У 2014 році повною або частковою невдачею закінчилися два запуски російських ракетоносіїв. Ще один запуск ракетоносія «Протон-М» закінчився частковою невдачею у 2015 році. Наразі, за інформацією з відкритих джерел це єдиний невдалий запуск у світі цьогоріч.
16 травня 2014 року ракетоносій зазнав аварії на 546-й секунді польоту під час роботи останнього, третього ступеня запуску. «Протон» мав вивести на орбіту найдорожчий російський супутник зв’язку «Експрес АМ4R», вартість якого перевищувала 150 млн євро. Комісія з причин катастрофи дійшла висновку, що аварію викликав «виробничий дефект під час складання».
22 серпня 2014 року частково вдало стартував ракетоносій «Союз-СТ-Б», який мав вивести на орбіту два навігаційних апарата Galileo Європейського космічного агенства. Супутники опинилися нижче розрахункової орбіти. Причину знайшли у помилці розгонного блоку «Фрегат-М». Зв’язок із супутниками на першому етапі встановили, проте експерти прогнозували їхню втрату через некоректну орбіту.
21 жовтня 2014 запуск ракети-носія «Протон-М» знову не закінчився вдало. Ракета повинна була вивести на орбіту інший російський телекомунікаційний супутник «Експрес-АМ6». Старт ракети відбувся вдало, однак супутник вивели на нерозрахункову орбіту через збій в роботі розгінного блоку «Бриз-М». У Роскосмосі тоді заявили, що всі системи супутника функціонують штатно і проводять операції для його виведення на геостаціонарну робочу орбіту. Спочатку у Росії взагалі не визнали проблем і зробили додаткові заяви лише, коли дані про відхилення від орбіти потрапили до відкритих джерел. У квітні 2015 в Росії відзвітували, що супутник нібито нарешті вивели на штатну орбіту.
13 квітня 2015 року на космодромі Байконур не зміг стартувати ще один «Протон-М». Згідно з повідомленням, причиною стала несправність ракети, яку повернули на доопрацювання. Ракетоносій мав вивести на орбіту ще один супутник сімейства «Експрес». Старт перенесли на 5 місяців. Окрім того, у 2014 році також відбулася низка перенесень стартів російських ракетоносіїв.
28 квітня 2015 року російський транспортний космічний корабель «Прогрес М-27», запустили з космодрому Байконур. На його борт на честь Дня Перемоги нанесли зображення «георгіївської» стрічки та ордену «Вітчизняної війни». Окрім того, на корабель завантажили «копію прапора Перемоги». Також корабель мав доставити на Міжнародну космічну станцію паливо, кисень, апаратуру для наукових експериментів, посилки для космонавтів і астронавтів та продукти харчування.
Однак, через вибух третього ступеня ракети-носія «Союз» корабель не зміг вийти на орбіту та згорів у верхніх шарах атмосфери 8 травня. Збиток від втрати корабля оцінили у 5 млрд рублів.
Російські проблеми у космічній сфері не вичерпуються невдалими стартами ракетоносіїв.
23 квітня стало відомо, що єгипетський супутник EgyptSat-2, виготовлений в рамках міждержавного контракту російською РКК «Енергія», відмовив на орбіті, відпрацювавши менше року з моменту запуску. За інформацією у ЗМІ, управління апаратом втратили 14 квітня, після чого єгипетські фахівці звернулися за допомогою до російських колег. Наразі намагаються налагодити зв'язок з апаратом.
Нагадаємо, з 2010 Росію спіткала низка невдач у космічній сфері, зокрема це стосується намагання створити угруповання супутників для коректного функціонування російської навігаційної системи «Глонасс».
Зокрема, 5 грудня 2010 року «Протон-М», який мав вивести на орбіту три супутники «Глонасс-М», відхилився від курсу на вісім градусів. В результаті супутники впали у Тихому океані. Втрата супутників коштувала Роскосмосу 2,5 млрд рублів.
Схожа аварія сталася 2 липня 2013 року. Тоді запуск «Протон-М» також з трьома супутниками транслювали у прямому ефірі російського ТБ. На виробництво ракети та супутників «Роскосмос» витратив 4,4 млрд рублів. До того ж ракетоносій не був застрахований.
Після цього, у березні 2014 року головою "Роскосмосу" призначили екс-директора "Авто-ВАЗ" Ігоря Комарова. На кількість невдач із запусками це наразі не вплинуло.