Аналітики польського видання New Eastern Europe відзначають, що 1 червня стало поворотним пунктом у процесі розвитку ЄС не лише у зв’язку з приєднанням Хорватії, але і з тим, що у цей день почався період головування Литви у Раді ЄС:
«На перший погляд непов’язані події, тим не менше, проливають світло на важливу проблему: наскільки багато можуть маленькі держави, якими є Хорватія та Литва, досягти у клубі більших (а скоріше – впливовіших) гравців? І тоді, як для отримання свідчень щодо Хорватського досвіду повинен пройти час, то Литва уже через шість місяців повинна буде дати певні відповіді на питання, чи розмір дійсно має значення?», – зазначили в New Eastern Europe.
Експерти також виокремили стратегічні пріоритети, що впливатимуть на дії Литви під час головування в Раді ЄС. До них належить прагнення литовських політиків поділитися з Європою позитивним досвідом, перш за все – у сфері врегулювання фінансової кризи. З іншого боку, не відмовляються вони і від нагоди вирішити внутрішньополітичні складнощі.
«Насолоджуючись статусом зіркового учня у галузі кризового менеджменту, литовські політики бажають пожинати плоди своєї репутації, особливо у галузі енергетики. Разом з амбіцією керування європейськими інституціями як ‘чесний брокер’ Литва, в першу чергу, прагне сфокусуватися на сфері енергетичної безпеки. Раціональний вибір для держави, яка, через свої обмежені зв’язки з мережею ЄС та газовою системою, все ще зветься ‘енергетичним островом’, і політики якої все ще перебувають у глухому куті, коли йдеться про національну енергетичну політику», – пише New Eastern Europe.
Крім того, нинішня литовська влада особливо зацікавлена у сприянні кооперації у балтійському регіоні та посиленні зв’язків із північними державами, що може бути здійсненим завдяки отриманню тимчасової провідної ролі в ЄС.
За прикладом польського головування у 2011 році, Литва також планує стати одним із найбільших прибічників поглибленої співпраці зі східними партнерами. Гасло її головування – “Focus Europe!”, побудоване навколо наступних пріоритетів: Надійна Європа, Європа Зростання, Відкрита Європа, – означає набуття більшої фінансової дисципліни та експансії ЄС, особливо в галузі Східного партнерства.
Як країна-сусід Білорусії та України, Литва прагне відігравати провідну роль у партнерстві з цими державами. Як зазначають в офіційному Вільнюсі, така позиція викликана не лише усвідомленням спільної радянської спадщини, але й міцними економічними зв’язками. Цей пріоритет литовської держави є важливими для оцінки її діяльності у Раді ЄС у зв’язку із майбутнім самітом країн Східного партнерства.
«Тому політики у Вільнюсі на питання про те, як вони оцінюватимуть успіх Литви, якщо і Білорусь не приєднається до саміту, і Угода про Асоціацію з Україною не буде підписана, звертаються до похвальної, але проблематичної політики ‘менше за менше, більше за більше’ (якщо країни роблять менше, то і отримують від ЄС менше, та навпаки). Іншими словами, це не буде виною ані Литви, ані ЄС, якщо саміт призведе до невизначених наслідків», – пише видання.
Насамкінець у New Eastern Europe зазначають, що помилковим в оцінюванні Литви як держави-голови Ради ЄС було б зневажання наступних моментів. По-перше, того, що політика є непередбачуваним процесом. По-друге, що довготривалі тенденції розвиваються завдяки маленьким крокам, а не великим стрибкам.