Неспокійний День Гідності: броунівський рух, подекуди погроми

Суспільство
22 Листопада 2016, 14:06

У понеділок, 21 листопада, працівникам офісів, розташованих у центрі Києва, слід було подумати двічі, перш ніж використовувати власний автомобіль для поїздки на роботу. Раніше стало відомо, що Хрещатик та кілька прилеглих вулиць закриють для проїзду на цілий день. Також у різний час введуть обмеження на низці інших вулиць у центрі.

Для забезпечення порядку вивели 18 тисяч правоохоронців. Головний табір вони розбили біля Жовтневого палацу, де залишили безліч відомчих автобусів та автомобілів.

«Я не знаю, коли звільнюся, але раніше 22 години на мене не чекай», – розповідала комусь телефоном дівчина з числа патрульних поліцейських, яких долучили до роботи під час заходів. «Ми не озброєні, тому хоч здавати зброю не треба їхати. Одразу додому», – додала вона.

Згідно з планом правоохоронців, на Хрещатику та Алеї Героїв Небесної Сотні слід було створити обмежений простір, потрапити на який можна або через рамки металошукачів, або крізь виставлені поліцейські кордони. Це мало зашкодити пронесенню до місць масових заходів небезпечних предметів. Щоправда, на місце можна було безперешкодно потрапити через метро – без будь-яких кордонів і металошукачів.

Перші особи держави цього дня вирішили не приєднуватися до заходів на Майдані Незалежності. Президент виступив у Мистецькому арсеналі. На Лаврську, де розташовано музей, про всяк випадок також зігнали чимало силовиків, але ніхто пікетувати місце виступу голови держави не став.

Дивіться також: У Києві націоналісти розгромили офіс Медведчука

Люди почали збиратися на Майдані Незалежності та Алеї Героїв Небесної Сотні від самого ранку. Дехто обмежився покладанням квітів та запаленням свічок біля посталого тут імпровізованого Меморіалу полеглих Героїв. Інша група з близько 50 осіб переважно похилого віку зібралася безпосередньо на Майдані Незалежності. Від самого ранку вони почали вправлятися в улюбленій забаві: пошуку відповідей на питання «хто винен?» і «що робити?» Ці ігри триватимуть до завершення усіх подій дня, незважаючи на те, що відбувається навколо. Здається, що перемагає тут той, чия теорія екстравагантніша.

«Путін і Порошенко домовилися про війну на Донбасі, щоб відволікти народ», – почав партію зі стандартного ходу один із полемістів… «А Ющенко? Що з Ющенком робити?», – вирішив хтось атакувати старими прийомами.  «Ющенко теж зрадник», – відповідають йому. «А хто ж тоді не зрадник?», – кидає перший. У цей момент суперники, зазвичай, заходять у патову ситуацію і для оформлення нічиєї кидають аргумент, з яким погоджуються всі сторони: «Народ зубожіє, а вони тільки кишені набивають». Після цього, за правилами, починається нова партія, а всі аргументи повторюють знову.

Відео Олексія Чернишова

Від свого вже традиційного мітингу біля Нацбанку не відмовилися у цей день і активісти партії «За життя». Цей захід ані контингентом, ані організацією майже нічим не відрізнявся від попередніх. Щоправда, почали суворіше слідкувати за дотриманням трудової дисципліни серед активу, який постійно намагається втекти погрітися у вестибюль метро. «Я не можу зараз вас випустити. Потрібно стояти до 13:00, як домовлялися», – спробував затримати кореспондента Тижня на «околиці» мітингу молодик років 20-ти.

Опоненти Валерії Гонтаревої вирішили влаштувати своєму активу скорочений робочий день (зазвичай мітинг триває до 15:00). Вірогідно, що причиною стала запланована хода партії «Національний корпус», яка пролягала через це місце. У новоствореній партії Андрія Білецького акцент вирішили зробити на естетичній складовій та географічному розмаху. Активісти, одягнені в спеціальні куртки з назвою партії, і під стягами з її символікою колоною дійшли від Майдану Незалежності через Адміністрацію президента аж до приміщення Генпрокуратури на Різницькій.

Читайте також: У поліції повідомили про трьох постраждалих під час подій у центрі Києва

У цей час на Майдані Незалежності кількість людей почала збільшуватися. Професійні полемісти продовжили займатися улюбленою справою, хіба промови «радикалізувалися». Свідченням цього стало все частіше згадування єврейського народу. Якийсь вусань намагався довести усім, що вибори – це шахрайство влади, а вирішення проблеми в укладанні трудового договору з депутатами і президентом.

У цей час на Майдан вийшли близько півсотні осіб із прапорами «Політична партія Патріот». На запитання, з якою метою вони вийшли та хто лідер цієї політсили прапороносці відповісти не змогли. «Постояти вийшли, а хто голова… чесно, не знаю», – відповіли майже однаково всі опитані кореспондентом Тижня.

