Денис Казанський член Тристоронньої контактної групи від представників Донецької області

Невіртуальний ефект. Наслідки блокування російських сайтів

Суспільство
8 Червня 2017, 13:52

Блокування російських соціальних мереж в Україні сприйняли по-різному. Хтось цілком підтримав указ Порошенка й навіть добровільно видалив свій профіль із «ВКонтакте» після того, як цей сайт був заборонений. Хтось поставився до президентської ініціативи різко негативно й назвав її актом цензури. Неоднозначно оцінювали й ефективність таких радикальних заходів. Одні казали, що блокування нічого не дасть і люди, як і раніше, користуватимуться російськими сайтами, обходячи перепони. Інші переконували, що заборона буде дієвою та приведе до того, що рекламодавці змушені будуть розміщувати рекламу більше на українських ресурсах, а це обернеться позитивом для вітчизняних сайтів і ЗМІ.

Оцінити наслідки блокування соціальних мереж в Україні можна за допомогою лічильників. У Росії є сервіс liveinternet.ru, який показує загальну відвідуваність сегмента інтернету РФ із різних країн. До блокування соцмереж Україна стабільно посідала в цьому списку друге місце після самої Росії. Наприклад, якщо з РФ на сайти країни заходило (початок травня) близько 125 млн осіб на день, то з України — приблизно 24 млн.

Це був справді тривожний показник. Виходило, що абсолютна більшість українців щодня користується російськими ресурсами й так чи інакше стикається з інформаційним полем РФ. Однак після набрання чинності указу президента ситуація кардинально змінилася. Потік відвідувачів з України буквально обвалився. Якщо досі він сягав 24 млн на добу, то тепер скоротився до 9 млн. Утрати становлять близько 15 млн користувачів! До того ж зауважимо, що з цих мільйонів, які залишилися, частина фізично перебуває на непідконтрольній території країни, де не діє блокування сайтів.

Читайте також: Президент як мем. Порошенко у соцмережах

Тому зрозуміло, чому в Росії так різко відреагували на введення блокування. Із другого місця за кількістю відвідувачів «Рунета» Україна опустилася на третє, поступившись Казахстану, кількість населення якого у 2,5 раза менша, ніж у нашій країні. Потік користувачів різко зменшився (див. «Піке юзерів»). Тепер він лише трохи перевищує обсяг відвідувачів із Білорусі, де проживає в 4,5 раза менше осіб. І це не дивно. Адже забороненими сайтами справді користувалися мільйони наших громадян.

До блокування тільки соціальну мережу «ВКонтакте» щодня відвідувало близько 10 млн українських користувачів, на поштовий сервіс mail.ru заходило близько 6 млн, ще близько 5 млн — на «Одноклассники». На цих соцмайданчиках люди найчастіше натрапляли на посилання на російські ЗМІ або розважальні сайти й переходили по них. Ці соцмережі були своєрідними воротами в інформаційний простір РФ. Однак тепер ситуація змінилася. Звичайно, деякі громадяни навчилися обходити блокування за допомогою різноманітних інструментів на зразок анонімайзерів та VPN, але більшість користувачів просто полінувалася, не захотіла чи й не змогла цим зайнятися.

Популярний російський блогер Боріс Рожін, який підтримує воєнну агресію проти України та виступає за знищення нашої державності, визнав, що заборона соцмереж виявилася досить ефективною.

«Не варто помилятися з приводу середнього рівня комп’ютерної грамотності. Попри не дуже репрезентативний зріз, я можу досить упевнено стверджувати, що середній користувач просто впадає в ступор за відсутності доступу до свого улюбленого ресурсу. VPN за п’ять баксів, анонімайзери, проксі, налаштування в браузері — це все звучить просто, але тільки коли знаєш, про що йдеться. Звичайний, не просунутий, користувач запускає інтернет через літеру «е» з робочого столу (так, у нього Windows), потім вбиває в рядок пошуковика «ВКонтакте» й переходить за першим посиланням у рядку видачі. Звичайний користувач навіть не знає про «закладки», не кажучи вже про всілякі VPN або «налаштування браузера». З мобільними пристроями все ще гірше: контингент користувачів ширший, рівень володіння нижчий», — написав він.

