Становище громадян, які полишили свої домівки через війну чи були вимушені залишатися в окупації, протягом 2021 року не зазнало кардинальних змін. Україні поки що не вдається повернути захоплені території чи принаймні повністю зупинити бойові дії на Донбасі. За всіма прогнозами, така ситуація може зберігатися довго. Це зі свого боку диктує необхідність не тільки змін у конкретних механізмах взаємодії держави та людей, що потрапили у вир війни, а й стратегічного бачення їхньої інтеграції. Цьогоріч Верховна Рада ухвалила нову Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до 2024 року, що переносить акцент із винятковості цієї категорії громадян на гарантування для неї рівних прав та доступу до послуг, незалежно від наявності будь-яких довідок чи формального статусу переселенця. Проте депутати так і не спромоглися затвердити Закон «Про засади державної політики перехідного періоду», проєкт якого вже загалом схвалений і Венеціанською комісією, і Кабміном. Саме цим законом мають затвердити алгоритм дій держави, від яких залежить багато життєво важливих питань, зокрема тих, що стосуються ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ). За словами радника голови Офісу президента Олексія Арестовича, законопроєкт поставлений «на паузу» через негативне ставлення до нього російської сторони.
Менше з тим, Україна продовжує відкривати більше можливостей для молоді з ТОТ. Наприклад, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій поінформувало, що наступного року щомісячну стипендію для молоді з ТОТ, котра навчається на підготовчих реінтеграційних курсах, підвищать до 6500 грн. Крім того, цілий рік через пандемію тривав вимушений експеримент із подовження пенсійних виплат без періодичної верифікації отримувачів у банках. Але найбільше змін у законодавстві в цій сфері цьогоріч стосувалося врегулювання житлових питань. Зокрема Кабмін ухвалив постанову, яка дозволяє поліпшити механізм виплати компенсації громадян, житло яких зруйновано внаслідок «надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації». Наприклад, запроваджено механізм обстеження уповноваженими представниками командувача Об’єднаних сил житла, розташованого на території населених пунктів, де встановлені обмеження в перебуванні та переміщенні осіб. До речі, з початку 2021 року в Донецькій та Луганській областях ухвалено рішення про надання компенсації 458 постраждалим, які є власниками 384 об’єктів житлового фонду, на загальну суму 106,4 млн грн. Найближчим часом обіцяють поліпшити й порядок надання кредитних коштів від уряду ФРН через німецький державний банк розвитку KfW на придбання житла переселенцями з тимчасово окупованих територій. За словами голови правління Держмолодьжитло Сергія Комнатного, ВПО, що стали рандомними переможцями, матимуть більше часу на пошук житла та купуватимуть квартири в старіших будинках. Це особливо актуально для мешканців Донецької та Луганської областей, оскільки там складно знайти будинок, введений в експлуатацію менше ніж 35 років тому.
Детальніше про всі цьогорічні зміни Тижню розповіли представники провідних неурядових організацій, що працюють у сфері захисту прав людей та взаємодії держави, мешканців окупованих територій та переселенців.
Розширення освітньої географії та інтеграційні курси
Громадське об’єднання «Донбас SOS»:
— Ми впевнені: те, що випускники з окупації їдуть сюди, є подією з категорії перемог України. Такий вибір діти роблять попри інформаційний та ідеологічний тиск. І це правильний реінтеграційний крок. Суспільство має розуміти, що ці діти не займають місця інших, бо вступають за іншою квотою. Вони змагаються тільки між собою, не конкурують з іншими випускниками.
З позитивного: цьогоріч розширився перелік освітніх закладів, у яких працюють центри «Донбас Україна» та «Крим Україна» та де можуть приймати випускників з окупованих територій за спрощеною процедурою. У цьому навчальному році в українські заклади вищої освіти через такі центри вступила 1071 людина, це трохи більше, ніж торік. Але ми не маємо повної статистики щодо залученості молоді з окупованих територій до освітнього процесу в Україні. Не рахуємо, наприклад, скільки дітей звідти вступили на загальних правах через ЗНО. Задля безпеки навіть шифрують прізвища школярів звідти, які закінчують українські школи екстерном чи перебувають там на дистанційному навчанні. Звісно, на масовість вплинули й карантин та закриті КПВВ. Окупаційна влада певний час не випускала через КПВВ молодь, яка не мала паспорта. І тільки під тиском міжнародних організацій цю норму вони скасували, але час для вступників був втрачений. Також під час виїзду через Росію довгий час українські прикордонники накладали штрафи навіть на батьків із дітьми-абітурієнтами.
Цього літа також стартував пілотний проєкт із підготовчих інтеграційних курсів, на яких не тільки готували дітей до іспитів, а й пропонували культурно-історичну програму. Держава на цей час забезпечувала абітурієнтів стипендією. Через пізній початок інформаційної кампанії курсами скористалася тільки 201 людина. Комісія Міністерства реінтеграції із залученням громадських організацій та депутатів відібрала із 43 навчальних закладів 13 ВНЗ, які презентували найкращі проєкти інтеграції майбутніх студентів. Але вступники доїхали не до всіх. Більшість обрала великі та наближені до лінії фронту міста. До прикладу, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка пропонував дуже цікаву програму, але туди ніхто не доїхав. Найбільша кількість вступників пройшла такі курси в Горлівському інституті іноземних мов у Бахмуті.
