Нестача “вітаміну Т”

 

Боротьба з незаконним розповсюдженням трамадолу, сильним знеболювальним, дала перші плоди. Після того, як влада визнала його наркотиком, “трам” на чорному ринку подорожчав у кілька разів.

 

“Звичайно, в Україні накопичені великі запаси трамадолу, – стверджує Олександр Правотуров, начальник відділу УБНОН Києва, – Але впевнений, що в значних кількостях на “чорному” ринку цей препарат уже ніколи не з’явиться. Якщо навіть десь і відкриється новий канал постачання трамадолу до Києва, ми його одразу перекриємо. Загалом, за 3 квартали 2008 року ми порушили приблизно 50 кримінальних справ за фактом незаконного розповсюдження наркотичних препаратів. Трамадол серед них посідає чільне місце”.

 

З правоохоронцем погоджується Геннадій, столичний наркодилер середньої руки. «Облатка тепер коштує 50 баксів, – знизує він плечима. – За такі гроші можна нормальної «ширки» купити або навіть героїну. Клієнти перестали його в мене замовляти. Більше того – зараз його дуже важко дістати. «Мєнти» ж прикрили всі заводи найбільші, що «трам» випускали, плюс узагалі жорстко зараз це питання відслідковують».

 

“Сьогодні ситуація з трамадолом досить незрозуміла, – каже Сергій Кушнірук, координатор ГО “Молодь України”, що самотужки бореться з наркотиками. – Коли правоохоронці проводили місячник боротьби з трамадолом, той справді зник навіть із «чорного» ринку. Але тепер він знову повернувся – якщо не в тих же масштабах, але все одно в дуже значних”.

 

 

Рік тому трамадол можна було назвати наркотиком номер один в Україні. Серед «прогресивної», але незаможної молоді, яка прагнула «відвиснути», «догнатися», «закинутись», цей препарат посів перше місце, обігнавши навіть славнозвісну коноплю. Адже й доступніший, і ніби не “наркота”, і «вставляє» ефективніше, і, врешті, він дешевший. На той час “трам” коштував до 35 грн за упаковку, тоді як ціна на маріхуану коливалася від 50 до 70 грн за сірникову коробку. Трамадол завжди був рецептурним препаратом. Однак міліція з незаконним обігом цих пігулок боролася досить кволо. І винятково через нецікавість, адже серйозним криміналом і не пахло. Ні за вживання, ні за зберігання «притягнути» не мали права. За безрецептурний продаж аптеку максимум позбавляли ліцензії, мінімум – обмежувались адміністративним штрафом. І тільки за надто нахабні зловживання – «шився» кримінал, про який обов’язково шуміла вся преса.

 

Боротьбу з трамадолом починав ледь не кожен уряд. Починав, але не завершував. У лютому 2008-го Кабінет Міністрів узявся за виробників. З’ясувалося, що три вітчизняні фармацевтичні заводи випустили за рік 180 млн доз, у той час як медична потреба в цьому препараті – 4-10 млн. До того ж, у лікарнях зазвичай використовують ампули. А отже, згідно зі встановленою урядом квотою, виробництво трамадолу мало зменшитися в 10 разів – до 20 млн. Одак, за даними Міністерства охорони здоров’я, лише в квітні фармацевти реалізували понад 17 млн капсул. За старими цінами чорного ринку це – 85 млн грн.

 

Чотири місяці тому уряд нарешті спромігся ухвалити постанову, якою трамадол прирівняли до наркотиків. Тепер за його незаконний продаж і зберігання саджають до в’язниці. В день ухвалення антитрамадольної постанови колишній наркоман Вася на прохання журналістів Тижня завітав у столичну аптеку на вулиці Галицькій, 1. „Мені б „вітаміну Т”, – награно змученим голосом попросив він у аптекарки. Жінка в білому без жодних запитань продала потрібну дозу – чотири біло-червоні пігулки. Василь, дякуючи, співчутливо поцікавився, чи не страшно аптекарці торгувати наркотиком? “Страшно, але що поробиш? – розвела вона руками. – Доводиться торгувати”.

 

Запоріжжя. На центральному ринку працюють десятки “бариг”. Деякі для прикриття торгують недорогим крамом – кальсонами, шкарпетками, китайськими кросівками. Пачку-другу трамадолу дістануть просто з-під прилавка. А от за сотнею упаковок доведеться їхати «на хату». За безпеку покупця відповідають головою, принаймні, на словах. Якість препарату теж гарантують. За пачку просять 120 грн. Віктор, місцевий гуртовик, після першої вдалої закупки пообіцяв журналістові принести 50 упаковок по 75 грн.

 

В обумовлений час я прибув на місце оборудки. Але не сам, а з працівниками відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків. Доки спілкувався з Віктором, троє УБНОНівців сиділи в автівці: чекали, як домовилися, безпосередньо факту продажу трамадолу. Я з Віктором мав пройтися "на хату", де й ударити по руках. Однак не встигли ми й кроку зробити, як правоохоронці вискочили з авта й акуратно заарештували Віктора. Пояснили таке раптове завершення операції досить непереконливо: "Він, напевно, хотів кинути вас на гроші". Вже за двадцять хвилин продавець «траму» з посмішкою й чистим сумлінням вийшов з відділку і повернувся на ринок. А міліціонери, які ще день тому погоджувалися співпрацювати з пресою, відмовилися від будь-яких коментарів.

 

 

Прохолодний жовтневий ранок, на столичному проспекті Правди збираються півсотні молодих хлопців та дівчат. Майже всі – колишні наркомани, що люто ненавидять як наркотики, так і тих, хто їх продає. Напередодні вони з’ясували, що в уже згаданій аптеці на вул. Галицькій, 1 знову торгують трамадолом. До гурту підходить кремезний чоловік середніх років. “Рушаймо!” – командує він. Увесь натовп хутко розбивається на групки по 4-5 людей і починає рухатися в бік “точки”.