Тлумачний словник музичного та мистецького сленгу фрагментарно почав з’являтися на сторінках музичного журналу «Галас» ще в 1997-му. Нещодавно «Лаба», яка містить 4000 понять на 350-х сторінках, вийшла в повному обсязі. Її автор – філолог і музикант Оксана Цеацура йшла до видання цієї книжки довгих 14 років. До речі, термін «лаба» означає арго – таємну мову музикантів, а самі вони, окрім творення власне музики, весь час продукували певні вербальні коди для втаємничених. Спочатку це було доволі вузьке коло «своїх», а далі «лаба» стала надбанням усіх… Як явище, лаба сягає доби мандрівних музик – кобзарів і лірників. Пояснення соціально-історичних аспектів викладено в розділі «Хрестоматія», де зібрані статті «Фарцовка», «Як козаки 7:40 грали», «Вітчизняна хохмографія», «Паролі, лозунги, девізи, приказки». Оксфордська форма словника, за задумом автора, є найоптимальнішою. Структура наповнення – максимальна: тут і словарна частина, й хрестоматійна, що включає історичні довідки походження слів, статистику, специфіку носія слів, сталі мовні конструкції – приказки, паролі, прислів’я. Автор стверджує, що їй не вистачило б життя зібрати все це самій, тому вона залучала до справи цілу армію знайомих музикантів, тобто – лабухів. До речі: саме музиканти можуть похвалитися багатством лексики власного професійного сленгу, в цьому сенсі їх можна назвати рекордсменами поміж представників інших мовних субкультур.