Валерія Бурлакова Media Officer українського офісу Amnesty International

Незамінні люди

Політика
9 Липня 2015, 09:38

Перший з них дозволяє залишити особу на її високій чи не дуже посаді, просто не розслідувати скоєні нею особисто злочини чи причетність до дій недемократичного режиму. Етап другий – на випадок, якщо якогось пана все ж таки звільнили за Законом «Про очищення влади», – полягає у скасуванні люстрації. Так, наприклад, 3 липня президент скасував люстрацію екс-начальника київської міліції генерал-майора Олександра Терещука, щасливого власника триповерхового будинку на раптово подарованій Київрадою його дружині та родичам землі. Арсен Аваков підписав відповідний наказ – і бінго! – генерал-майор знову обійняв посаду начальника ГУ МВС у столиці. Терещук одразу вирушив «у бік максимальної відкритості» й зробив (без жартів) перший відповідний вчинок: повідомив про своє призначення у Facebook. А в президента пояснили: це зроблено з урахуванням необхідності забезпечення обороноздатності держави… Перекладаємо: якщо міліціонерами в глибокому київському тилу столиці керуватиме не Терещук, нам гаплик.

Таке пояснення на всі часи й для всіх регіонів. У глибинці, де, напевно, не кожен посадовець напише слово «люстрація» без помилок, усе відбувається ще веселіше. Так, на Черкащині народним улюбленцем був міліціонер Володимир Іващенко. 20 лютого 2014 року саме він примудрився запевнити черкащан у тому, що міліція на боці народу, лише для того, щоб за кілька годин черкаські правоохоронці влаштували на тутешньому блокпосту розгін активістів зі стріляниною та побиттям. Епізод не розслідували, принаймні покараних не видно. Коли ж згодом громадськість постреволюційного міста почала грізно вимагати бодай звільнити Іващенка з високої посади заступника начальника УМВС в області, сам начальник обласної міліції Владислав Пустовар повідомив, що Іващенко – людина незамінна. По-перше, він уже «сім разів їздив на Схід». А по-друге, от, скажімо, приїдуть знову до Умані паломники-хасиди – що тоді робити без Іващенка?! Тільки він має «відповідний досвід». Здобутий, сподіваємося, не в лютому минулого року… Хай там як, а нині черкаська міліція порається без фахівця з хасидів: він сам пішов на пенсію. Хоча й дещо затримався. Як сказав сам Іващенко, «…просили, аби ще якийсь час попрацював, бо такі спеціалісти, як я, були потрібні». «За багаторічну віддану роботу в УМВС за всіх режимів посадовець, очевидно, отримає достойну пенсію, виплати за учасника АТО та визнання і вдячність від держави, – відзначило подію одне з черкаських видань. – Ще довго не забудуть про його службу й довір­ливі черкащани, які, повіривши словам про те, що міліція з народом, заліковували струси, забої та переломи».

Чи довго громадськість терпітиме люстраційні «компроміси»? Чи стихатимуть бурі емоцій від штампованих слів високослужбовців про «деструктивні сили»?

Говорити про міліцію, звісно, можна вічно. І про очільників обласних ГУ МВС, які здебільшого працювали на непоганих посадах і за часів Януковича. І про їхніх заступників. І про рядових міліціонерів, як-от київський капітан Ярослав Бондаренко, котрий поводився як свиня і до Майдану, і на Майдані (що зафіксовано на відео), згодом продовжив бурхливу діяльність, звично керуючи побиттям активістів, а потім не пускаючи на поріг рідного Шевченківського райвідділка журналістів і навіть адвокатів.

Але не міліцією однією…

Наприкінці червня ГУ ДСНС у столиці (Державна служба України з надзвичайних ситуацій, утворена в результаті реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій і Державної інспекції техногенної безпеки України. З 25 квітня 2014-го її діяльність спрямовує і координує Кабінет міністрів через міністра внутрішніх справ. – Ред.) очолив кримчанин Андрій Ватолін. Цікавих фактів у його біографії два. Перший – родина. Син Ватоліна, Андрій Андрійович Ватолін, дуже радів анексії Криму, про що свідчать фото на його сторінці в соцмережі, зрадив присязі й залишився служити в Криму. Там лишилася й дружина Ватоліна-старшого. Рідна сестра Ватоліна була одружена із сьогоднішнім близьким соратником Мотороли, який, кажуть знайомі з родиною, досі залишається другом Ватоліна-молодшого. Тобто зрада присязі з боку сина Ватоліна, схоже, не відбувалася «під бурями лихої долі». Це свідома позиція…

Читайте також: Коли ж прийдуть нові українці?

Утім, у нас батько за сина не відповідає. Тому є другий цікавий факт: відеозаписи, на яких Ватолін роздає коментарі від відомства, а також свідчення працівників, котрі підтверджують, що він був «по той бік» Майдану, зокрема під час подій на Грушевського. Тоді переведений із Криму в 2013 році чоловік обіймав посаду начальника управління у Департаменті реагування на надзвичайні ситуації апарату ДСНС. Чи є висока ймовірність того, що він причетний до «водохрещ»? Чи розслідували використання водометів проти протестувальників у мороз?
Не важливо. Бо коли інформація щодо пана Ватоліна – як службова, так і родинна – була оприлюднена, посадовці схопилися за рятівну соломинку сина. Почав виправдовуватися на своїй сторінці у Facebook голова ДСНС Микола Чечоткін. Про Майдан він не написав жодного слова: ані спростування, ані підтвердження. Зате неможливо без сліз читати його слова про «особисту драму Ватоліна» (сам Ватолін у коментарі ТБ сказав, що його син просто обрав «другоє направлєніє», нічого страшного). Про те, що «це ніяк не впливає на діяльність Андрія Геннадійовича на посаді керівника». І про те, що, зрештою, Ватолін «знає всі професійні тонкощі рятувальної справи». Ймовірно, він ще одна незамінна людина.

Наприкінці «виступу» Чечоткін згадав, що напад – найкраща оборона. Й зазначив, що «деструктивні сили намагаються взяти реванш і розгортають брехливу інформаційну атаку і на МВС, і на МО, а тепер і на ДСНС», щоправда, так і не пояснивши, у чому полягає брехня.
…Що ще? Ще сотні випадків. Наприклад, судді, внесені ТСК Вищої ради юстиції з перевірки судів до списку таких, що зрадили присязі, досі працюють у судах і вирішують людські долі. Хоч про це було сказано вже сто разів, але, вочевидь, говорити треба.
Чи довго громадськість терпітиме такі «компроміси»? Чи стихатимуть бурі емоцій від штампованих слів високослужбовців про «деструктивні сили»? Чи, може, від чесного аваковського «ви за…ли»?   

Читайте також: Люстрація, якої не було

Страшно думати про одне: що ми робитимемо, коли всі незамінні посадовці, які мусять працювати за будь-якого режиму, не дай Боже, спочинуть? Хто тоді вгамує стихійне полум’я, приборкає сепаратистів, хто подбає про безпеку хасидів, хто захистить спокійний сон громадянина, хто отримає погони, ордени-медалі, почесні пенсії?