Наступного року сподіваємося на продовження курсів, але щоб інформаційна кампанія розпочиналася раніше та влада знайшла ефективні канали, які б доносили цю інформацію до цільової аудиторії. Ми намагаємося також вплинути на те, щоб із наказу прибрали пункт, який обмежує вступ за спрощеною процедурою для тієї молоді, яка отримала довідку ВПО раніше, ніж за рік до вступу. Бо багато хто з окупації був змушений отримати ці довідки ще в 14 років, щоб подати документи на український паспорт. Такі діти втрачають право на спрощений вступ, хоча фактично були змушені жити та навчатися на тимчасово неконтрольованій Україною території.
Кредитування, але не державне
Благодійний фонд «Право на захист»:
— Навесні цього року уряд затвердив Порядок пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб коштом гранту від Кредитної установи для відбудови (KfW). Так, відповідною постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 28 квітня 2021 року встановили механізм надання ВПО пільгових іпотечних кредитів на придбання житла, особливість якого — випадковий добір переможців, що можуть отримати пільговий кредит з-поміж зареєстрованих для цього кандидатів за допомогою генератора випадкових чисел. Водночас, згідно із вказаною постановою, на надання пільгових іпотечних кредитів ВПО спрямовується сума в розмірі €24,5 млн. Станом на 9 грудня 2021 року до реєстру кандидатів на отримання таких кредитів включено понад 22 тис. осіб. За цей час відбулося чотири добори переможців та укладено, згідно з даними Держмолодьжитла, понад 200 кредитних договорів.
Крім цього, у жовтні 2021 року внесли зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 980 від 27 листопада 2019 року. Дія такого Порядку поширюється на декілька категорій осіб, і раніше їм потрібно було вибирати одну з підстав для реєстрації кандидатом на отримання відповідного кредиту.
Наразі ж якщо на кандидата одночасно поширюється дія Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та дія відповідних положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», кандидат може вибрати одну або обидві підстави для реєстрації. Змін також зазнали деякі інші положення вказаного Порядку, зокрема щодо осіб, яким не може надаватися такий кредит.
Коли йдеться про державні програми, все, що ми можемо робити в цій царині, — інформувати наших бенефіціарів щодо умов чинних програм, якщо вони звертаються до нас із житлових питань. Однак можна сказати, що наразі це єдина програма пільгового кредитування (йдеться про постанову КМУ № 451), яка дозволяє переселенцям отримати власне житло. І кошти на неї виділяє уряд ФРН, але не уряд України. На жаль, інші програми, наприклад, «Доступне житло» та «Кредит під 3%» не були профінансовані ні у 2020-му, ні у 2021 роках і так само не отримають державне фінансування у 2022 році. Щодо наших очікувань та сподівань, то варто сказати одне: всі вони пов’язані з відновленням державного фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб.
Повернення пенсій та електронна верифікація
Громадський холдинг «Група впливу»:
— У листопаді цього року уряд затвердив Постанову № 1165, яка передбачає порядок виплат пенсій, які заборгувала держава громадянам за минулий період. На наш погляд, це основна, але часткова перемога: у нас залишилася значна кількість пенсіонерів-ВПО, яким так і не погасили заборгованість за виплатами, що кілька років тому були призупинені. Багато з них зверталися до суду, але навіть попри позитивні рішення, заборговані кошти громадяни не отримали. Ця постанова нарешті передбачає порядок виплати. Очікується, що з січня наступного року розпочнеться погашення заборгованості з бюджетних коштів. Але чому часткова? Насправді Пенсійний фонд учергове намагається врегулювати цю ситуацію на свій лад. Наприклад, під цей порядок потрапили особи, які відмовилися від довідки переселенця та мали б отримати свою заборгованість у звичайному порядку. Але їм, як і ВПО, ця виплата буде нараховуватися в особливому порядку через систематичний щомісячний додаток до основної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму. Держава намагається свою заборгованість розтягнути на значно довший термін, ніж це передбачено законодавством. Але ця перемога важлива, бо ми три роки домагалися або скасування постанови про окремий порядок виплати, або розробки окремого порядку, щоб справа зрушила з місця.
Ще одна позитивна новина закріплена в Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Ідеться про можливість проходження віддаленої ідентифікації для ВПО. Ще зарано говорити, як це буде, проте нововведення спростить для певної категорії осіб саму процедуру проходження ідентифікації. Але, знов таки, лише для частини — не у всіх є потрібні гаджети, за допомогою яких можна користуватися порталом «Дія». Весь рік тривала постійна дискусія щодо банківських карток. Періодично подовжували термін їхньої дії, а восени банк повідомив, що все ж потрібний перевипуск. Але нова міністерка знову заговорила про продовження ще на три місяці. Можливо, такий вигляд має її перше досягнення в координувальній роботі.
