З 22 січня керівна німецька партія «Християнсько-демократичний союз» (ХДС) має нового лідера. Ним став чинний прем’єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет. Фактично майже рік звідтоді, як Аннеґрет Крамп-Карренбауер оголосила про відставку, партія чекала на обрання нового лідера. Цьому процесу суттєво завадила пандемія, яка внесла свої корективи у голосування. 33-й з’їзд партії, який відбувався 15–16 січня, проходив в онлайн-форматі. Тоді у другому турі Армін Лашет переміг однопартійця підприємця Фрідріха Мерца — щоправда, підтримка партійців фактично розділилася порівну між кандидатами. Однак голосування поштою (аби голосування за нового голову вважалося легітимним, його потрібно було підтвердити саме в такий спосіб), результати якого стали відомі 22 січня, показало дещо інше: 83,35% партійців підтримують призначення новим головою ХДС прем’єр-міністра землі Північний Рейн-Вестфалія. «Це сигнал єдності ХДС», — відгукнувся на такий результат новообраний голова партії. Слід зазначити, що за домовленістю трьох суперників, які змагалися за посаду голови керівної німецької партії (Арміна Лашета, Фрідріха Мерца та керівника зовнішньополітичного напрямку партії Норберта Ретґена, який вибув після голосування у першому турі), у паперовому бюлетені було лише прізвище Лашета. Фактично голосування стало висловленням йому підтримки.
«ХДС вирішила не поривати з ерою Меркель, точніше з її політичним стилем», — зазначила політична оглядачка видання Zeit Online Катеріна Шуллєр у подкасті свого видання «Was jetzt?». Сам Армін Лашет у промові під час з’їзду заявив, що зміна партією свого нинішнього курсу «стане помилковим сигналом». Лашет — один із тих політиків, хто підтримує курс Анґели Меркель на розширення електоральної бази партії та дотримання більш центристської політики. Натомість його основний суперник Фрідріх Мерц виступав за повернення до консервативних підходів. Мерц є одним із найзапекліших критиків Анґели Меркель у партії. Фактично він є лідером так званого консервативного її крила, яке не схвалює ані курс на центризм, ані певним чином навіть ліву соціальну політику. Ця тенденція з’явилася у партії завдяки Анґелі Меркель. Існування партійного розколу щодо майбутнього курсу розвитку партії добре було видно під час онлайн-голосування. Армін Лашет переміг суперника і відривом усього в 56 голосів.
Читайте також: Die Welt: Сотні тисяч громадян покидають Німеччину
Більшість німецьких видань, як і Катеріна Шуллєр, виділяють близькість політичних підходів нинішньої канцлерки та нового голови ХДС (впливова німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) навіть назвала його «Меркеліанером»). На думку Шуллєр, із Лашетом є більше шансів, що партія спробує об’єднатися, чого не вдалося за керівництва Аннеґрет Крамп-Карренбауер. Проте є одна критична для України політична позиція, яка відрізняє Арміна Лашета від Анґели Меркель, — це співпраця з Росією та, зокрема, питання майбутнього трубопроводу «Північний потік-2».
В неділю 24 січня у водах Північного моря неподалік данського острова Борнгольм російське судно «Фортуна» розпочало підготовчі роботи перед відновленням будівництва трубопроводу «Північний потік-2». Нова американська адміністрація, як і попередня, виступає проти завершення будівництва цього газогону. У четвер 21 січня депутати Європарламенту прийняли резолюцію із закликом «негайно» припинити будівництво «Північного потоку-2». Натомість новий голова ХДС Армін Лашет не відмовляється від підтримки цього кремлівського проєкту. «Питання енергопостачання ФРН — це питання, вирішення якого за Німеччиною в європейському контексті», — саме так відповів новий голова ХДС на запитання журналістів про те, чи може Берлін змінити свою позицію щодо газогону після того, як Анґела Меркель проведе розмову з президентом США Джо Байденом.
