Нешвидка допомога

ut.net.ua
13 Листопада 2009, 00:00

Normal
0

false
false
false

MicrosoftInternetExplorer4



/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Звичайна таблиця”;
mso-style-parent:””;
font-size:10.0pt;”Times New Roman”;}

 
 
Міжнародний валютний фонд відмовився надати Україні четвертий транш кредиту в розмірі $3,8 млрд до завершення президентських виборів ($10,6 млрд із $16,4 млрд Україна вже отримала, гроші спрямували на погашення зовнішніх суверенних боргів, покриття дефіциту держбюджету і, можливо, на розрахунки за російський газ). «Зараз особливий період, потрібно дочекатися результатів виборів, щоб мати можливість продовжити роботу з урядом», – заявив директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан, натякнувши, що домовлятиметься вже з новою (чи старою) владою. Натомість офіційна причина відмови у наданні фінансової підтримки – невиконання умов співпраці з боку України, зокрема необґрунтоване збільшення Верховною Радою соціальних видатків. 

Із 1 грудня 2009 року місячний прожитковий мінімум на одну особу має зрости до 875 грн, а мінімальна зарплата – до 922 грн. У зв’язку з цим, за розрахунками Мінфіну, загальна сума додаткових видатків, не передбачених у бюджеті на цей рік, становитиме 8,1 млрд. Це при тому, що з виконанням головного фінансового плану уряд і без цього має проблеми. Згідно з результатами аудиту Рахункової палати за підсумками трьох кварталів поточного року до скарбниці вдалося зібрати 146 млрд грн – лише 61% плану (за прогнозами експертів, цього року розрив між доходами і видатками держави становитиме 20% без урахування додаткових витрат на поліпшення соціальних стандартів).
В. о. міністра фінансів Ігор Уманський зізнався, що саме на покриття дефіциту бюджету уряд планував спрямувати кошти четвертого траншу МВФ.

Тепер, як вважає директор аналітичного департаменту Dragon Capital Андрій Беспятов, уряду доведеться піти на секвестр несоціальних статей бюджету і, щоб отримати кредит МВФ у 2010-му, прийняти збалансований фінансовий план на наступний рік. На думку експерта, прийнятним може бути встановлення дефіциту бюджету на рівні 8% ВВП, при тому що у 7% ВВП державі обійдеться підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Тобто, поліпшуючи соціальні стандарти під час кризи, влада обмежує капітальні видатки, програми здешевлення кредитів та інші статті державних витрат, що могли б стимулювати зростання ВВП.

«Затримка з наданням траншу означає, що уряду залишається розраховувати на підтримку кредитора останньої інстанції – НБУ, – каже економіст Astrum Investment Management Олексій Блінов. – Протягом найближчих тижнів посилиться тиск на регулятора у зв’язку з потребою фінансувати бюджетний дефіцит шляхом емісії, але навряд чи відповідні рішення буде реалізовано. Найімовірніше, уряд докладатиме додаткових зусиль до вилучення ресурсів державних компаній, можливим є посилення фіскального тиску».

Експерти не очікують істотних курсових коливань до кінця поточного року за умови, що монетизація бюджетного дефіциту буде обмеженою (саме таку політику зараз проводить Нацбанк). Керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB Микола Івченко підставами для таких прогнозів вважає поліпшення платіжного балансу до кінця року. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі протягом січня – вересня покращилося більш ніж утричі. За розрахунками аналітика, від’ємне сальдо у 2009-му не перевищить $1,5 млрд, відповідно НБУ матиме достатньо резервів, щоб утримати курс гривні від падіння. Попри відмову МВФ у наданні четвертого траншу, до президентських виборів курс гривні навряд чи перевищить позначку 8,5 UAH/USD.