У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів єврейської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що євреї мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.
У Мальме мешкає близько 1200 євреїв. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і єврейські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів єврейської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до єврейської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».
25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він євреєм, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.
Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.
5 листопада 2012 року. У містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний єврей, що прямував до синагоги.
Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він належить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.
На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на єврейського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт на єврейський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.
19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і єврейську школу, внаслідок чого семеро людей загинули – Ред.],«Усіх євреїв – у печі", викликали обурення представників місцевої єврейської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.
26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських єврейських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA. «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», – заявив Гаттенья.
За останні тижні в декількох італійських містах були зафіксовані «графіті-атаки»: стіни будівель були розписані антисемітськими та антиізраїльськими написами, а також розмальовані свастиками. Остання з таких «атак» була відзначена в Генуї, де на дверях місцевої синагоги з’явився напис «Ізраїль – нацистська держава». Кілька студентських демонстрацій у Римі проходили під скандування антиізраїльських гасел. А під час матчу Ліги Європи («Тоттенхем» проти римського «Лаціо») вболівальники «орлів» скандували: «Жиди з "Тоттенхема"» і розмахували плакатом «Свободу Газі!». Крім того, в ніч перед матчем уболівальники «Тоттенхему», які вечеряли в одному з римських пабів, зазнали нападу кількох десятків зловмисників. Молодики, обличчя яких були закриті масками, були озброєними металічними прутами і ножами. Вони вигукували «Свободу Палестині!» і називали своїх жертв членами «армії жидів». Один з британців отримав ножове поранення і був госпіталізований. Кілька нападників були затримані, проте більшості з них вдалося втекти з місця злочину. Мер Рима Джанні Алеманно закликав поліцію докласти всіх зусиль до того, щоб винні в організації «огидної атаки» були заарештовані і покарані згідно з законом.
7 грудня 2012 року. Учителька географії та історії, яка проходила підготовку до гіюру [ритуалу навернення до юдаїзму – Ред.] у головній синагозі Ліона, поскаржилася рабину Рішару Вертаншлагу на те, що регулярно стає об’єктом нападокам антисемітського характеру з боку своїх колег й учнів. Жінка повідомила, що неприємні події серйозно ускладнюють її роботу в ліцеї Кондорсе де Сен-Прі. Зокрема, після того, як їй надали вихідний У минулий Йом Кіпур, 26 вересня, учні заявили, що «не потерплять єврейку-вчительку в своєму класі». 3 жовтня кілька учнів влаштували пропалестинських мітинг біля воріт ліцею, а потім увірвалися в будівлю, зірвавши урок «неугодної» вчительки. Через кілька днів, під час уроку, присвяченого створенню держави Ізраїль, учні дружно відмовили «єврейському утворенню» в праві на існування. 28 листопада адміністрація коледжу планувала розірвати контракт з вчителькою-єврейкою, однак справа набула широкого розголосу, бо Рішар Вертаншлаг звернувся з листом до адміністрації ліцею. Остання запевнила його, що всі інциденти будуть розслідувані.
13 грудня 2012 року. Посол Ізраїлю в Данії Артур Авнон рекомендував євреям, які перебувають у Копенгагені, подбати про те, щоб їх не можна було ідентифікувати за національною приналежністю. «Ми радимо ізраїльтянам, котрі прибули до Данії та прагнуть відвідати синагогу, не надягати кіпу і таліт доти, доки вони не ввійдуть у будинок. Крім того, не слід носити цей головний убір, а також прикраси у вигляді Зірки Давида і голосно говорити на івриті ні на одній з вулиць міста», – цитує слова посла французьке агентство новин AFP. Напередодні невідомі особи атакували ізраїльське посольство в Копенгагені. Вони закидали його будівлю пляшками із запальною сумішшю й обмалювали стіни антисемітськими графіті, де євреї були названі !дітовбивцями».
В інтерв'ю JTA Міхаель Гелван, глава Скандинавської єврейської ради безпеки, розповів, що у відповідь на їхні скарги поліція Копенгагена визнала своє безсилля у боротьбі з антисемітами і наполегливо рекомендувала приховувати свою приналежність до єврейства.
Читайте також: Лови на слабких
13 грудня 2012 року. Напередодні 44-річна Шанталь Віруло, викладачка прикладних мистецтв професійно-технічного ліцею Латекоер, розташованого у французькому місті Істр, стала об’єктом антисемітської атаки. Двоє учнів, розчинивши двері в її клас, кинули під ноги вчительці закорковану пляшку, наповнену сумішшю соляної кислоти й алюмінію. Один з учнів, що знаходилися в кабінеті, крикнув: «Виходьте швидше, це бомба!». Віруло встигла вискочити в коридор перш, ніж пляшка вибухнула. Підліток, застерігши вчительку, в результаті вибуху тимчасово позбувся слуху.
За словами вчительки, учень, який шпурнув пляшку, неодноразово обсипав її антисемітськими образами. «Тобі заткнуть рота, єврейка», – говорив він. Віруло стверджує, що вона неодноразово скаржилася дирекції ліцею. Двоє учнів, які готували і вчинили напад, затримані. Обидва вони визнають факт атаки, однак заперечують антисемітське підґрунтя інциденту. Директор ліцею, Тьєррі Перло, також заперечує існування антисемітських настроїв в Латекоері, наполягаючи на тому, що затримані поліцією учні ніколи до цього не були порушниками громадського порядку.