Питання «Північного потоку-2» — не єдине, що дозволяє називати Арміна Лашета «путінферштеєром». У час, коли Кремль проводив свій псевдореферендум у Криму у 2014 році, політик в одному з інтерв’ю FAZ говорив про «антипутінський популізм, який користується попитом» та цитував Генрі Кіссінджера про те, що «демонізація Путіна — це не політика, а алібі для тих, у кого вона відсутня». Є ще й інше, цілком прагматичне пояснення бажання Арміна Лашета зберігати хороші взаємини з Кремлем. До російсько-української війни саме земля Північний Рейн-Вестфалія (де він є прем’єр-міністром) була на першому місці серед усіх німецьких регіонів за рівнем експорту до Росії. На сьогодні ж, за даними 2019 року, РФ не потрапляє навіть у десятку її найбільших торговельних партнерів. Однак підприємці з того регіону й досі дуже охоче готові розвивати економічну співпрацю з Росією. У липні 2019 року саме в Бонні (одне з найбільших міст цієї землі) відбувся німецько-російський форум «Петербурзький діалог». Захід відкривали міністри закордонних справ двох країн Гайко Маас та Сєрґєй Лавров, а після відкриття Лашет та Лавров проводили двосторонні переговори в одному з готелів у передмісті Бонна.
«Це один із кількох арифметично розрахованих варіантів. Він не має нічого спільного з мріями», — каже співголова німецьких «зелених» Роберт Габек у спільному із головою партії «Християнсько-соціальний союз» (ХСС) Маркусом Зедером інтерв’ю німецькому тижневику Der Spiegel. Із заяв лідера німецьких «зелених» все ж виглядає, що коаліція з двома лівими партіями — Соціал-демократичною партією (СДП) та «Лівими» — йому більше до душі, але варіант урядування разом із консерваторами він також не відкидає.
Читайте також: Die Welt: Небезпека зробити «гігієнічних демонстрантів» прийнятними
Натомість Маркус Зедер у тому-таки інтерв’ю говорить, що коаліція «чорно-зелених» (чорний — колір ХДС) була б «привабливим» варіантом, оскільки «обидві політичні сили мають у фокусі важливі питання сучасності, а саме примирення екології та економіки». «Зедер зробив значну зміну іміджу: від консервативного хардлайнера до політика відкритого до «зелених» питань (кліматичні зміни, захист навколишнього середовища, політика гендерної рівності)», — каже в коментарі Тижню, колишній голова Правління Фонду імені Гайнріха Бьолля та співголова аналітичного центру «Ліберального Модерного Центру» Ральф Фюкс. Кандидатура баварського політика, як і коаліція із «зеленими», де вони вже не будуть «молодшим», а швидше майже рівноцінним партнером — це один із ймовірних, але дуже незвичних для Німеччини варіантів розвитку подій після виборів, запланованих на 26 вересня 2021 року.
Згідно з останніми опитуваннями ХДС/ХСС лідирує із 34,8% підтримки громадян. На другому місці «Зелені» з 19,3%, на третьому — СДП з 15%, на четвертому — «Альтернатива для Німеччини» (АдН), що має 9,8%, на п’ятому та шостому — «Ліві» та Вільна демократична партія (ВДП) із 7,5% у кожної (див. «Майбутній спектр»). Арифметично коаліція ХДС/ХСС та «Зелених» виглядає цілком ймовірною.
Німецька політикиня та співзасновниця аналітичного центру «Ліберальний модерний центр» Марілуїзе Бек у коментарі Тижню називає таку коаліцію «ймовірно єдиною реалістичною можливістю». Попри певні заяви, коаліція «зелених» із лівими та соціал-демократами, на думку Марілуїзе Бек, навряд чи буде успішною, оскільки усі три політичні сили матимуть проблеми з тим, щоб втримати свої партії разом. «Серед «Лівих» є досить багато членів, які є власне структурно лівими. Наприклад, вони заперечують членство в НАТО чи участь у міжнародних військових місіях», — пояснила політикиня. Наслідки участі таких політиків у коаліції очевидні: вони точно не голосуватимуть ані за фінансування для НАТО, ані за участь Німеччини в певній міжнародній військовій місії. Саме тому коаліція з «Лівими» — нереалістична.
Лідер сестринської ХДС баварської партії ХСС та прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер на сьогодні, згідно з опитуваннями, має значно ширшу підтримку серед німців, аніж новообраний голова ХДС. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Infratest-dimap для німецького каналу ARD 18 січня 2021 року, Маркуса Зедера найкращим кандидатом на посаду канцлера від ХДС/ХСС вважають 54% німців, натомість Арміна Лашета — лише 34%. Окрім того, антирейтинг у Лашета теж доволі високий: 52% громадян не вважають його хорошим кандидатом на цю посаду.
