Міськрада: Шарій замість Ківалова
Одеська міська територіальна виборча комісія «здалась» однією з перших. Їй знадобилось трохи більше тижня, щоб підрахувати всі голоси та оголосити результати. З п’ятнадцяти партій лише третині вдалося подолати п’ятивідсотковий бар’єр. Загалом результати виборів збігались з попередніми опитуваннями соціологічної групи «Рейтинг», але є нюанси. Соціологи прогнозували, що до Одеської міської ради пройде не п’ять, а шість партій. В підсумку «за бортом» лишилася «Морська партія» Сергія Ківалова. Це друга поспіль поразка колись багаторічного нардепа, ексголови ЦВК та президента Одеської юракадемії. Минулоріч він програв вибори до Верховної Ради. Ківалову не допомогла ні політична агітація, ні залучення адмінресурсу. Розчарування виявилося таким великим, що Ківалов навіть не розплатився за політичну агітацію на бордах. Принаймні, такі повідомлення розмістила фірма, яка займається розміщенням реклами.
Загалом, явка не перевищила 30 % відсотків, проголосувало трохи більше 200 тисяч виборців. Більшість тих, хто голосував, свідомо (або не дуже) обирали кандидатів. Однак 10 тисяч людей вирішили зіпсували або неправильно заповнили бюлетені. «Гідних немає!» на весь бланк – ще пристойний варіант незгоди. Більшість «протестувальників» висловлювали свої антипатії в жорсткішій формі.
Найбільше голосів здобула мерська партія «Довіряй ділам» – її депутати отримали 20 мандатів Партія зосереджена виключно на Одесі та її проблемах, подекуди вирішуючи їх успішно. Тому традиційно за неї одесити віддають більшу кількість голосів. Однак у попередньому скликанні партія Труханова мала 27 мандатів у міськраді.
Зараз їй наступає на п’яти з 18 мандатами «Опозиційна платформа – За життя». В Одесі є відчутний проросійський вплив, тому ця сила та її попередники (на кшталт «Опозиційного блоку») мають широке коло прихильників. Уже згаданий «Опоблок» в попередньому скликанні отримав лише 12 місць, тому результат ОПЗЖ можна назвати успішним.
Інші політсили разом отримали вдвічі менше місць у раді. «Слуга народу», що тріумфально увірвалась до Верховної Ради в 2019 році, отримала менше голосів, ніж планувалось. Депутатами стануть 10 представників партії. СН агітувала у місті чи не найактивніше серед усіх політсил, створювала майданчики для обговорення проблем, однак все одно увійшла до трійки лідерів з великим відставанням. На рівні з нею фінішувала «Євросолідарність» на чолі з Петром Обуховим – теж 10 мандатів.
Заміною «морякам» Ківалова у міськраді стала «Партія Шарія», яка набрала трохи більше 5% та отримала шість мандатів (саме стільки мала партія ексголови ЦВК у попередньому скликанні). Спрогнозувати їхню політичну лінію нескладно. Найімовірніше, «шаріївці» скооперуються з ОПЗЖ, як найбільш близькими ідеологічно. Проте, як показує практика минулих років, проєвропейські та проросійські сили можуть поступитися ідеологією заради вирішення певних питань. Депутати, що цьогоріч пройшли від ОПЗЖ – не перший рік у політиці й працюють більше на засадах партнерства, ніж протистояння з кимось. Враховуючи малочисельність представників «Партії Шарія», вони будуть вимушені або підлаштуватись під більшість, або бути «просто присутніми» на засіданнях. У будь-якому випадку, їм стане важко просувати свої ідеї в міськраді.
Облрада: нардепи-«десантники»
Голоси до Одеської обласної ради рахували найдовше. Підрахунок зайняв понад два тижні, при тому що попередньо встановлений строк закінчувався 6 листопада. Суд дозволив продовжити термін на добу, але й далі було не все гаразд. Процес підрахунку перетворився на драму з елементами абсурдної комедії. Вранці 8 листопада, коли обласна ТВК мала оголосити результати, виявилось, що файл з протоколами знищив комп’ютерний вірус. Правда, чи то через недолугість хакерів, чи то через привернення уваги до цієї новини, дані швидко відновили і оголосили результати 10 листопада. П'ятивідсотковий бар’єр подолали сім політичних партій – «Опозиційна платформа – За життя», «Слуга народу», «Європейська Солідарність», «Довіряй ділам», «За майбутнє», «Батьківщина» та «Партія Шарія». З попереднього складу залишилились дві партії – «Батьківщина» та «Довіряй ділам». Дві політичні сили зайшли під іншою вивіскою – ОПЗЖ фактично дублює «Опозиційний блок», а «Європейська солідарність» – Блок Петра Порошенка. Для «Слуги народу», «За майбутнє» та «Партії Шарія» – це перша каденція.