14 грудня 2012 року. Угорський депутат, радикальний націоналіст Балаж Ленхрадт під час демонстрації біля міністерства закордонних справ у Будапешті спалив ізраїльський прапор і був ненадовго затриманий поліцією за звинуваченням у порушенні громадського спокою. Після допиту Ленхрадт був звільнений. В акції протесту проти Ізраїлю взяли участь близько 100 осіб, які вигукували антисемітські гасла. Зараз Ленхрадт є незалежним депутатом: він був виключений з ультраправої партії «Йоббік» після того, як звинуватив її у втраті радикального характеру. За два тижні перед цим діючий депутат партії «Йоббік» Мартон Дендеші закликав провести розслідування щодо всіх євреїв Угорщини на предмет загрози національній безпеці з їхнього боку.
7 січня 2013 року. Наприкінці минулого року єпископ Бернар Феллє, глава священицького братства святого Пія Х, виступаючи в католицькій академії Онтаріо, заявив, що «євреї є ворогами Церкви». До ворогів церкви Феллє зарахував також «масонів і модерністів», повідомляє JTA.
Читайте також: Блиск і убозтво політичної філології
Єпископ заявив, що єврейські лідери не випадково підтримували Другий Ватиканський собор. «Це говорить про те, що Другий Ватиканський собор був потрібен євреям, а не Церкві», – підкреслив Феллє.
Братство святого Пія Х створене 1970 року архієпископом Марселем Лефевром; воно об’єднує католиків-традиціоналістів і впродовж декількох десятків років не визнавало офіційних церковних властей. При цьому воно активно пропагувало антисемітизм і ненависть до юдаїзму. Зокрема, Братство агресивно критикувало відвідування Іваном Павлом II синагоги в Римі та організовану Святим Престолом молитву за мир представників всіх релігій в Ассізі. Останнім часом Ватикан і Братство роблять кроки, спрямовані на зближення і повернення «братів» в лоно римсько-католицької Церкви.
9 січня 2013 року. Збірна Угорщини з футболу покарана за антисемітизм уболівальників – вона проведе один матч без глядачів. Таке рішення ухвалив Дисциплінарний комітет ФІФА, розглянувши поведінку вболівальників під час товариського матчу проти Ізраїлю, повідомляє Reuters.
Матч відбувся в серпні минулого року в Будапешті.
Федерація футболу Угорщини буде оштрафована на 40 тисяч швейцарських франків. Без глядачів угорцям доведеться зіграти матч проти команди Румунії, який відбудеться 22 березня…
Це далеко не всі повідомлення інформагентств, які стосуються реального антисемітизму в країнах Євросоюзу. Можливо, звісно, що хтось із жертв нападів перебільшує антисемітське підґрунтя спрямованих проти них акцій; з іншого боку, далеко не про всі подібні напади стає одразу ж відомо начебто всюдисущій журналістській братії; так, про побиття двох ув’язнених євреїв групою в’язнів-ісламістів у тюрмі Ліанкур (Франція) стало відомо тільки через два місяці після інциденту. Тож масштаби антисемітських акцій у ЄС, покласти край яким не можуть ані політики, ані поліція, достатньо великі.
Й от на тлі всього цього, виявляється, чи не головним носієм антисемітизму в Європі є українська партія «Свобода» – настільки страхітлива політична сила, що про неї спеціально говориться у резолюції Європарламенту стосовно України як про партію, що сповідує «расизм, антисемітизм та ксенофобію». А депутати від «Свободи» Олег Тягнибок та Ігор Мірошниченко потраплять на 5 місце у списку найжахливіших антисемітів світу, складеному Центром Симона Візенталя. Це список жваво обговорює європейська преса.
…Люди середнього та старшого віку знають, як за часів Хрущова-Брежнєва-Андропова-Черненка (і навіть за «раннього» Горбачова) найвагомішим аргументом в ідеологічній полеміці із Заходом щодо прав людини було: «А зате «там» негрів лінчують». І справді: іноді у ці часи траплялися такі дикі випадки, не лише у США, а й у Європі, незважаючи на всі зусилля влади, поліції та громадянського суспільства. Для владних кіл СРСР та радянської пропаганди вони були чудовою нагодою для тотального окозамилювання – і на зовнішньополітичній арені, і, головне, всередині країни. Економічні провали, придушення інакодумства, шалені витрати на розвиток ВПК, люту цензуру, інші негаразди можна було чи не помічати, чи списувати з рахунку як дрібничку у порівнянні з сакраментальним «зате «там» негрів лінчують».
Хоча насправді масштаби порушень прав людини та різного роду проблем у демократичному західному світі й у Радянському Союзі були несумірними.
Невже ж деякі небезпечні хвороби «радянщини» за останні чверть століття вразили Захід? До такої міри, що європейські політики воліють не помічати реальних практичних небезпек у себе під носом, проте вбачати страшні речі у дурному базіканні (воно наявне, ніде правди діти) двох-трьох новообраних депутатів від «Свободи»? Чи у Європарламенті не володіють статистикою, яка доводить: антисемітські та расистські акції в Україні вчиняють майже виключно прихильники «слов’янської єдності», тобто Кремля? І що просто-таки дикі ксенофобські гасла, спрямовані проти Заходу як такого, під час виборчої кампанії використовувала зовсім не «Свобода»? І що лікаря Леона Фрайфельда у Львові у жовтні цього року вбили не українські націоналісти, а студенти з Марокко? Чи, може, все значно простіше, і йдеться про банальну операцію спецслужб однієї «братньої» держави, яка використала депутата Європарламенту з числа болгарських екс-комуністів для чергової провокації?
Ну, а з Центром Візенталя все взагалі дуже просто. Московські незалежні експерти наголошують, що Центр цей зараз перебуває в руках емігрантів з СРСР, котрі ще вдома були помічені у співпраці з «конторою глибокого буріння». Прикметним тут є те, що ці експерти просили не називати їхніх прізвищ, бо тоді й вони потраплять до «списку антисемітів», який насправді маскує цілком реальні і дуже небезпечні прояви юдофобії.