Ім’я лідера «Патріота» пролунало пізніше, з імпровізованої сцени, яку спорудили навпроти Стели Незалежності. «Подякуймо за апаратуру святій людині Миколі Голомші!» – звернувся до присутніх модератор виступів. Сама «свята людина» та екс-прокурор, який нині намагається скасувати свою люстрацію за законом «Про очищення влади» через суд, подяки вже не чув. Він виступив зі сцени та у супроводі своїх прапороносців пішов покладати квіти і схиляти коліно біля Меморіалу Героїв Небесної Сотні. У цей же час біля Меморіалу з’явився і новий український опозиціонер Міхеїл Саакашвілі. Політичних заяв він не робив та обмежився покладанням квітів. Присутні, багато з яких зі свити Голомші, оточили екс-голову Одещини з проханням сфотографуватися. Саакашвілі не відмовив. Одна з жіночок почала нагадувати йому, що вони вже зустрічалися колись. Саакашвілі, який очевидно не впізнав жінку, знайшовся, що відповісти: «Ви завжди чудово виглядаєте». «А ви чудово пахнете», – відповіла компліментом на комплімент прихильниця.

На Майдані у цей час відбувся перший незначний інцидент. На сцену, залишену Голомшею та його прихильниками, вирвався чоловік та почав істерично кричати у мікрофон: «Жидізм! Жидізм! Жидізм! Століттями Україна потерпає від жидізму!». До честі організаторів мітингу, чоловіка швидко стягнули зі сцени. Щоправда, звинуватили його чомусь у тому, що він «московський провокатор».

Під самою Стелою Незалежності у цей час вже збиралися на останній запланований цього дня захід, який і став основним. «Праві», які вийшли під червоно-чорними стягами та прапорами ОУН, «Білого молота» та інших організацій запланували віче, а потім «Марш революції». Що таке «Марш революції» пояснив прихильникам лідер ОУН Микола Коханівський на самому початку заходу.

«Нас зібралося занадто мало, щоб захопити Адміністрацію президента та урядові будівлі. Для цього потрібно сотнітисяч. Але ми можемо зробити так, щоб вороги України не почувалися комфортно у Києві. Тому зараз ми проведемо віче, потім символічно запалимо шини. Після підпалу шин має постраждати хоч один покидьок. Ми підемо до штабу зрадника України Медведчука», – заявив він.

Після цього Коханівський закликав прихильників пройтися до Європейської площі, де слід забрати шини для підпалу та додав, що «з поліцією нібито погоджено». Як виявилося, погоджено нічого не було. Після того, як активісти забрали шини з автомобіля з написом «Koba.ua – інтернет-магазин електроніки» почалися перші сутички з Нацгвардією. Автомобіль розташовувався за кордоном силовиків та рамками металошукачів. Тому на зворотньому шляху мітингувальники вперлися у кордон, який зімкнувся. Ряди нацгвардійців одразу ж спробували прорвати і почалися штовханина та безлад. У когось силовики вибили дві пляшки з білою рідиною: «Коктейлі!» – крикнув один із них. «Та які коктейлі?!» – кричав протестувальник, який пробував знову забрати пляшки з землі. Зрештою, це йому не вдалося. «Кого ви захищаєте? Беркут – на нари!», – кричав натовп, який миттєво зібрався біля місця штовханини. Це все вислуховував голова Департаменту патрульної поліції Олександр Фацевич, який намагався вгамувати людей: «Ніхто нікому не забороняє мітингувати! Але це й моє місто, я не хочу, щоб тут палили щось і смітили!» Зрештою, сторони розійшлися, але не надовго.

Вже за півгодини колона рушила з Майдану до будівлі за адресою вулиця Велика Васильківська 23-Б. Тут, за інформацією з інтернету, розташовано офіс «Українського вибору» Віктора Медведчука. На місці мітингувальники одразу рознесли накриття біля входу в будівлю та спробували виламати двері. Коли це не вдалося, вирішили обмежитися розбиванням вікон на першому поверсі. Хтось почав кидати каміння і димові шашки у вікна на другому поверсі.

«Не кидайте шашки! Не ламайте дерево! Не бийте вікон на інших поверхах, бо тут не тільки Медведчук! Не потрібно, щоб страждали інші люди», – робив Коханівський заяви, необхідні чи то для вгамування людей, чи то для майбутніх свідчень у поліції. Ніхто вже не слухав його закликів. Стало видно, що у вікні першого поверху запалав вогонь, а самі ініціатори «штурму» зникли і звільнили місце для пожежників і силовиків.

Виявилося, що відійшли вони недалеко, а вікна полетіли також у відділення «Сбербанку» біля метро «Льва Толстого». «Нам необхідно укладати трудовий договір з владою. Виборча система з «галочками» – це шахрайство!», – продовжував комусь доводити свою мантру все той же вусань з Майдану на тлі розтрощених шибок банківської установи.

Кожен учасник подій цей день здійснив хоч одне бажання: вусань отримав велику аудиторію для своїх закликів, дехто просто пригадав події трирічної давнини і зустрівся зі знайомими, а «праві» розтрощили кілька вікон. Влада ж отримала привід і далі доводити, що небезпека «шатунів» у Києві невигадана. «Хто винен?» і «що робити?» після понад двох років імітації реформ – досі невідомо.