Ніч у штабі Порошенка: веселий Перший, сумний Другий і декрет про нове життя

Політика
26 Травня 2014, 11:30

Недарма Петро Олексійович Порошенко вирішив облаштувати свій виборчий штаб в Мистецькому арсеналі на Печерську. Місце благодатне. Старовинна цитадель, що простояла віки, творча аура, Лавра поруч. І що найголовніше – осередок краси та моди. Бо хіба не тут вже багато років відбуваються феєричні Тижні моди зі всім притаманним їм пафосом і гламурним шиком. Асоціації навіває доволі приємні і варто зазначити, що виправдані. Організаторам респект. Для повної схожості з класикою жанру і світською тусівкою бракувало хіба дівчат з наколотими губами і силіконовими грудьми. Були звісно і такі, але було їх критично мало. Загалом переважала поважна публіка: політтехнологи, дипломати, бізнесмени і звісно журналісти.

Все вдалося пречудово. Стильна підсвітка фасаду, викладена білими камінчиками доріжка для дорогих гостей, телевізійна зала з екранами, на яких транслюються всі провідні телеканали, включно звичайно з «П’ятим2, кімнати для роботи преси, ну і сцена для виступу кандидата, бо як без неї. А що в гості запросили не тільки журналістів, а й поважнішу публіку, то передбачили ще і особливу залу для вибраних – VIP-хол. Хто там був і що робив, важко сказати, бо сказано ж, для вибраних. А тому й охорона дуже ретельно стежила аби навіть зайва муха туди не пролетіла. Час від часу з VIP-холу несподівано з’являлись то кандидат в президенти Петро Порошенко, то його союзник і за сумісництвом кандидат в мери столиці Віталій Кличко, і обдарувавши коментарями деяких журналістів, так само миттєво там зникали, залишаючи за собою приємний шлейф очікування. Тільки це було вже згодом, ближче до опівночі. А все почалося, власне з брифінгу, присвяченому результатам екзит-полів.

Читайте також: Тігіпко: ми з Партією регіонів не спілкуємося

Виявляється, екзит-поли мають неабияке психологічне значення. Вони важливіші навіть від самих результатів виборів, бо в якийсь момент, може найважчий, вносять в ситуацію непевності, хоч якусь визначеність. Звісно ніхто їм остаточно не вірить, всі знають що результат ще може відрізнятися, можливі всілякі нюанси, але саме екзит-поли дають можливість припинити безглуздий невроз ,і дати всім час хоча б перевести подих та перегрупуватись.

«Увага, Другий пішов на боковий вхід», – перемовляється між собою охорона. Другий – це Віталій Кличко. Він вийшов з прохідної Мистецького арсеналу і в супроводі бодігардів справді пішов кудись подалі. Фотографи кинулись було за ним, але хтось з охоронців порадив заходити до середини, бо зараз, мовляв, все почнеться. Порада виявилась слушною, рівно за п’ять хвилин, на сцені в глибині зали з’явився і Другий, і звичайно Перший, він же Петро Порошенко.

Читайте також: Луганськ: вибір неможливий

Перший був щасливий. Радість переповнювала його єство. Він навіть не намагався приховати свого задоволення і, здається, намагався пережити мить наближення своєї перемоги якомога повніше. Схожий був на щасливого ситого кота який нарешті став повноправним господарем цілого молокозаводу. Другий був сумний. Чи то втомлений, чи може нарешті усвідомив, що міг бути і Першим. Якось так сталося, що претендуючи стати Першим, він раптом погодився помінятися місцями із тим, хто мітив на Другого. Як біс попутав. І от тепер доводиться вдовольнятися всього лиш огризками…

«Вибори завершились в один тур, і Україна має нового президента»,  – не стримуючи радості констатував Петро Олексійович, посилаючись на результати екзит-полів і далі продовжив вже в ролі президента роздавати подяки всім причетним і непричетним. Дякував українському народові за рекордну участь в голосуванні, а також всім, хто підтримав його і його команду. «Україна ніколи не мала такої явки», – зазначив майже майбутній президент, принагідно обнадіявши, що все буде в шоколаді, бо «гроза є добрим знаком на початку доброго шляху». Зазначив також, що українці в своїй більшості рішуче підтримали соборність України і європейський вибір, окремо подякував мешканцям Криму та Донбасу, які «в найважчих умовах зробили все можливе щоб проголосувати», а ще проявив несподівану твердість відповідаючи на питання російського журналіста про майбутні стосунки з Росією. Виважено і впевнено заявив, що перемовлятися звісно треба, бо без цього ніяк, але вектор руху України вже визначив сам народ і тому це питання не обговорюється…

Читайте також: Вибори, яких могло не бути: черги, закриті дільниці та «переконлива відповідь» українців

Загалом Перо Порошенко був майже бездоганним промовцем. Говорив чітко, без папірця і на відміну від колеги Віталія Кличка, не затинався і не повторювався. Кілька відповідей на питання і свято закінчилось. Почались важкі години очікування результатів. Близько семи сотень акредитованих журналістів миттєво розчинилися в просторі і Арсенал помітно опустів. Хтось звісно продовжував працювати, беручи коментарі, хтось кинувся переказувати в редакції сенсаційні новини, але більшість все-таки або розійшлася не помітивши дверей до фуршетної зали, або осіли в цій залі ретельно досліджуючи асортимент.

Варто зазначити, що анонс «життя по-новому» від Петра Олексійовича, втілений його помічниками на святкових столах, виглядав доволі привабливим. По-перше, було реалізовано ідею соборності України, вдало переплетеної з європейським вибором, що проявилося в підборі алкоголю. Артемівське шампанське дуже мило доповнювало «Закарпатський» коньяк, який в свою чергу, по-братерськи сусідив з італійським та іспанським вином. По-друге, столи хоч і не вгиналися від наїдків, але були доволі розкішні, як і годиться столам майже  президента.

Читайте також: Донецьк: вибори з ймовірністю 0,01%

Паралельно із спорожненням столів спорожнів і Мистецький арсенал. Залишились найстійкіші журналісти і члени команди Петра Порошенка та Віталія Кличка. Намагаючись не перетинатись один з одним, блукали залами спілкуючись з гостями головні піарники кампанії Гринів і Ковальчук, які, подейкують, тепер мали би зчепитись в боротьбі за вплив на розподіл хлібних місць, але поки що не зчепились, пурхали мов ластівки зграйки журналістів вихоплюючи то одного то іншого кандидата на щиру розмову, а на закуску важкого виборчого дня зненацька з’явився ще й кандидат в мери столиці і колишній київський очільник Олександр Омельченко, чим безумовно вніс легке пожвавлення в загалом сонно-святкову атмосферу. Чому він прийшов –  важко сказати. Може привітати переможці,в може ще в якійсь справі? У будь-якому разі, хто-хто, а Омельченко точно знає, що домовлятися з владою треба починати якнайшвидше.

Продовження дійства анонсували на ранок, коли можна буде оперувати реальними цифрами і радіти по-справжньому, хоч йти спати звичайно, ніхто й не збирався. Не до сну. Бо хіба хтось спить в ніч вибрів?