«Поки Росія не напала на Україну, енергетична безпека не була проблемою для Західної Європи. У короткостроковій перспективі ми повертаємося до викопного палива. Однак у довгостроковій перспективі це принесе користь для захисту навколишнього середовища», – пишуть у своїй колонці для Die Welt німецькі експерти Юлія Ґюнтеман, яка працює в науковій програмі відділу НАТО з нових викликів безпеці та Міхаель Рюле, який очолює там відділ кліматичної та енергетичної безпеки.
Напад Росії на Україну радикально змінив дискусію про енергетичну та кліматичну безпеку. Щоб зменшити залежність від російського газу, будуються нові порти для танкерів, що перевозять скраплений газ, укладаються контракти з новими країнами-постачальниками. І навіть виведення з експлуатації атомних електростанцій у Німеччині, що раніше вважалося доконаним фактом, нині, як зазначають експерти, підлягає обговоренню. Усі ці заходи покликані гарантувати енергетичну безпеку і мають сенс у короткостроковій перспективі.
«Нападом Росії на Україну закінчується епоха. До того часу енергетична безпека не була проблемою – принаймні для Західної Європи. У глобалізованому світі можна торгувати газом із Росії, нафтою з Близького Сходу та фотоелементами з Китаю», – пишуть Ґюнтеман та Рюле. Ця епоха завершилася 24 лютого 2022 року. Тому ЄС, який останніми роками намагався припинити фінансування розробки нових нафтових і газових родовищ, змінив думку. Тепер будівництво Транссахарського газопроводу знову на порядку денному. Цей газопровід має транспортувати природний газ з Нігерії через Марокко на європейські ринки. CША також більше не гальмуватимуть внутрішній видобуток нафти та газу. Також, як пишуть експерти, щоб зменшити залежність від Росії, планується розширити власну переробку та збагачення урану. Так само планують збільшити видобуток найважливіших мінералів, щоб стати більш незалежними від Китаю.
Читайте також: Die Welt: Німеччина застрягла в моралізаторському неопровінціалізмі
«Це повернення до традиційних методів виробництва енергії не є гарною новиною для захисту клімату. Тим не менш, війна в Україні та викликаний нею дефіцит енергії можуть зрештою зробити більше для клімату, ніж десятиліття кліматичної політики», – пишуть німецькі експерти.
Так, Ґюнтеман та Рюле пояснюють, що дебати про енергетичну безпеку, які спровоковані війною в Україні, вже змінили політичний курс: «окрім субсидування сонячних батарей або електромобілів через купівельні премії, постачання відновлюваної енергії зараз дедалі більше дерегулюється». Нещодавно Єврокомісія також представила стратегію, згідно з якою процедури затвердження установлення сонячних панелей чи систем із сонячних панелей мають бути значно прискорені. Такі підходи полегшують доступ компаній до ринку та сприяють конкуренції.
Окрім того, російська війна нагадала європейцям, що їм треба зменшити свою енергетичну залежність від конкретних постачальників. «Наразі це стосується російського газу, але в майбутньому це також стосуватиметься рідкісноземельних елементів з Китаю, які потрібні у великих кількостях для створення електромобілів і сонячних систем. Зменшення такої енергетичної залежності, хоч і дороге, але можливе. Це єдиний спосіб запобігти тому, щоб кожна політична, військова чи економічна криза не ставала енергетичною кризою, яка загрожує відсунути захист клімату на задній план», – пишуть експерти.
Читайте також: Зручна вибіркова амнезія, або Німецька історична (без)відповідальність перед Україною
Нині, завдяки технічному прогресові, зʼявляються також нові можливості для захисту клімату. «Більш потужні батареї та більш густа мережа зарядних станцій зроблять електромобільність незворотною. Індустрія комерційної авіації зрозуміла, що вона може забезпечити своє довгострокове виживання лише за допомогою нових, екологічно безпечних видів палива», – зазначають Ґюнтеман та Рюле. Так, компанії Boeing і Airbus хочуть скоротити рівень викидів CO2 на 90% до 2030 року.
На думку експертів, захист клімату також стає актуальною проблемою з військової точки зору. Навіть якщо війна в Україні як «класичний військовий конфлікт» поки що відводить це на другий план, однак підвищення рівня води у морі та збільшення екстремальних погодних явищ, таких як шторми та хвилі надзвичайно сильної спеки, різко змінять середовище, в якому збройні сили діятимуть у майбутньому.