Незаколота альтернатива

Україну охопила справжня антивакцинальна епідемія. Почалося все зі смерті краматорського школяра після вакцинації від кору та краснухи у травні минулого року, два тижні тому дров до багаття підклала трагічна історія у Львівській облас­­ті – немовля померло за 14 годин після щеплення. Батьки масово відмовляються від щеплення своїх дітей, а Міністерство охорони здоров’я судомно стримує цей процес. Разом із СЕС лікарі тиснуть на дитячі садки і школи, забороняючи приймати на навчання дітей без щеплень. Тиждень з’ясову­­вав, яким чином можна відмовитися від загальнообов’язкового щеплення й при цьому уникнути проблем зі здоров’ям і директором школи.

 

Проблема щеплень – це проблема передусім неякісних вакцин та неуважних лікарів. Шкільні медсестри зазвичай вколюють дитині те, що привезли, не запитавши навіть про самопочуття. При цьому користь від вакцинації від інфекційних хвороб на кшталт дифтерії, поліомієліту чи того самого кору вважається незаперечною. У Великій Британії, наприклад, де немає обов’язкової вакцинації, добровільно роблять щеплення до 95% населення. Різниця між Україною і Великою Британією саме в довірі до своєї медицини і послуг, які вона може запропонувати.

 

Нині держава забезпечує вакцинацію від тих десяти хвороб, що вказані в наказі МОЗ №48 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості
й обігу медичних імунобіологічних препаратів» (до речі, в Законі «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначені лише шість обов’язкових щеплень). Лікарі на місцях намагаються залучити до вакцинації пацієнтів, проте це не завжди вдається – ті можуть не мешкати за місцем прописки або просто відмовитися від послуг районної поліклініки. Мовляв, у нас свій лікар, державної допомоги ми не потребуємо. Проте вона не потрібна лише до того моменту, коли слід збирати довідки для оформлення дитини у садок чи школу. Тут батьки й з’ясовують, що без календарних щеплень дорога до колективів для їхньої дитини закрита.

 

У дитячому садочку нібито й не вимагають довідки про щеплення – тільки про медичний огляд. «Положення міністерства про дошкільні навчальні заклади містить перелік документів, необхідних для прийому в дитсадок, і довідки про щеплення поміж них немає, – сказала Тижню головний спеціаліст відділу дошкільної, початкової та спеціальної освіти Міністерства освіти і науки України Ніна Омельяненко. – Потрібна медична довідка, і якщо лікар дає дозвіл на відвідування дитячого садка, то його директор не має права відмовити батькам і дитині». Проте на практиці виходить так, що лікарі не видають довідки, якщо не зроблені календарні щеплення. Бо відповідно до згаданого вище закону дітям, які не отримали календарних щеплень, забороняється відвідувати дитячі колективи, зокрема, дитячі садки і школи.

 

«Відсторонюємо дітей від навчання не ми, а Міністерство охорони здо­ров’я, – пояснює вже про школи інший фахівець того самого відділу Міністерства освіти Людмила Голубенко. – Санепідстанції надсилають листи до керівництва шкіл, тиснуть на директорів, роблять подання про штраф за порушення Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб». І директор змушений відраховувати дітей». У випадку проблем пані Голубенко порадила звертатися до місцевих управлінь освіти.

 

У Міністерстві охорони здоров’я Тижню пояснили, що дозволити невакцинованим дітям відвідувати школи і садки можна було б, якби це не наражало на небезпеку інших дітей. «Я дозволив би, – каже імунолог, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Інституту Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ Федір Лапій. – Але має бути відповідальність також батьків та директорів шкіл у разі, якщо діти захворіють унаслідок того, що хтось не був вакцинований. Адже де закінчуються права людини? Там, де починаються права іншої. Тобто невакцинована дитина може бути небезпечною для інших дітей». Таким чином замикається коло, з якого зараз намагаються вирватися стільки батьків.

 

 

Причини, з яких батьки хочуть відмовитися від обов’язкових щеплень, різні: хтось упевнений, що імунопрофілактика є частиною всесвітньої змови лікарів і фармацевтів, а хтось намагається захистити свою не дуже здорову дитину від конкретного щеплення в конкретний момент. «Я маю довідку від професора-імунолога про те, що моїй дитині не можна робити щеплення, – розповідає мати дошкільняти, киянка Тетяна Ярич. – Але в поліклініці все одно вимагають довідку про щеплення і не видають медичної довідки, без якої, своєю чергою, не приймають у дитячий садок».

