогою, Брюсселю не вистачає інструментів для забезпечення цього. Переоцінивши власну владну позицію держави-члени ЄС знову не змогли визнати реальність української політики й піддалися дебатам у ЗМІ замість того, щоб проводити реалістичну політику в східному регіоні», – зазначає Майстер.
«Хоче того ЄС чи ні, але стосовно інтеграції України він знаходиться у прямій конкуренції з Росією. Після Помаранчевої революції держави-члени ЄС не змогли дати Україні перспективу членства… Брюссель не має інструментів, щоб підштовхнути пострадянські еліти до необхідних реформ та інтеграційних кроків», – відкреслює експерт.
«В інтересах ЄС та України є підписання та реалізація угоди про глибшу та всеохопну вільну торгівлю…В рамках угоди Україна отримає «Дорожню карту» для здійснення необхідних економічних і політичних реформ. Однак її здійснення має бути сконструйовано таким чином, щоб чинити тиск на українські еліти. Щоб добитися цього потрібна участь українського суспільства та громадянського суспільства. Процес впровадження повинен супроводжуватися регулярними звітами, які будуть оприлюднені, і тому будуть прозорими. Потрібно знайти механізми санкцій такі як невиплата субсидій та умови функціонування в областях, вигідних українській еліті», – вважає німецький аналітик.