Автор відзначає, що у процесі спілкування з багатьма інвестиційними аналітиками виникло стійке враження, що деякі українські олігархи почуваються підготовленими до глобальної рецесії. Як варіант пережити скрутні часивони розглядають можливість переорієнтації на експорт до Китаю залізної руди. Однак, «такий підхід справді дає часткову відповідь на поточні виклики, але в якості національної стратегії бачиться вже навіть не смішним».
Дезорієнтовані в цій надскладній ситуації і чиновники. «Прем’єр-міністр Микола Азаров рекламував зведення «дамби» (така собі реакція на другу хвилю кризи) у вигляді держбюджету-2012. Обіцяно – не зроблено, згідно з фінпланом: доходи – близько 337,6 млрд грн (плюс 13% рік до року), видатки – 361,6 млрд (плюс 7-8% відповідно)», – пише автор.
Він додає, що «дефіцит кошторису – розкіш за умов, коли торговельний баланс неухильно погіршується, а сукупний зовнішній борг України (включно з корпоративним сектором) перевищує $120 млрд». Вражає і те, що під час очікуваної глобальної рецесії 2012-го в Україні планують зростання ВВП (!) на рівні 5,5%.
«Зрозуміло, що пояснювати примноження доходів небаченим до цього тиском на реальний сектор видавалося б занадто, а урядовий оптимізм – узагалі безцінний актив у кризові часи. Але ж політекономіка, спрямована на знищення ділової активності з метою поповнення держбюджету, це шлях у нікуди», – наголошує автор.
Детальніше читайте у статті "Ми пиляли апельсин" у №48 Тижня.