Щедро наділений грошима Євросоюзу й оточений групою вірних парламентаріїв, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан здається нестримним. Відмахнувшись від побоювань за стан демократії в Угорщині, минулого місяця Європейська комісія підписала угоду про партнерство з нею на €21,9 млрд ($28,2 млрд). Ці кошти, що надійдуть у 2014–2020 роках, будуть спрямовані на підтримку конкурентоспроможності й зростання. Крім того, Будапешт отримає €3,45 млрд на розвиток села і €39 млн на рибне господарство. У ІІ кварталі ВВП країни збільшувався у щорічному вимірі на 3,9%. Промислове виробництво – на 11,3%. Доходи від туризму піднялися порівняно з 2013-м більш ніж на 10%.
Місцеві вибори наступного місяця зміцнять позиції Орбана біля керма. Колись могутні ліві розкололися на три політсили, жодна з яких не становить серйозної загрози для його правої партії влади «Фідес». Її розчаровані прибічники, навпаки, стають іще правішими. За даними опитувань, націоналістична партія «Йоббік» ані на крок не відстає від соціалістів. Аттіла Югас, заступник директора аналітичного центру Political Capital, вважає, що на цих перегонах вона здатна здобути до 30 крісел мерів містечок та сільських голів, а може, навіть посаду голови великого східного міста Мішкольца.
У Будапешті проблеми опозиції видно як на долоні. Колишній головний лікар країни і представник лівих сил Ференц Фалуш – пристойний кандидат, але без шансів на перемогу. Він виставив себе на посміх через любительське відео, де стоїть у шкарпетках і сандалях, мокрий як хлющ, поруч із конем та онуком, що заходиться плачем, і передає естафету ice bucket challenge нинішньому меру столиці Іштванові Тарлошу. Навіть сайт 444.hu, який нещадно критикує уряд Орбана, і той закликав Фалуша зняти кандидатуру. Опитування, проведене близьким до партії «Фідес» інститутом Nezopont, обіцяє Тарлошеві 50% голосів. Якби ліві об’єдналися навколо Лайоша Бокроша, колишнього міністра фінансів, у них були б кращі шанси: наразі той в опитуваннях набирає 14%, а Фалуш – тільки 11%.
Орбан упевнено прийшов до влади із двома третинами голосів у квітні 2010-го й повторив це досягнення через чотири роки почасти завдяки вигідним для «Фідес» змінам у передвиборному законодавстві й заангажованості ЗМІ, як вважає Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Зосередження влади в його руках викликало протести Європейського Союзу, Державного департаменту США і правозахисних груп. На думку антикорупційної організації Transparency International, у країні посилилася корупція. Більш ніж третина населення живе за межею бідності.
Становище ромів, найчисленнішої національної меншини в Угорщині, зовсім не покращилося. Через ліквідацію нетрів у Мішкольці багато з цих людей залишилися без даху над головою.
Орбан окреслив своє бачення майбутнього у знаменитій промові 26 липня в румунському містечку Беїле-Тушнад. Він пояснив, що Угорщина стане «неліберальною державою». Із захватом говорячи про Росію, Китай і Туреччину, він заявив, що Угорщина залишиться демократичною країною і не відмовиться від таких ліберальних принципів, як свобода слова, але базуватиметься на «іншому, особливому, національному підході». За словами критиків, останній уже дався взнаки на початку місяця, коли поліція обшукала будапештський офіс громадської організації Okotars, яка отримує кошти з Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну, й конфіскувала комп’ютери та документи через звинувачення у фінансових порушеннях. Okotars рішуче заперечує ці закиди. Поліцейський рейд був «абсолютно неприйнятний», заявив обурений норвезький міністр у справах Європи Відар Гельґесен.
Ця демонстрація сили нагнала страху на весь неприбутковий сектор Угорщини. ЄС не мав чого сказати, позаяк ці неурядові організації фінансує Норвегія. Але Кейт Бернс, заступник голови американської місії ОБСЄ, вкотре заявила, що Будапешт повинен дати змогу неурядовим організаціям працювати без «будь-яких нових утисків, втручання або залякування».
Тоді як більшість лідерів ЄС приглушила критику на адресу недемократичних методів Орбана, американці свою, навпаки, тільки посилюють. Колишній президент США Білл Клінтон сказав ведучому політичної передачі Daily Show, що Орбан – прихильник «авторитарного капіталізму» й не збирається йти із влади. «Зазвичай такі люди просто хочуть сидіти там вічно й заробляти гроші», – додав Клінтон. Через кілька днів по Угорщині у своєму виступі у Фонді Клінтона пройшовся Барак Обама, зауваживши, що від неї аж «до Єгипту нескінченна бюрократія та відкрите залякування дедалі більше загрожують громадянському суспільству».
Міністерство закордонних справ Угорщини заявило, що словам лідера Білого дому «бракує фактичної основи».
У країні діє близько 80 тис. недержавних організацій, і вони, як стверджує речник уряду Золтан Ковач, отримують понад 200 млрд форинтів ($825 млн) держфінансування. Правлячий кабінет не має наміру перешкоджати їхній діяльності, але всі неурядові організації повинні працювати в межах національного законодавства, хоч би з яких джерел їм надходили кошти.
На такому тлі колишнього міністра юстиції і віце-прем’єра Угорщини Тібора Наврачича можуть підстерігати прикрі несподіванки під час слухань цього тижня в Європейському парламенті. Його, праву руку Орбана в проведенні радикальних реформ після приходу партії «Фідес» до влади чотири роки тому, призначено на посаду комісара ЄС із питань освіти. Останнім часом у країні відбулася централізація цієї галузі. Колись тамтешні університети славилися видатними вченими та мислителями, але тепер зникли з рейтингів провідних навчальних закладів. Опозиція називає Наврачича Орбановим акеєм. Тісні стосунки з «господарем» можуть зашкодити йому під час каденції у Брюсселі.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com