Саме на виборах до Одеської облради був чи не найбільший в Україні десант нардепів. Списки «Євросолідарності» та ОПЗЖ очолили відповідно Олексій Гончаренко та Вадим Рабінович. Нардеп «Слуги народу» Сергій Колебошин отримав право на місце в облраді по списку цієї партії. Очолив список СН узагалі чинний голова МОЗ Максим Степанов. До квітня 2019 року він був на посаді глави Одеської облдержадміністрації. Виникає велике питання, навіщо депутатам Верховної Ради йти на фактичне пониження, переходити на місцевий рівень, втрачати депутатські зарплати. Майбутня доля усіх цих осіб поки що невідома. Новообрані депутати повинні писати прохання, щоб зайняти місця. Якщо хтось цього не зробить – то посади обіймуть наступні за списком.
Найбільше голосів отримала ОПЗЖ – 24 з 84 депутатів обласної ради представлятимуть цю партію. Партія «Слуга народу», хоч і втратила свої позиції в порівнянні з попереднім роком, але отримала 16 мандатів. Партія Труханова додала до першості в міськраді Одеси ще 11 мандатів в обласній. До речі, першим номером по списку тут пройшов Сергій Гриневецький, кандидатуру якого уряд нещодавно схвалив на вакантну посаду голови ОДА. Однак указу президента про призначення на цей момент ще немає. Трохи менше має «Європейська солідарність» – 10 мандатів. «Батьківщина», яка останнім часом не робила ставку на Одещину та не проводила активної агітації, все ж отримає сім мандатів. Це можна пов’язати з популярністю представників на місцях, які активно працювали зі своїми громадами, отримавши від них підтримку.
До Одеської обласної ради пройшли й «новачки» – «За майбутнє» (10 мандатів) та «Партія Шарія» (6 мандатів). Першу партію в регіоні очолив Олександр Урбанський – місцевий екснардеп-мажоритарник, який обрався у 2014-му від партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна», а в парламенті приєднався до фракції БПП. Судячи з біографії, найбільші інтереси має на крайньому півдні регіону, де й нардепом обирався, і розташоване родинне підприємство «Дунайсудносервіс». Стосовно другої – важко сказати щось напевне, як і будь-де в Україні, де політсила отримала представництво у радах. Першим кандидатом стала 26-річна Яна Фрейман, яку на сайті партії називають журналісткою, а по документах вона «самозайнята особа». Загалом серед депутатів-щарійців буде двоє «самозайнятих», двоє ФОПів та двоє безробітних.
Мер із часів, коли посади ще не було
Не лише Труханову вдалося зберегти посаду мера в області. Така ж ситуація у більшості міст. Щоправда, багато хто пішов під новими брендами. Андрій Абрамченко від «Слуги народу» здобув підтримку 87 % виборців в Ізмаїлі. На попередніх виборах він переміг зі схожим результатом і теж під стягами партії президента – на той час Петра Порошенка. У перший раз обрався ще в 2010-му від «Сильної України».
Також від «Слуги народу» і також утретє поспіль у Южному обрався мером Володимир Новацький, який отримав 51 % голосів. Уперше обирався від «Народної партії» Володимира Литвина, потім як самовисуванець.
Подільск на півночі Одещини очолив самовисуванець Анатолій Іванов, який на різних посадах очолює місто взагалі з 1988 року (починав як голова виконкому міськради, посаду мера запровадили у 1998-му) Цього разу, як і переважно, йде на вибори як самовисуванець. Однак був і членом Партії регіонів та, вочевидь, ще КПРС.
З’явилися й нові обличчя. У Білгород-Дністровському вибори виграв Віталій Граждан (ОПЗЖ), набравши більше 30 % голосів. Попередня очільниця міста Алла Гінак склала свої повноваження ще влітку 2019 року. Чорноморськ отримав нового очільника – Василя Гуляєва («За Майбутнє»). Ексмер міста Валерій Хмельнюк, якому виповнилось 75 років і який очолював Чорноморськ понад чверть століття, цьогоріч просто не балотувався.