Виступ Рекса Тіллерсона перед сенаторами тривав майже 9 годин. Що варто почути українцям із промови без 5 хвилин держсекретаря США?
Тіллерсон є доволі цікавим кандидатом на таку надважливу посаду. 64-річний бізнесмен, досвіду державної служби раніше не мав, проте чи потрібно це генеральному директорові однієї з найбільших світових компаній (Exxon Mobil). На цій посаді він доволі активно співпрацював із Росією, а точніше з компанією «Роснефть», за що навіть отримав від Путіна Орден дружби 2013-го. З часом через уведені санкції спільний проект видобутку нафти в Арктиці, за який Рекс отримав цю нагороду, було зупинено.
Тіллерсон, як і майбутній президент, — республіканець, що в теорії дає Україні певну надію. Але під час заслуховувань не показав справжнього «яструбиного» характеру. На запитання сенатора Марко Рубіо, чи вважає він президента Путіна воєнним злочинцем, Тіллерсон доволі обережно обійшов слизьку тему. Мовляв, йому просто бракує об’єктивної інформації для прийняття рішення. Пізніше ця фраза пролунає ще не раз, ставши головною темою засідання.
Читайте також: Кандидат на посаду держсекретаря США висловився щодо надання Україні летальної зброї
Водночас він доволі чітко висловив свою позицію щодо анексії Криму: «забрали територію, яка їм не належить», а також підтримав подальшу допомогу Україні з боку НАТО та Сполучених Штатів. За його словами, Росія може зрозуміти лише «потужну відповідь».
Саме така допомога від НАТО (близько 3 тис. од. військової техніки різних типів, зокрема й важке озброєння) надійшла нещодавно до Польщі. Розміщення достатньої кількості танків і гармат на східних кордонах може дати трохи впевненості Європі, але водночас ще більше роздратує «російського ведмедя». Чи вдасться його приборкати, покаже час. А зараз у Росії лишається певний простір для маневру, адже пан Тіллерсон не дуже впевнений щодо необхідності запровадження додаткових санкцій за кібернетичні атаки та втручання російських хакерів у процес президентських виборів у США.
На відміну від Тіллерсона генерал Меттіс, майбутній міністр оборони в уряді Трампа, був конкретнішим у своїх висловлюваннях. Він по-військовому просто назвав Росію «головною загрозою» безпеці США, пов’язавши це з дестабілізацією та втручанням в інші країни. Також зауважив, що дії РФ спрямовані на розкол усередині НАТО, додавши, що вважає цей договір колективної безпеки непорушним.
На сьогодні серйозно ставитися до заяв майбутніх американських політиків зарано. На це є кілька причин.
Читайте також: Кандидат на посаду держсекретаря США: Росія має нести відповідальність за свої дії
По-перше, офіційно вони ще не приступили до виконання обов’язків і не можуть повною мірою ділитися своїми думками, розуміючи, що кожне слово використають проти них їхні опоненти.
По-друге, на відміну від багатьох українських і російських політиків їхні заокеанські колеги демонструють справжні якості дипломатів із цивілізованої країни, де треба відповідати за свої висловлювання, де обвинувачувати людину можна лише за рішенням суду та за наявності залізних аргументів, робити висновки можна не за газетними заголовками, а лише на підставі об’єктивної, перевіреної інформації. Є чого повчитися.
А головне — США завжди діють виходячи з власних інтересів. При цьому офіційні заяви можуть бути які завгодно. Буде скасування антиросійських санкцій чи, навпаки, розширення військової допомоги Україні, покаже час. Поки що замість слів варто оцінювати реальні дії щодо України. І не намагатися вкотре створювати собі кумирів чи сипати прокльони, спираючись лише на одне інтерв’ю.