Щоп’ять років за цей регламент, а, відповідно, і за цей пункт регламенту голосують депутати новообраної ради. Дотепер ніхто не акцентував на цьому. Цьогоріч питання двомовності викликало великий резонанс, адже якраз вступив у силу «мовний» закон.
Після розголосу деякі партії почали публікувати заяви, що вони засуджують двомовність і що їхні депутати виступили проти такого рішення міськради. Втім, документи на сайті Ладижинської міської ради свідчать, що лише два депутати проголосували проти ухвалення регламенту: Андрій Скакодуб та Іван Котик. Ще два депутати були відсутні на сесії. Решта проголосували «за». А це три депутати від «Батьківщини», три депутати від «Європейської солідарності», шість депутатів від «Нашого краю», два депутати від ОПЗЖ, один депутат від «Сили і честі», три депутати від «Слуги народу» та чотири депутати від «Української стратегії Гройсмана».
Дехто з обранців згодом виправдовувався, що проголосував «за», тому що були внесені важливі зміни до регламенту з інших питань. Деякі зізнались, що не вбачали в цьому криміналу, адже міський голова Валерій Коломєйцев постійно розмовляє російською і всі до цього звикли. Мовляв, майже всі в апараті міськради у розмові з ним теж переходять на російську. Кажуть, що їхній незмінний вже протягом 20-ти років мер намагається іноді говорити українською, але це у нього не дуже вдало виходить, і він потім все одно переходить на російську. Міський голова ніяких коментарів з приводу «мовного» скандалу у міськраді не давав.
Валерій Коломейцев
Оприлюднили інформацію про ситуацію в Ладижинській міськраді 11 лютого саме ті двоє депутатів, які не підтримали регламент. Андрій Скакодуб та Іван Котик представляють «Партію Вінничан». Вони звернулися зі скаргою до Офісу мовного омбудсмена. І вже 24 лютого Ладижинська міська рада зібралась на позачергову сесію та внесла зміни до регламенту, залишивши в статті «Мова роботи ради» лише державну мову.
Зараз у регламенті йдеться: «Пленарні засідання ради і засідання постійних комісій ради проводяться у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Діловодство ведеться державною мовою». Раніше було записано, що «пленарні засідання ради і засідання постійних комісій ради проводяться українською або російською мовами. Діловодство ведеться державною мовою».
Читайте також: Підготувалися. У Кропивницькому за місяць майже не виникло конфліктів щодо нових норм мовного закону
– Чесно кажучи, ми не розраховували, що буде такий ажіотаж навколо двомовності. Звісно, ми знали, що потрібно оприлюднювати цю інформацію, що потрібен розголос. Але що про нас писатимуть й центральні ЗМІ, не припускали, – розповідає Скакодуб. – Ми з Іваном Івановичем (Котиком – Ред.) розробили стратегічний план роботи в міськраді, якого й дотримуємось, для того, щоб Ладижинська міськрада працювала у правовому полі, щоб всі регуляторні акти були приведені у відповідність до законодавства. Отже, перший блок нам вдалось провести. На черзі – тарифоутворення.
Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай зауважує, що мова нацменшин може використовуватись під час проведення сесійних засідань, але має бути обов’язково продубльована й українською. Так само має вестись і вся документація: двома мовами. Приклад синхронного перекладу продемонстрував голова Миколаївської міськради Олександр Сенкевич на початку лютого. Тоді на сесії депутат від ОПЗЖ відмовився виступати українською, і міський голова перекладав його виступ українською.
Читайте також: Херсон початку епохи Колихаєва. «Лакшері-скандал» і радник з окупованого Криму
Люмила Опришко, адвокатка та медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини», наголошує:
– Стаття 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» чітко говорить, що робочою мовою діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. Також українською повинні спілкуватись на підприємствах, установах та організаціях державної і комунальної форм власності. І використовують державну мову на засіданнях, заходах, зустрічах тощо. І до цього пункту закону немає винятків.
– Отже, прийняття Ладижинською міськрадою пункту регламенту про двомовність йде всупереч чинному закону, – додає Ігор Розкладай.
І внесення змін до регламенту Ладижинської міськради 23 лютого унормовує регламент до вимог чинного законодавства. Інша справа, що досі незрозуміло, чи вдасться Ладижинському міському голові на офіційному рівні спілкуватись українською.