Прикинути, скільки з 15 млн «зниклих» українських користувачів насправді й далі відвідують російські ресурси, неважко. Для цього можна використати той самий liveinternet. Після того як вони стали масово застосовувати VPN, у «Рунете» різко підскочив потік відвідувачів з Німеччини, США, Великої Британії, Нідерландів та Франції. Пояснюється це просто: VPN змінює «громадянство» користувача на ту країну, у якій встановлено сервер. Таким чином українці зчитуються лічильниками тепер уже як її користувачі.

Читайте також: Віртуальна реальність: на Донбасі відчувають загрозу

Якщо по черзі вивчити статистику трафіка із зазначених країн, то можна побачити, що різке зростання відвідувань російських сайтів із них у часі збігається з обвальним спадом заходів з України. Ось тільки відвідувачі зі США та ЄС і близько не компенсують числа втрат в Україні. Наприклад, кількість користувачів з Німеччини в останні дні травня зросла з 2 млн до 3,2 млн на день. Відвідувачів зі США стало більше на 400 тис. З Нідерландів — на 1,2 млн. З Великої Британії — на 300 тис., Франції — на 200 тис. Разом кількість українців, які проникли на сайти РФ «під чужими паспортами», становила приблизно 3,3  млн осіб. На тлі спаду в 15 млн це дуже скромна цифра. Навіть якщо припустити, ніби ще 1 млн розпорошився по інших державах, то все одно виходить, що Росія втратила близько 10 млн користувачів з України.

Розрахунок виявився правильним. Для більшості людей питання про те, у якій саме соцмережі спілкуватися й на якому сервері мати електронну адресу, не є принциповим. Такі користувачі не стали витрачати сил і шукати обхідних шляхів, а просто перереєстрували свої поштові скриньки та завели нові акаунти на інших майданчиках. Тих, хто мав на соціальних сайтах бізнес, заходив у «ВКонтакте» або «Одноклассники» цілеспрямовано — для збору інформації, значно менше. Саме такі користувачі переважно й навчилися обходити блокування.

Хай там як, навіть з урахуванням того, що мільйони завсідників навчилися або навчаться в майбутньому обходити блокування й потрапляти на заборонені ресурси, але санкції все одно матимуть для російських компаній важкий економічний ефект. Адже користувачі з України, які заходять в соцмережі через анонімні проксі-сервери, не враховуються статистикою як українські. Отже, для рекламодавців немає жодної можливості зробити таргетинг і взагалі вирахувати цю територіальну аудиторію. Відрізняти українця з німецькою IP-адресою від справжнього німця лічильники поки що не навчилися, тож вітчизняний ринок реклами для росіян тепер став менш доступним. «ВКонтакте», mail.ru та «Яндекс» уже закрили свої офіси в Києві. Це означає, що найближчим часом доходи від реклами в інтернеті перерозподілятимуться між українськими гравцями, а також американськими компаніями на зразок Google і Facebook.

Читайте також: «Сторінка не знайдена»: заборона російських соцмереж

Блокування російських сайтів, безумовно, принесло українцям чимало незручностей і викликало в багатьох негативну реакцію. Однак слід визнати, що санкції, введені проти інтернет-бізнесу РФ, виявилися для неї одними з найболючіших. На відміну від інших галузей, де російський бізнес посідав досить скромні ніші, в українському сегменті всесвітньої павутини його компанії домінували. Приміром, соц­мережа «ВКонтакте» посідала в нашій країні друге місце після Google за охопленням аудиторії, а в сере­дині першої десятки найпопулярніших ресурсів розташовувалися «Яндекс», «Одноклассники» та mail.ru. Після введення заборон у першій десятці не залишилося жодного російського ресурсу…

Бізнес із РФ сьогодні змушений розплачуватися за божевільні та агресивні дії керівництва своєї держави, але претензії з цього приводу навряд чи варто направляти українській стороні. Росіяни страждають через окупацію Криму й загарбницьку війну на Донбасі, розв’язану їхнім урядом. 
Як показала практика, навіть в інтернеті, де начебто не існує майже жодних кордонів, за нагоди обмеження вводяться досить легко й діють ефективно. Головне, щоб вони приносили країні користь, а не шкоду.