Нещодавно єдина зареєстрована на Луганщині компанія-забудовник «Мрія-Інвест» припинала діяльність у регіоні. Засновник і директор компанії Володимир Грищенко в інтерв’ю регіональному виданню «Зміст» однією з причин рішення назвав високі ризики корупції.
Після «Мрія-Інвест» на Луганщині не залишилося компаній, які мають намір будувати нове житло для місцевих мешканців. Іноземні компанії або підприємства з інших регіонів, звісно, можуть брати участь у тендерах чи будувати самостійно, але не квапляться це робити. Дається взнаки відсутність умов для будівельної індустрії у Луганській області. Найближче місце, звідки доставляють матеріали – це Харківщина. Відстань далека, тому і собівартість житла виходить завеликою.
Житлові новобудови для регіону тепер майже фантастика. Обіцянки про нове будівництво є, але навколо них точаться серйозні дискусії. Такі самі суперечки й довкола закриття побудованих колись, але проблемних сьогодні, комунальних закладів. Найбільше це відчутно у Рубіжному. Там шляхом злиття закрили кілька освітніх закладів.
Галас навколо реконструкції школи
24 лютого міська рада Рубіжного проголосувала за реорганізацію ЗОШ №8. Обговорення рішення на той момент тривало вже кілька місяців. На захист школи виступили батьки. Баталії із політичним присмаком продовжилися й під час сесії. До зали принесли пакети цукру. Його нібито роздавали народні обранці під час виборів, а тепер їм вирішили «повернути» надароване.
Читайте також: Фасади, тролейбус, залізниця. Як голова Луганщини хоче сподобатися мешканцям області
Опоненти ріщення про злиття школи та «Рубіжанського ліцею» нарікали на далеку дорогу до останнього та незручність для школярів. Загалом, за інформацією офіційного сайту Управління освіти Рубіжанської міської ради, у місті наразі працює 10 закладів загальної середньої освіти, де навчаються понад 4500 учнів. На сайті школи №8 вказано, що навчальний заклад заповнений лише на третину. Школа розрахована на 1500 учнів, а навчаються лише 529.
Закон «Про повну загальну середню освіту» передбачає до 2022 року переоформлення документів та створення початкової школи, гімназії та ліцею. Згідно з пояснювальною запискою по проєкту рішення Рубіжанської міськради, школу №8 буде реконструйовано під ліцей, бо вона за низкою ознак має сприятливі умови.
За приблизними оцінками вартість модернізації школи складає близько 119 млн грн. Минулого року проєкт відхилила обласна комісія, як такий, що не може бути реалізований за кошти Держфонду регіонального розвитку (спеціальний бюджетний фонд для реалізації інфраструктурних проєктів у громадах – Ред.).
15 березня рубіжанську школу №8 під час візиту на Луганщину відвідав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. За інформацією пресслужби Луганської ВЦА, міністр зазначив: «Розумію, що об’єкт точно підпадає під реконструкцію. Бо те, як він виглядає зараз, – це подорож у минуле. Упевнений, ми знайдемо рішення, щоб вже в цьому році розпочати ремонт. Втім, у цьому питанні необхідна комплексна державна підтримка. Вважаю, що саме тут, у Луганській області, яка перебуває в центрі уваги уряду, не може бути об’єктів в такому стані». Чернишов також зауважив, що реконструкція на першому етапі можлива без переривання навчального процесу.
До цього слід додати, що голова Луганської ВЦА Сергій Гайдай та міський голова Рубіжного Сергій Хортів, який представляє політичну силу «Наш край», – не товаришують, мають різні погляди на проблеми та їхнє вирішення. Обласна комісія, яка ухвалює рішення про виділення коштів з ДФРР, працює у тісній взаємодії саме з обладміністрацією. Теоретично комісія може вдруге не підтримати ініціативу міської ради Рубіжного щодо реконструкції школи. Тоді вся суперечка і галас довкола школи завершаться нічим.
Читайте також: Запас міцності. Реакція Маріуполя на нові мовні норми
Скандал навколо іншої школи у Рубіжному, яка підпорядковується Луганській обласній ВЦА, також довго набирав обертів. Про закриття спеціалізованої санаторної школи батькам повідомили ще торік. Відтоді вони й виявляють своє незадоволення.
Місцеві ЗМІ регулярно робили сюжети про збори батьків з керівництвом школи та місцевою владою для обговорення проблеми. Підставою також став закон «Про повну загальну середню освіту», за яким подібні школи потрібно ліквідувати. Голова Луганської ВЦА повідомив, що зі 187 учнів санаторної школи лише 12 потребують навчання у спеціалізованому закладі. Видавати направлення у медзакладах до цієї школи перестали рік тому. 16 березня 2021 року очільник області підписав розпорядження, згідно з яким Рубіжанська санаторна школа ліквідована, а її майно переходить у власність Луганської обласної клінічної лікарні. У якому режимі буде працювати заклад з нового навчального року досі невідомо.
Обіцянки про нову обласну лікарню
Багато галасу на Луганщині й навколо обласної лікарні, яку обіцяють побудувати у Сєверодонецьку у 81-му мікрорайоні, де зараз лісові насадження. Громадські активісти пікетують Сєверодонецьку ВЦА та закликають не їх вирубувати, бо після пожеж у 2020 році зруйновано сотні тисяч гектарів лісу. Мали відбутися громадські слухання, але через карантинні обмеження захід скасували і мітингарі продовжують пікетувати ВЦА.
