Риторика й московські домовленості Барака Обами та кремлівського тандему Мєдвєдєв–Путін містять чимало алюзій на романтичну атмосферу 80-х у період відлиги: ті ж розмови про скорочення ядерного арсеналу, та ж готовність до співпраці економічної та навіть військової (!), ті ж балалайки й самовари на перемовинах президентів. Російському тандему потрібна легітимація статусу Росії як супердержави, Бараку Обамі – бучний зовнішньополітичний успіх. З-поміж усіх зовнішньополітичних тригерних точок Білого дому, а їх таки чимало – Пхеньян, Палестина, Тегеран, Ісламабад, Кабул – Москва єдина, чию болючість принаймні позірно можна нейтралізувати в осяжному майбутньому. При цьому очевидно, що нова американська адміністрація не має жодних ілюзій щодо кремлівських порядків: корупція, імперський шовінізм, агресивність у ставленні до найближчих сусідів, що наважилися піти власним шляхом розвитку, – все це на поверхні, але не стоїть на заваді зближенню.
На тлі такого перезавантаження в американсько-українських відносинах доводиться констатувати недовантаження. На те є об’єктивна причина: жодних фундаментальних планів із країною, зануреною в передвиборчий хаос, Америка будувати не має наміру. Але візит віце-президента Джо Байдена до Києва засвідчує, що Україну з рахунків не списано. Саме містер Джо, а не Хілларі Клінтон є речником ключових акцентів американської дипломатії. І, перебуваючи на печерських пагорбах, Байден пунктирно наголосив: Америка не приймає такого терміна, як «сфера впливу», й не намагається перезавантажувати відносини з Росією за рахунок України. Сьогоднішній Америці потрібні гнучкі й помірковані партнери в Києві. Політики, які не викликатимуть роздратування в Кремлі однією своєю присутністю. За такої владної кон’юнктури США не потрібно буде робити складний вибір між підтримкою московських амбіцій і захистом українських інтересів. Президент, виходець із чинних кланово-олігархічних структур, договороспроможний на російському напрямку, – ось найзручніший київський співрозмовник у добу активного американсько-російського перезавантаження.
Глибинне оновлення стратегічного партнерства України та США стане можливими лише з якісною зміною політичних еліт в Україні. В найближчі п’ять років цього не передбачається. Саме зміна еліт плюс енергетика – два фронти боротьби за майбутнє України. Не випадково США за різних адміністрацій нам невтомно вказували на прямий зв’язок між енергетичною безпекою та інтеграцією в цивілізований світ. Найнагальніше завдання України на найближчі п’ять років на американському напряму – залучити побільше інвесторів із США до модернізації ГТС. Ось так відносини дозавантажуються.