 

Складніше, звісно, тим, хто не бажає робити ніяких щеплень узагалі. «Навіть якщо вам вдасться відмовитися від щеплень і потрапити до школи, потім у цієї школи можуть виникнути проблеми, – розповідає президент Ліги захисту громадянських прав В’ячеслав Костилєв. – Наприклад, СЕС знайде якісь порушення в роботі їдальні». Втім, як очільник антивакцинального руху пан Костилєв радить все ж таки боротися із системою: «У складних випадках – за допомогою прокуратури. Торік у Сарнах Рівненської області був випадок, коли на батьків тиснули в школі у зв’язку з відсутністю щеплень. Батьки звернулися до прокуратури, а прокуратура зобов’язала директора школи виконувати Конституцію і допустити дитину до навчання. Адже стаття 53 Основного закону гарантує всім право на освіту».

 

Киянка Наталя, чия донька має цього року піти до школи, розповіла Тижню, яким чином їй вдалося уникнути примусових щеплень у дитячому садочку. «Для початку я по-людськи поговорила з директором садка, в який вирішила віддати дитину, – каже пані Наталя. – Домовившись із нею, почала оформлювати в поліклініці медичну картку. Коли дитина пройшла обстеження у всіх потрібних лікарів, написала заяву на ім’я головного лікаря поліклініки з проханням дозволити відвідувати садочок або обґрунтувати відмову. З головним лікарем теж потрібно поговорити спокійно. Закон на вашому боці, оскільки Конституція гарантує право на освіту».

 

Утім, спершу мати таки отримала відмову. «Мене викликали на бесіду з членами вакцинальної комісії і СЕС, вмовляли зробити щеплення. Я наполягала на своєму, і зрештою було прийнято рішення на мою користь. Я написала розписку про те, що беру на себе відповідальність за можливі наслідки відмови від вакцинації. Цього року йдемо до школи, про щеплення я домовилася таким самим чином», – каже Наталя. Втім, упевненості в тому, що СЕС не тиснутиме на директора школи, киянка не має, тому й попросила Тиждень не називати її прізвища, номерів поліклініки і школи. Наталя планує все ж таки вакцинувати дитину від кількох захворювань, але пізніше, коли в доньки буде кращий стан здоров’я.

 

Простіше тим батькам, які не збираються відмовлятися від вакцинації, а хочуть контролювати імунопрофілактику своєї дитини, якість вакцини та підхід лікарів.

 

Нині є можливість цілком законно тимчасово відмовитися від щеплення у школі або дитячому садочку, адже в законодавстві прописано, що імунопрофілактика має відбуватися «за поінформованою згодою». Тобто шкільна медсестра не має права робити (але в багатьох школах роблять, тож домовтеся про це заздалегідь) щеплення дитині, якщо батьки не поінформовані про це і не дали своєї згоди. Проте рано чи пізно школа почне вимагати довідки про щеплення. У батьків є вибір, де вакцинувати свою дитину: безплатно у садочку, школі чи поліклініці державною вакциною вітчизняного виробника або власним коштом і вакциною, яку порадив ваш лікар. Якщо родина має лікаря, якому довіряє, другий варіант, безумовно, кращий. Адже дитину, перш ніж щепити, не тільки уважно оглянуть (є багато протипоказань до вакцинації за станом здоров’я), а й препарат запропонують кращий. Наприклад, сучаснішу вакцину проти кашлюка (так звану ацелюлярну) у складі полівалентної комбінованої вакцини (одразу від п’яти-шести інфекцій), яку давно вже застосовують у країнах Європи, США та Канаді.

 

Можливо, «недержавну» вакцину вам запропонують у тій самій районній поліклініці – подекуди є трудові договори між керівництвом медичного закладу і дистриб’юторами. У такому разі сучасна комбінована вакци­­на від п’яти-шести інфекцій коштуватиме 300–400 грн за дозу. Якщо купувати самому в аптеці, вартість становить близько 250–300 грн за дозу, а якщо піти в приватний меди­чний кабінет чи клініку – 450–800 грн. Та сама доза однієї й тієї самої вакцини.

 

Нині розробляється проект закону, який має перекласти відповідальність за вакцинацію з лікарів на батьків і скасувати практику примусової імунізації в школах. «Але батьки як мінімум повинні мати пам’ятку про імунопрофілактику, – каже пан Лапій. – Інакше на підставі якої інформації вони прийматимуть рішення про відмову від щеплень? А в нас на це поки що не виділено ресурсу, лікарі не встигають інформувати. У Європі, наприклад Литві, батьки отримують на руки так званий паспорт (сертифікат) щеплень, у якому записано, коли й від чого дитина має бути щеплена і які щеплення вже зроблено. В Україні з радянських часів так повелося, що батьки часом навіть не знають, від чого їхніх дітей вакцинували у школі. Ми намагаємося змінити цю практику, інформувати про вакцинацію». Також готується введення паспортів імунопрофілактики, можливо, це буде зроблено вже в 2010 році.