Читайте також: Дипломатичний скандал у Німеччині: Мельник vs. Шредер: 1 : 0
Таким високим рівнем підтримки Маркус Зедер завдячує своїй жорсткій політиці щодо боротьби з коронавірусом. Баварія є піонером різних інноваційних рішень, покликаних вберігати власне населення від пандемії. Натомість Армін Лашет не лише часто виявляв нерішучість у боротьбі із пандемією, але й припускався великих помилок, як, наприклад, подолання спалаху ковіду на м’ясній фабриці «Тьонніс» у землі Північний Рейн-Вестфалія. Пошук точок відступу у жорстких карантинних заходах, на захист яких виступає канцлерка Анґела Меркель, також призвів до погіршення взаємин між політиками. Однак у контексті висунення кандидатури Маркуса Зедера на посаду канцлера є й інша, невидима ззовні проблема. На думку Марілуїзе Бек, досі є ризик, що виборці з Північної Німеччини не підтримають баварця на посаді канцлера через певні ірраціональні історичні упередження щодо політиків із цієї землі. За всю повоєнну історію Німеччини голова партії ХСС із Баварії лише двічі намагався поборотися за пост канцлера. Вперше це сталося у 1980 році.
Тоді лідер ХСС Франц-Йозеф Штраус змагався з Гельмутом Шмідтом із СДП. І програв. Щоправда, Шмідт у тій каденції зміг пробути на посаді лише два роки. Далі коаліція розпалася, а лідер ХДС/ХСС Гельмут Коль разом із вільними демократами сформував нову коаліцію і пробув на своїй посаді рекордний термін. Вдруге це трапилося в 2002-му. Тодішній голова ХСС Едмунд Штойбер, чию кандидатуру на пост канцлера підтримала і Анґела Меркель — на той час голова ХДС, програв Герхарду Шредеру з найменшою в німецькій історії різницею — в трохи більше ніж 6 тисяч голосів. Сам Зедер в одному з інтерв’ю на запитання, чи може баварець керувати Німеччиною, відповів, що німцям може не сподобатися, що ними керують із «Hofbräuhaus» (найвідоміша в Мюнхені пивниця. — Ред.). Багато в чому долю наступного кандидата на посаду канцлера від німецьких консерваторів найближчими місяцями вирішуватимуть передовсім ті заходи, які обидва політики вживатимуть у своїх регіонах для боротьби з пандемією та підтримки німецької економіки.
Для Києва важливо розуміти, що з відходом Анґели Меркель наступному канцлеру (якщо він буде представником ХДС/ХСС), скоріш за все, бракуватиме рішучості у взаєминах із Кремлем. Армін Лашет стоїть на позиції прагматичних, економічно вигідних Німеччині взаємин із Росією. Маркус Зедер впродовж останнього часу сфокусувався на внутрішніх проблемах і намагається не висловлюватися щодо зовнішньополітичних питань. Хоча ще на початку минулого року він їздив із візитом до Москви, де мав зустріч, зокрема, і з Владіміром Путіним. Зедер, на відміну від свого попередника Горста Зеегофера, був менш дружньо налаштований під час зустрічей, наголосив, що підтримує санкції та згадав про те, що Росія повинна поважати суверенітет Німеччини (який вона порушила, коли надіслала кілера, аби вбити серед білого дня у Берліні Зелімхана Хангошвілі, чеченського польового командира, що мав статус біженця у ФРН), а також зустрівся з російськими правозахисниками. Однак партія, яку він очолює, завжди була більш позитивно налаштована щодо Росії, аніж ХДС. Баварія має чимало економічних, торгівельних та міжособистісних зв’язків із РФ.
Марілуїзе Бек пояснює у коментарі Тижню, що перевага Анґели Меркель у тому, що вона добре розуміє психологію Путіна, оскільки походить із НДР. Цього бекґраунду, на жаль, немає ані в Маркуса Зедера, ані в Арміна Лашета.
На жорстких позиціях щодо Росії стоять німецькі «зелені», які одними з перших у німецькій політиці виступали проти будівництва трубопроводу «Північний потік-2». Саме тому «чорно-зелена» коаліція, де представник німецьких «зелених» міг би обійняти посаду віцеканцлера та міністра закордонних справ, була б позитивним розвитком подій для майбутнього і України, і ЄС.