Невиправність

Коли Він увійшов до міста, простий люд кидав пальмове віття під копита Його віслюка. Не я перший помітив, що таке навряд чи могло бути. Свято Пасхи манило до міста кого завгодно. Десятки пророків, котрих плутали з циркачами, і циркачів, що мали вигляд пророків. Сотні бандитів, які щиро вірили в близьке повстання, і повстанців, котрі поводилися, як бандити. Тисячі солдатів та офіцерів окупаційних військ. Нарешті, тисячі й тисячі гендлярів. У цій атмосфері було просто не до Нього. Проте… хто сказав, що ми стали розумнішими через 1978 років? Нас так самісінько турбують пророки й циркачі, бандити і повстанці, податки та окупаційна армія – словом, усе, що завгодно, крім того, чим справді варто перейматися.