Промова Штайнмаєра – дуже похвальна, але, на жаль, цього поки замало.
Якщо вважати, що в геополітичній драмі, яка нині терзає Європу, Росія – антагоніст, то Німеччина – персонаж, що обрав собі зручну роль цапа-відбувайла. Протягом кількох десятиліть можновладці в Берліні легковажно й пожадливо налагоджували зв’язки з Росією, незважаючи на інтереси своїх європейських сусідів: то перешкоджали розширенню НАТО; то, підлабузнюючись, укладали угоди про газопроводи; то заплющували очі на російське шпигунство; то вдавалися до показового антиамериканізму – список закидів насправді дуже довгий.
У результаті, чимало прифронтових країн Європи виявляють до Німеччини недовіру, протест і відверту зневагу, що затьмарює позитивні зусилля німців. Зокрема, йдеться про красномовність «зелених» політиків: Анналени Бербок (міністерка закордонних справ) і Роберта Габека (міністра економіки); щедрість німецького народу, виявлену до українських біженців; і заплановане суттєве зростання бюджету на оборону. Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс (і, зізнаюся, мій добрий друг) добре висловив це на нещодавній конференції в Берліні, коли відверто сказав: «Ми готові померти за свободу. А ви?»
Читайте також: Хто стане наступним генеральним секретарем НАТО?
І ось тепер у програмній промові до народу президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розмірковував про роль його країни у мінливому світі. «У протистоянні злу доброї волі замало», – заявив він. В інших контекстах це прозвучало би банально. А от для країни, яка піднесла лицемірство й егоїстичну безхребетність до рівня державного управління, така заява справді грандіозна. «Колишнім мріям більше немає місця», – сказав політик, який колись на посаді міністра закордонних справ уособлював легковажність Західної Європи після 1991 року. Коли він нарешті здійснив візит у Київ, висловив рішучу підтримку перемоги України й поразки Росії.
Так само як серпнева промова Олафа Шольца, виголошена в Празі, такі настрої – вельми похвальні. Тоді очільник німецького уряду перепросив за зухвалу байдужість його країни до долі Східної Європи за часів комунізму, виступив за розширення Європейського Союзу і підкреслив свою готовність надавати Україні фінансову й військову допомогу. Тим, хто зациклюється на недоліках Німеччини, слід замислитися, як велося б Європі, якби найбільшу країну в Європейському Союзі очолював хтось такий, як Ґерхард Шредер.
Читайте також: Іржава зброя
Однак, радість у зв’язку з пробудженням Німеччини перемішується з обуренням. Як зазначив очільник Німецького фонду Маршалла Томас Кляйне-Брокгофф: «А де Штайнмаєр був раніше?» Схоже, тригером для президента Німеччини послужив візит в Україну, де під час повітряної тривоги його делегації довелося незаплановано прямувати в укриття. Однак, як представник колишнього режиму, Штайнмаєр, будучи при владі, міг і повинен був робити ці ефективні заяви пів року тому. Тоді б він очолив цей рух, а тепер лише приєднується до нього.
Другим прорахунком є нерозуміння нагальності. Німці платять мізерну ціну, порівнюючи з українцями, які воюють і гинуть не тільки за свою батьківщину, а й за всю Європу. Сонна еволюція німецької зовнішньої політики годиться для вишуканих салонів, та, як поглянути ззовні, це кричущий егоїзм. Кожна година зволікання з допомогою коштує українцям життя.
Таким чином ми підійшли до найголовнішого прорахунку в промові Штайнмаєра: брак каяття. Загинули десятки тисяч людей. Зруйновано життя мільйонів людей. Збитки сягають трильйона доларів. І все це не внаслідок стихійного лиха, а через наївність і пожадливість старого Заходу, який протягом 30 років нехтував застереженнями про відродження російського імперіалізму. Утім майже ніхто не висловлює з цього приводу каяття (а найменше з усіх німці).
Попереду ще великі загрози й труднощі – доба, за якої випливає на поверхню стратегічна оголеність Європи. Тож ніяк не обійтися без економічного, політичного й військового потенціалу Німеччини: спершу для того, щоб забезпечити перемогу України, а згодом для перебудови європейської безпеки. Зовнішні спостерігачі це усвідомлюють. А от чи збагнули німці?
(уперше опубліковано на сайті CEPA)