Потреба у будівництві або розміщенні обласної лікарні у будівлях, які вже є, виникла у 2014 році, коли на сході почався військовий конфлікт і Луганськ опинився під контролем «ЛНР», де й перебуває зараз. За сім років пропонували низку ініціатив. У власність громади області передавали медичні об’єкти, які нібито планувалося реконструювати під обласну лікарню. Так, наприклад, у Лисичанську навесні 2015 року міська рада передала обласній ВЦА будівлі «Бельгійської спадщини», де раніше розташовувалася міська поліклініка та пологовий будинок.
До будівель прикута велика увага, адже їх звели бельгійські промисловці, які займалися розбудовою Донбасу на початку ХХ сторіччя. Об’єкти підлягають реконструкції і занесенню до числа історичних пам’яток. Попри увагу громадськості та міжнародних організацій, будівлі продовжують руйнуватися. Луганська ВЦА не забажала розмістити обласну лікарню у цих приміщеннях. Чітких аргументів немає. Припустити можна, що рішення пов’язане з великим фінансуванням проекту та бажанням зібрати усі відділення лікарні в одному місці, як це було у Луганську.
Трохи згодом була ініціатива побудувати обласну лікарню у Рубіжному, на базі семиповерхової недобудови. Вона пролунала с вуст ексочільника обладміністрації Віталія Комарницького у 2019 році. Починання так і лишилися на словах. Наразі ж повідомляється, що австрійська компанія «Vamed Engineering GmbH» дала згоду на будівництво лікарні у Сєверодонецьку. Довгостроковий кредит має надати Deutsche Bank під державні гарантії України, що потребує узгодження Міністерства фінансів.
Читайте також: Розбрат в ОПЗЖ та бійка на першому засіданні райради. Боротьба за вплив на Луганщину після виборів не згасає
Слід враховувати, що це не перші обіцянки з будівництва чи реконструкції лікарні. Зважаючи на акції протесту та відсутність громадських слухань, можна припустити, що проєкт поки що є лише тривалим обговоренням, без підґрунтя реальних дій. Наразі ж в інтернеті набирає обертів петиція про зміну плану забудови 81-го мікрорайону з метою запобігання вирубці лісу.
Проблемні недобудови
У Луганській області безліч недобудов та будівель, які потребують реконструкції та безліч пустирів для нових забудов. Недобудови вже пробували довести до ладу та віддати під житло для внутрішньо переміщених осіб. У 2016 році Луганська ВЦА мала намір побудувати житло для переселенців у Рубіжному, де були відповідні об’єкти. Житло не здали в експлуатацію й досі. Проте навколо забудов точаться сварки між очільником області та народними депутатами, а також між компанією-забудовником та департаментом капітального будівництва.
Зрештою, Луганщина опинилася у стані, коли на більшій частині територій нічого не збираються будувати та реконструювати. І причина не у відсутності потенційних інвесторів, а в тому, що на місцях влада неспроможна доводити плани до логічного завершення. Наприклад, існували плани на реконструкцію та відновлення тієї ж «Бельгійської спадщини». На початку лютого 2018 року в рамках проєкту «Жовта Лінія» до Лисичанська завітав міністр-радник Посольства Бельгії в Україні Мішель Версаль. У міській раді порушили питання збереження історичного комплексу. Трохи згодом, 22 лютого того ж року, до завітав особисто посол Бельгії Люк Якобс, який вручив місту Премію Бельгійської спадщини за кордоном, яка надає право брати участь в грантових програмах на відновлення архітектурних пам’яток. Привілей так і лишилася на папері.
"Бельгійська спадщина" у нинішньому стані. Фото авторки
Ще через рік, у листопаді 2019 року, до міської ради завітали представники українсько-бельгійської міжнародної громадської організації «Ukrainian People». Вони впевнено озвучили, що хімічне підприємство Solvay добре знає про об’єкти спадщини та зацікавлене у їх збереженні. Досягнуто домовленостей щодо фінансування реконструкції, за умови визнання споруди історичною цінністю, наявності проєкту реконструкції та подальшого використання об’єкта на користь суспільства (музей, медичний чи освітній заклад). Цікавилася історичними будівлями й заступниця голови Представництва Європейського Союзу в Україні Анніка Вайденманн, яка відвідала місто у 2019 році.
Безліч сподівань, та все марно. Жоден з перелічених інвесторів або не захотів вкладати реальні гроші у відновлення будівлі, або ж було безліч усіляких «але», які зробили реалізацію сподівань неможливими.
Якщо провести моніторинг офіційних сайтів міських, районних рад та ВЦА, можна знайти багато інформації про перемовини, візити делегацій та обговорення на високому рівні. Але немає жодного проєкту, який був би повністю реалізований та вийшов би далі за домовленості на словах.
Навіть навколо звичайної реконструкції школи чи зміни статусу закладу виникає купа галасу. Часто це відбувається не через реальні непорозуміння, а через велику кількість бажаючих отримати з проєктів щось у власних інтересах. У підсумку немає нічого.