Але в темі про віддалену ідентифікацію та банківські картки ми говоримо не стільки про ВПО, скільки про жителів тимчасово окупованих територій, яких досі не бажаємо офіційно відокремлювати. Держава не має реальної картини щодо їхньої кількості та їхніх потреб. Наступного року хотілося б все ж розділити ці категорії та відв’язати всі виплати від довідки, до якої може бути прив’язана лише одна виплата — адресна допомога на покриття оренди та комунальних послуг. Мають бути окремі порядки для ВПО та тих, хто живе на окупованих територіях. Ми не можемо приховувати на законодавчому рівні цих людей. І у визнанні їхнього статусу може допомогти процедура віддаленої ідентифікації, яка унеможливить претензії щодо складності контролю за виплатами людям по той бік КПВВ.
Сподіваємося, вдасться розпочати плідну дискусію навколо теми адресної допомоги: щодо порядку виплати та розміру. Щорічно держбюджет надає на це 3 млрд грн, а працездатна людина отримує тільки 442 грн. Дискусія має відбуватися в площині житлових програм, бо основна проблема не в цих виплатах, а в отриманні реального житла. Також чекаємо підтримки законопроєкту про зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який вже ухвалили в першому читанні. За ним рішення про скасування дії довідки приймають на підставі інформації про тривалу відсутність, перебування на окупованих територіях понад шести місяців.
Реєстрація народження, смерті та місця проживання в окупації
Громадська ініціатива «Восток SOS»:
— Цьогоріч з’явилися роз’яснення про необов’язковість отримання відмови від органів РАЦС при зверненні до суду. У квітні 2021 на запит Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Верховний Суд роз’яснив, що при зверненні до судів для визнання фактів народження чи смерті на ТОТ не потрібно попередньо звертатися до органів РАЦС і отримувати письмову відмову. Хоч і до роз’яснення Верховного Суду звернення до суду з цих питань було цілком правомірним, однак де-факто існувала стійка практика обов’язкового отримання відмови в РАЦС. Роз’яснення Верховного Суду прибрало зайву ланку при зверненні для визнання фактів і значно пришвидшило отримання свідоцтва про народження та смерть на ТОТ.
Тривалий час ЦНАПи та ДМС видавали мешканцям окупованих територій паспорти без реєстрації місця проживання на ТОТ. Це значно ускладнювало, а іноді взагалі унеможливлювало отримання освітніх, медичних, банківських послуг тощо. 30 листопада 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон № 4564, відповідно до якого підставами для реєстрації на ТОТ при отриманні нового паспорта повнолітнім є наявність документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання. Окрім цього, для підтвердження місця проживання ДМС може використовувати чотири державні інформаційні реєстри, а також дані місцевих територіальних громад.
Для неповнолітніх при отриманні паспорта для внесення інформації про реєстрацію потрібно буде надати документ, що підтверджує право на проживання в житлі на ТОТ. Наприклад, це може бути видане до початку конфлікту свідоцтво про право власності на житло як неповнолітнього, так і одного чи обох його батьків (законних представників), з ким проживає дитина. Також дитині можна внести адресу реєстрації на підставі даних у паспорті про місце проживання батьків (законних представників) чи одного з них або в інших документах, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Ухвалення закону повинно прибрати перешкоди для мешканців ТОТ у реалізації своїх конституційних прав і доступі до адміністративних послуг. Проте наразі закон ще не підписав президент. Також після опублікування закону Кабмін має розробити підзаконні акти на його виконання. Отже, подальша реалізація положень закону Державною міграційною службою також залежатиме від якості актів КМУ.
На наш погляд, у новому році потрібно продовжити роботу зі спрощення отримання свідоцтв про народження та смерть на ТОТ. «Восток SOS» разом із колегами давно наполягає на необхідності впровадження адміністративної процедури, яка дозволила б передати цю категорію справ до органів РАЦС. Це дасть змогу зняти навантаження із судів, зменшити часові та фінансові витрати громадян, скоротити витрати державного бюджету.
Також подальшого спрощення вимагає процедура оформлення паспортів уперше, з якою в молоді з ТОТ виникає найбільше проблем. За відсутності дійсного паспорта хоча б одного з батьків у ДМС потрібно проходити виснажливу процедуру встановлення особи, яка передбачає надання українських документів із фотокартками, а іноді залучення родича або двох сусідів. Родинні зв’язки також мають бути підтверджені документально. Основні проблеми, які виникають при цьому, — це відсутність у батьків дійсних паспортів, еміграція батьків або відсутність зв’язку з ними. Також ускладнює прибуття до ДМС літній вік батьків або сусідів та блокування окупаційною владою в’їзду на підконтрольні українському уряду території та виїзду з них через кордон із РФ.