Протягом останніх тижнів німецька преса активно обговорює небезпеки, пов’язані з можливою загрозою з боку Росії. Так, наприклад, очільник Федерального відомства з питань цивільного захисту та допомоги під час лих Ральф Тізлер заявив, що тривалий час у Німеччині було переконання, що війна — це сценарій, до якого не потрібно готуватись, але тепер усе змінилося.
Тож, за словами Тізлера, Німеччина розробляє плани швидкого розширення мережі укриттів з тунелів, станцій метро, підземних гаражів, паркінгів і підвалів громадських будівель протягом наступних чотирьох років, пише The Guardian.
Як зазначає видання, з близько 2000 бункерів та захисних приміщень, які залишилися в Німеччині ще з часів Холодної війни, лише орієнтовно 580 перебувають у робочому стані, але й вони потребують значної реконструкції. Ці укриття можуть вмістити лише приблизно 480 тисяч осіб, а це тільки 0,5 % населення країни.
Крім того, за словами очільниці Федерального управління з оснащення, інформаційних технологій та технічної підтримки Бундесверу Аннетти Ленігк-Емден, у відомства також залишилося лише три роки для модернізації та дооснащення Збройних сил Німеччини. Нещодавно генеральний інспектор Бундесверу Карстен Бройєр теж заявив, що з 2029 року Росія «може наважитися на масштабний напад на територію НАТО».
На тлі загроз швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung взялася прогнозувати, що сталося б, якби Росія зараз атакувала Німеччину. Попри те, що у німецьких медіа неодноразово говорили про загрозу від дронів російських спецслужб, атака, найімовірніше, відбувалася б не ними, а ракетами та гіперзвуковою зброєю.
«В усіх випадках Німеччина буде в центрі уваги: як зона розгортання підкріплень НАТО з-за кордону і як центр розгортання матеріальних засобів і військ зі Західної та Південної Європи. Німеччина є країною стратегічного значення для НАТО. Масована, скоординована повітряна атака на центральні пункти може значно послабити оборону Альянсу і завдати серйозного удару по Німеччині», — наголошує видання.
Зважаючи на дані Управління військової розвідки США, Росія має значний потенціал для масштабних авіаударів. Німеччина є високоіндустріалізованою та густонаселеною, і досі була захищена лише в окремих районах.
«Уся країна опинилася б у зоні досяжності російських ракет і крилатих снарядів. Урядові установи, військова інфраструктура, промислові центри, енергетичні та інформаційні мережі, логістичні вузли і портові споруди — від узбережжя Північного моря до Боденського озера, від Гьорліца до Аахена не залишиться безпечного простору», — пише Neue Zürcher Zeitung.
Щоб боротися проти таких атак, Німеччина мала б знищити пускові майданчики, радари та склади, з яких Росія може запускати свої ракети. Однак зараз країна майже не має відповідної зброї для цього — розміщення її в Німеччині США планують лише у найближчі роки. Наразі для таких атак доступний тільки Taurus, але ця крилата ракета має дальність польоту лише 500 кілометрів.
Крім цього, існує система Patriot, яка добре підходить для боротьби з літаками, тактичними ракетами та крилатими ракетами середньої дальності. Однак Бундесвер наразі має тільки дев’ять таких систем, ще три він передав Україні. Німеччина також має лише одну систему Iris-T та залежить від іноземних постачальників системи Arrow, зокрема Ізраїлю.
У разі нападу на Німеччину пріоритети протиповітряної оборони визначав би не канцлер, міністр оборони чи Бундесвер, а головнокомандувач НАТО. Втім, як пише Neue Zürcher Zeitung, протиповітряна оборона є дефіцитним ресурсом у всьому світі. Нинішні правлячі партії Німеччини, ХДС/ХСС та СДПН, значною мірою контролювали її скорочення протягом останніх трьох десятиліть, а зараз часу та можливостей для боротьби із сучасними загрозами обмаль.
«Навіть одна ніч скоординованої російської атаки, подібної до тієї, що відбулася в Україні, ймовірно, може коштувати Німеччині мільярди. Але якщо альтернативи немає, то про модернізацію Бундесверу можна сказати словами канцлера Фрідріха Мерца: “За будь-яку ціну”. Однак у такій промисловорозвиненій та густонаселеній країні як Німеччина повний захист від ракетних атак був би неможливим навіть тоді», — наголошує Neue Zürcher Zeitung.
Звичайно, значне публічне обговорення загрози з боку Росії можна пов’язати з самітом НАТО у Гаазі, який відбудеться за два тижні, на якому планують домовитися саме про збільшення оборонних витрат держав-членів Альянсу, передусім європейських. Однак з’являються й інші дані, які можуть лише підтвердити, що занепокоєння у Німеччині не таке вже й безпідставне.
Так, видання Der Spiegel опублікувало нещодавнє опитування, проведене Lewada-Zentrum, під час якого росіянам ставили питання: «Яку державу ви вважаєте своїм найбільшим ворогом?». Результати доволі несподівані: більшість опитаних росіян — 55 % — назвали саме Німеччину. На другому місці опинилася Велика Британія (49 %), випередивши Україну (43 %).
Як пояснює Der Spiegel, це вперше за 13 років, коли Сполучені Штати не очолили список ворожих країн серед росіян. Якщо порівнювати цифри з 2024 роком, то показник для США впав з 76 до 40 %, що, очевидно, пов’язане саме з президентством Дональда Трампа.