Stern
Європа не відступає з жорсткого курсу щодо України на саміті зі Східного партнерства.
«Напруження замість гармонії панує на саміті в Литві. ЄС не принижується при своєму зближенні з Україною до базарної торгівлі", – пише 28.11.2013-го року німецьке видання Stern. Молдова та Грузія ж, навпаки, просуваються вперед.
Європа крокує жорстким кроком на зустріч змученій кризами Україні під час саміту в Литві. Потрібно щось вирішувати з арештованим керівником опозиції, Юлією Тимошенко – вимагає Прем'єр-міністр Люксембургу, Жан-Клод Юнкер в четвер у Вільнюсі. Президент України, Віктор Янукович, також повинен проводити реформи в країні. Не дивлячись на критику, ЄС залишила для країни з 45-ма мільйонами чоловік населення відкритими двері на саміт ЄС ще й для того, щоб допомогти опозиції.
Через потужний тиск Москви Україна заморозила Угоду про асоціацію з ЄС. Наступна перспектива підпису на саміті називається лютий або березень 2014-го року. Але для цього необхідно, щоб Київ цього бажав і виконав необхідні умови, – підкреслюється делегаціями. «Керівники ЄС вважають, що зближення з ЄС – то справа вибору, а не торгівлі», – пояснює Президент Литви, в якій проходить саміт, Даля Грібаускайте, ввечері на «Твіттері».
Канцлер Німеччини Ангела Меркель відізвалась про пакт скептично. «Я не думаю, що на цей раз це вдасться». Як і інші керівники країн, вона підкреслила: «Двері відкриті». Керівники ЄС зустрілись зі своїми політичними колегами із шести пострадянських республік під час офіційного обіду. Перед цим президент Європейської Комісії Жозе́ Мануе́ль Дура́у Барро́зу та чинний Голова Європейської Ради Герман ван Ромпей зустрілись у вузькому колі з Януковичем.
«Переважна більшість людей в Україні хочуть бути тим, ким вони є – європейками та європейцями», – сказав Президент Європейського парламенту, Мартін Шульц.
Меркель збирається зустрітись ще в п’ятницю з державним керівником України. В даний час ще є кілька питань, котрі потрібно вияснити відносно України. Перший віце-прем'єр-міністр України Сергій Арбузов підкреслив, що його країна не відвернулась від ЄС. «Україна потребує Європу», – сказав він, але поскаржився, що Брюссель при переговорах про Угоду з ЄС не запропонував ніякого відшкодування збитків, які понесе Україна через втрату переваг на російському ринку. ЄС не готова до надання вищої суми грошей, ні до трьохсторонніх переговорів з участю Росії.
До Вільнюсу прибула також велика кількість опозиційних політиків України, як наприклад, Чемпіон Світу з боксу, Віталій Кличко, які хочуть спрямувати свою країну на курс ЄС.
Кличко озвучив тяжкі звинувачення в бік українського президента: «Янукович боїться європейських стандартів, тому що вони будуть йому заважати і далі плюндрувати країну».
Spiegel
«Саміт ЄС у Вільнюсі: європейська чекова книжка дипломатії вже закінчується» – під такою назвою 28-го листопада вийшла стаття Грегора Петера Шмітца з Брюселю на сторінках німецького видання «Шпігель». ЄС планувало розширити свій вплив у східному напрямку. Та вагання України і силові прийоми Путіна перекреслили ці плани. Тепер Європа змушена шукати альтернативи, а це буде важко.
Штефан Фюле, Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства в Європейській Комісії, запізнився на зустріч з журналістами, на якій він збирався розповісти про нову стратегію для Східної Європи. «Розмовляв по телефону з Вашингтоном», – вибачився він. Світову державу США цікавить звичайно те, над чим збирається працювати Єврокомісар Фюле в четвер та п’ятницю. На так званому «східному» саміті ЄС в четвер та п'ятницю в литовському містечку Вільнюсі 28 країн європейського Союзу та керівники Уряду з України, а також Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та Білорусі мали прискорити зближення з Євросоюзом. Але задуманому не судилось збутись. Вірменія вже відмовилась, у Білорусії вже давно інші плани, в Азербайджану також. А Президент України, Віктор Янукович, не буде підписувати Угоду про асоціацію довжиною в 900 сторінок з Європейським Союзом, як це було заплановано. Ще минулого тижня він зупинив підготовку до підписання угоди з ЄС.
«В дипломатії не завжди можна швидко збирати врожай» – вперто каже Фюле, -«Але лише той може збирати врожай, – додає автор статті, – хто посіяв. Керівник російського уряду, Володимир Путін, зробив це більш вправно, ніж брюссельські бюрократи».
«Щоб Україну насамперед тримати на своєму боці, Путін використав всі можливості», – каже колишній президент Польщі, Олександр Кваснєвський, – «Спочатку він санкціями знизив на 25% експорт сусідів. Потім Москва пригрозила, українцям що в майбутньому для в'їзду в Росію їм буде потрібна віза».
І в кінці кінців кажуть, що Путін пообіцяв своєму колезі поповнити його майже порожню державну касу 20 мільярдами євро. На протилежному боці терезів лежать скромних 610 мільйонів кредиту від ЄС, які в останній момент можливо трохи збільшились би, і до цього ще можливий мільярдний кредит від Міжнародного Валютного Фонду. Не дивно, що Янукович не зміг встояти, він же хоче врешті решт незабаром виграти ще одні вибори.
Невдача на дипломатичній ниві важко вразила зовнішню політику Брюсселю. Адже довгий час плани по розширенню були взірцевими проектами.
Заплановані східні партнерські договори повинні були зробити можливим безвізовий режим, знизити митні збори та ввести чіткі правила для торгівлі. А ось що в них не пропонувалось – це членство у ЄС. «Це і є їхня Ахіллесова п'ята», – каже Павло Вишневський – працівник американського аналітичного центру Карнегі.
«Але Україна потрібна Європі, тому на саміті мають бути знайдені шляхи зближення, не дивлячись на всі отримані дипломатичні програші», – вважає автор статті.