Приводи боятися в мешканців регіону були. Так увечері 23 березня, після отриманого вранці щеплення, в Одеській області померла військовослужбовиця. Цей випадок стався фактично через два тижні після старту активної вакцинальної кампанії. В тих, хто вакцинувався в цей відрізок часу, з’явилися приводи понервувати. Була проведена експертиза, яка виявила що смерть жінки не пов’язана з вакциною, проте перша ластівка страху стрімко злетіла. Офіційна інформація від МОЗ України ніяк не сприяла тому, щоб їй повірили. Тим паче, що приводів недовіряти Міністерство протягом останнього року дало достатньо.
Поява такої загрози, як COVID-19, не всіх переконала, що можливі ускладнення від вакцин перевищують негативні побічні ефекти від самої хвороби. Навіть якщо людина не є противником щеплень, можуть виникати питання щодо безпечності та ефективності препаратів. Інформація про це міститься в базах на кшталт Кохрейну та Пабмеду, проте ними вміють користуватися навіть не всі лікарі, що вже казати про людей, які про “набутий імунітет” в останній раз читали хіба що на шкільних уроках біології. Але загалом, непоінформованість відсутність комунікації негативно впливає на охопленність щепленнями.
Щеплення деяким людям можуть бути просто непотрібні. Зокрема, є люди що встигли перехворіти на коронавірус і отримати антитіла. Як мінімум на півроку, згідно останніх досліджень, вони можуть не боятись. Але не всі, хто вважає себе перехворілим, мають результати обстежень, на кшталт позитивного ПЛР чи аналізу на антитіла. Враховуючи заразність коронавірусу, це справді й міг бути він. Але чимало людей ставить діагноз собі самостійно й може бути не захищеним.
Читайте також: Україна може отримати власну вакцину проти коронавірусу
Одеські користувачі соціальних мереж пишуть про те, що ймовірно перехворіли на COVID-19, однак до статистики не потрапили. Хтось ставить собі діагноз за симптомами на кштал втрати нюху. Деякі контактували з людьми, що мають підтвердженний COVID-19, і спираючись на однакове самопочуття, не бачать сенсу здавати тест. ПЛР в одеських лабораторіях коштує від тисячі гривень й не всі бачать сенс їх витрачати, коли на тактику лікування діагноз мало впливає.
Якщо хворіє ціла родина, підтвердити статус хворого на COVID-19 виллється мінімальну українську зарплату. Але й тут є способи зекономити. Один мешканець Одеси описував свій досвід економії на ПЛР-тестуванні. Вся його родина страждала через застуду, однак не було впевненості, що причиною виявився збудник COVID-19. Зрештою, тест на коронавірус з чотирьох членів сім’ї зробив один тільки батько. Результат виявився позитивним та увійшов до “ковідної статистики”.
Всі інші члени родини, що були з хворим в контакті, мали однакові симптоми, ніде зафіксовані не були. Хоча з великою ймовірністю, причини їх нездужання були однакові. До офіційної статистики захворюваності такі люди не потрапляють, і підрахувати кількість тих, хто перехворів не привертаючи увагу лікарів, досить важко. Адже за інформацією ВОЗ, 80 % випадків всіх захворювань на коронавірус припадає на легку форму, що переноситься як легка застуда й не вимагає особливих заходів.
Одещина, проти явний спад захворюваності, продовжує лідирувати за виявленими випадками коронавірусної хвороби, які реєструються протягом доби. Так за даними РНБО, Одеська область 11 липня підібралась до трійки лідерів, посівши четверте місце за кількістю хворих. Загальна захворюваність на COVID-19, порівняно з осінньо-зимовим періодом в регіоні знизилась, немає проблем, щоб госпіталізувати людину , проте нові випадки продовжують реєструватися.
Чи так співпало, чи один випадок є наслідком другого, Одещина є одним із антилідерів за кількістю щеплених осіб. З початку березня, після появи перших вакцин проти коронавірусу, в Україні щеплення отримало майже два з половиною мільйони людей. Третина з них має вже другу дозу вакцин й завершили курс вакцинації. Для порівняння, в Києві та області вакциновано більше 700 тисяч осіб. На цей регіон припадає 20 % всіх випадків вакцинації в Україні. Одеська область не зважаючи на те, що є однією з найбільших в державі, щепила тільки 4,3 % населення.
Читайте також: Уляна Супрун: Є багато ризиків того, що Україна не зможе закупити вакцини від COVID-19
Деяких одеситів стримує відсутність вибору. Наразі в широкому доступі є три вакцини — CoronaVac, AstraZeneca та Pfizer . Одна з них була до недавнього часу недостатньо досліджена, інша здобула дурну славу через те, що в рідкісних випадках провокувала тромбози, лишалась третя, яку треба було додатково виловлювати і моніторити. До того ж, остання була визнана медичним регулятором ЄС і відкриває можливості для подорожей Євросоюзом. З наступного тижня вакцина Pfizer з’явиться в ценрах масової вакцинації Одеси, тому скоріш за все поступово цей фактор нівелюється.
Окрім людського фактору, втручається державний. Цільові групи вакцинуються на Одещині нерівномірно. Причина тут ховається не в ідеології, впливу пропаганди, а браком мобільних бригад та стаціонарних пунктів щеплення. Якщо на мільйонник Одесу припадає 4 пункти вакцинації в різних районах міста (без урахування клінік), то на найбільші міста області Балту, Ізмаїл та Чорноморськ припадає по одному пункту. Сім центрів вакцинації було відкрито наприкінці травня, відтоді їх більше не стало.
В усіх інших громадах Одешини вакцинацію отримують тільки пріоритетні групи населення. Їх вакцинують або спеціалізовані пункти, або мобільні бригади. Таким шляхом пішли Білгород-Дністровський, Подільськ, Южне. А от місто Вилкове на півдні області не має жодного вакцинаційного пункту взагалі. Жителі області, шо мають бажання щепитись, вимушені подолати сотні кілометрів, щоб отримати ін’єкцію. Це пов’язано з великими труднощами, адже Одеська область, будучи найбільшою в Україні, має погане транспортне сполучення з сусідніми громадами та районами. Дуже часто цей фактор стає серйозною перешкодою.
Це не повний перелік речей, що обмежують вакцинацію населення Одещини. Когось зупиняють надумані страхи, когось об’єктивні причини. Але загалом, у випадку конкретної людини вкрай важко визначити основну причину відмови від профілактичних заходів. З одного боку люди, що бояться всього нового. З іншого — неорганізованість органів місцевого самоврядування, обмеженість як просвітницької роботи, так і власне доступу до вакцин теж робить свій внесок слабку імунізацію населення.