На пресконференції з приводу відкриття IV Форуму вільних народів ПостРосії, який почнеться у шведському Гельсінборзі 7 грудня, фахівці-регіоналісти, політологи та журналісти обговорили майбутнє незалежних регіонів після розпаду Російської Федерації та прогнози у війні Росії проти України.
Форум присвячений проблемам корінних народів нинішньої РФ. Організатори й спікери взяли за відправну точку в дискусії те, що Росія є шкідливим для світу і самої себе штучно створеним організмом, який неминуче розпадеться. Тому головна мета заходу – обговорити та створити конкретні механізми майбутніх процесів визначення кордонів держав постРосії, їхнього офіційного представництва, створення органів влади, прийняття декларацій про незалежність тощо, каже лідер проєкту After Empire Слава Лінделл.
Координатор громадянського руху «Вільна Інгрія» Павєл Мєзєрін вважає одним із ключових викликів майбутньої постРосії – окреслити ті 80% населення, які самі себе ідентифікують як росіяни, та ідентифікуються як такі західними спільнотами: «У випадку демонтажу Росії вони нікуди не дінуться і треба буде думати, що з ними робити».
Поза тим, деякі тези видавались парадоксальними. Заступник прем’єр-міністра Татарстану у вигнанні Рафіс Кашапов на пресконференції заявив, що хоча іншим країнам з авторитарним режимом таки вдається ефективно протестувати (в Ірані чи КНР), у Росії, зокрема в Башкортостані та Татарстані, «дуже жорстко» діє ФСБ. Багатьох протестуючих проти мобілізації в регіонах кинули до в’язниці. На думку спікерів, це мало б бути причиною, чому в Росії досі немає масштабних антивоєнних мітингів.
«Люди не знають, за що їм боротися, не бачать майбутнього. Для цих людей важливо пояснити, що після того, як Росія перестане існувати, небо на землю не впаде і світ не розтрощиться», – пояснює відсутність опору Мєзєрін. Утім, Лінделл переконаний, що попри паралізуючий страх, «російський безпощадний бунт не за горами». Азербайджанський журналіст Лачин Мамішов просував думку, що повстання поневолених почнеться саме з Чеченської республіки Ічкерія.
Читайте також: Майбутнє Росії: новий сталінізм, розпад або громадянська війна
Без характерного драматизму в обговоренні не обійшлось і спеціалісти продовжували шукати причини для злочинної бездіяльності росіян. «Сучасна ситуація мало чим відрізняється від пізнього сталінізму. В ті часи тільки окремі герої могли приносити себе в жертву, – каже Мєзєрін, – Сьогодні будь-яка публічна дія – це принесення себе в жертву».
У цьому, на думку представника руху «Малиновий клин – незалежна Кубань» Дмітрія Доровських, винна відсутність громадянського суспільства і політичної нації, які ніколи не сформуються у сучасній Росії. Значним фактором є звиклість до поганого життя та байдужість до всього, що відбувається.
Інша теза, яку озвучили спікери – необхідно протистояти «хорошим росіянам», які лобіюють на Заході ідею, нібито скидання режиму Путіна буде достатньо для зміни політичного ландшафту в регіоні. На противагу слід просувати меседж від поневолених народностей, що Росія – незаконний та шкідливий проєкт.
Читайте також: Чи треба українцям говорити про розпад Росії?
Точкою неповернення на шляху до розпаду учасники називають 24 лютого 2022 року. Мєзєрін переконаний, що підлити олії у вогонь може вступ НАТО у війну в Україні й цього неодмінно слід чекати. Далі – цілком реальним є сценарій 1917 року, вважає Слава Лінделл. Принаймні, всі попередні умови до цього підштовхують – соціальна нерівність, відсутність політичних свобод, міжетнічна нетерпимість та провальна війна. Мєзєрін переконаний, що може стояти питання, як щодо Німеччини у 1945 році. Тобто про зовнішнє управління Росією після програшу у війні та розпаду на незалежні країни.
Зі зникненням режиму порушується й питання наступництва Путіна. Кашапов переконаний, що до влади не можна допускати команду Навального, Каспарова чи Ходорковського: «Вони – ті самі імперці і ми маємо тримати їх під контролем».
Точно передбачити, хто може стати на місце Путіна, фахівці не беруться через впевненість, що концепт Росії у сучасному вигляді найближчим часом сильно зміниться чи зовсім зникне. Прозвучали думки, що після Путіна, ймовірно, почнеться війна генералів ФСБ із воєнними генералами. На думку Доровських, після Путіна буде «щось середнє» між Рамзаном Кадировим і Євгенієм Прігожиним. Мамішов підсумував: «Росії не буде… Хіба як демократична республіка Московія без права на збройні сили. Мавпі не можна давати гранату до рук».