Брехня отруює. Брехня вражає. Брехня замовчує. Брехня вбиває. Ще з Євромайдану ми пізнали безпосередньо на собі, яких матеріальних форм набуває брехня як інструмент інформаційної війни. Для Росії він чи не найголовніший, зважаючи на мільярди рублів, які вона вливає в бюджети пропагандистської машини. І ми побачили на власному гіркому досвіді, як брехня призводить до трагедій, смертей і навіть утрачених територій нашої країни. А сьогодні споглядаємо, як брехня змушує людей утрачати віру в раціональні речі, науку та необхідність вакцинації. Брехня вбиває.
Саме тому дуже важливо розуміти й аналізувати інформаційний простір, у якому живуть українці, з’ясовувати, за допомогою якої інформації вони ухвалюють рішення, які відомості на них щодня впливають. Якщо ж говорити про українську молодь — безумовно, йтиметься про соцмережі. Ще на початку 2021 року 51% опитаних українців (дослідження Research&Branding Group) як джерелу інформації віддали перевагу інтернету, телебаченню — лише 44%, радіо та пресі — 2%. Водночас різні дослідження показують стрімке зростання української аудиторії різних популярних соцмереж. Серед них — і китайський TikTok, який спершу був темною конячкою, але нині дедалі активніше завойовує прихильність української молоді. Так стрімко, що навіть одіозний ректор Михайло Поплавський створив окремий факультет TikTok у Київському університеті культури, що викликало жваві дискусії в суспільстві. «Це медіафеномен, найпопулярніша соціальна мережа серед молоді», — так схарактеризував TikTok Поплавський.
За різними даними, аудиторія українського TikTok налічує 3–5 млн користувачів, а приріст становить 700–900 тис. людей на рік (дані агенції Wideworks, офіційного партнера соцмережі в Україні). Основними користувачами є саме молодь від 18 до 35 років (60% за даними Інтернет Асоціації України). А отже, це ще один майданчик для просування ідей, наративів і, потенційно, — брехні.
Читайте також: TikTok-манія
За рейтингом комунікаційної групи Dentsu Ukraine та дослідницької компанії HypeAuditor, серед найпопулярніших акаунтів, за якими стежать українці, перебувають не традиційно відомі особи, а звичайні користувачі (див. «На піку слави»). У першій п’ятірці — дві акторки, які стали відомими завдяки серіалу «Школа», інші ж — пересічні громадяни. Контент найпопулярніших акаунтів — жарти, сценки, танці, трапляються навіть розмови про шкоду булінгу тощо. Якщо ви переглянете топові 15 акаунтів, то не побачите там шкоди й загрози, крім, можливо, насмішок над державними інституціями та поліцією. Загалом це розважливий контент, ідеальний для прокрастинації. Тому перше ознайомлення з TikTok створює враження якоїсь безневинної платформи, де люди розважаються, забавляють одне одного, заробляють на рекламі та знайомлять із своїми котиками.
Утім, обережність ще нікому не завадила. Якщо ж ми говоримо про майданчик, на який звернено увагу мільярда людей по всьому світу, то він привертає увагу не тільки тих, хто любить котів. Так пандемія COVID-19 показала, як будь-яка соцмережа стає ефективним інструментом у руках пропаганди, противників вакцинації, любителів теорій змов. TikTok тут не став винятком. Американський центр Media Matters for America, який моніторить маніпуляції та дезінформацію в місцевих медіа, проаналізував TikTok і відзначив, що навіть коли мережа запровадила зміни в політику проти поширення маніпуляцій, то фейки й дезінформацію про коронавірусну хворобу там усе одно поширювали.
TikTok справді включив до правил спільноти розділ про «оманливу інформацію», у якому сказано, що платформа «забороняє дезінформацію, яка може завдати шкоди нашій спільноті або широкій громадськості», і що вона «видалятиме дезінформацію, яка може завдати шкоди здоров’ю або ширшій громадській безпеці». У рекомендаціях також зазначено, що TikTok заборонятиме відео з «дезінформацією, спрямованою викликати страх, ненависть чи упередження», а також відео з «дезінформацією, яка може завдати шкоди здоров’ю людини, наприклад, оманливою інформацією про медичне лікування».
Отже, фейків про коронавірусну інфекцію на платформі не має бути. Втім, очевидно, що відфільтрувати такі потоки контенту, як і все, про що говорять люди на відео, неможливо, тому дезінформацію й далі поширюють. Інший тривожний факт — реакція користувачів на брехню, а також популярність неправдивого контенту. Для порівняння: розповідь лікаря про довгу температуру після COVID-19 зібрала 799 лайків і близько 21 тис. переглядів, а відео про мітинг проти вакцинації під українським парламентом — майже 32 тис. лайків і 496 тис. переглядів.
Простий пошук за ключовими словами виводить сотні тисяч відео українською та російською мовами, які поширюють уже традиційні фейки про те, що пандемію було заплановано раніше, що вона є світовою змовою, що вакцинація начебто вбиває, а також як можна захистити свої права, якщо ти не хочеш дотримуватися карантинних обмежень.
Лондонська організація Інститут стратегічного діалогу (The Institute for Strategic Dialogue) також проаналізувала відео в TikTok, які поширювали фейки про вакцинацію. Експерти говорять про таку небезпеку мережі, яка зумовлена її особливістю — користувачі беруть популярні аудіодоріжки та роблять з них власні відео. Так один фейк може блискавично поширитися мережею в різних інтерпретаціях, іноді навіть просто як жарт. Але ми розуміємо, що на війні й жарт є небезпечним.
«Люди використовують TikTok для публікації контенту та розміщення шкідливих маніпуляцій про COVID-19, і це дуже популярно, — каже Кіаран О’Коннор, аналітик Інституту стратегічного діалогу. — Цю функцію застосовують саме так, як її розробив TikTok. Аудіо поширюється, на нього збираються реакції. А наслідком стає те, що створюється зворотна петля поширення наративів проти вакцинації».
Читайте також: Україна у Twitter. Бійці 140 символів
Показово, що користувачі, які поширюють фейки про пандемію, діляться також іншою неправдивою інформацією: про МВФ чи «справжню» історію України. Є акаунти, які поширюють не тільки фейки, а й певні пропагандистські образи — як-то, що раніше Україна та Росія «були братами», що Крим завжди буде російським і Україна не має шансів повернути собі ці території. Або поширюють закривавлену форму українського солдата з підтекстом, що йти в армію не варто, як і воювати на Схід.
Ще одна потенційна сфера, яку можуть як пропаганду використовувати в TikTok, — вибори, а також різні пов’язані з ними маніпуляції. Деякі українські політики вже зайнялися своєю популяризацією на цій платформі, акаунти найпопулярніших чиновників активно наповнюються контентом. Є, наприклад, і акаунт @elections.ua, присвячений «чаду й угару українських виборів», який показує різну стару політичну рекламу вітчизняних партій. Тому поле для дій — безмежне, і сотні тисяч переглядів відео від Ківи про те, чому він не любить Україну, доказують, що користувачі, які це дивитимуться, є. А фактична відсутність контролю та можливість говорити й поширювати будь-що розв’язує руки тим, хто готовий здійснювати інформаційні операції серед українців.
До того ж варто не забувати, що TikTok — китайська соцмережа, і в Китаю є власні ідеї, як має виглядати інформаційне поле щодо нього. Наприклад, уже є свідчення, що TikTok контролює інформацію, яка поширюється соцмережею, — не пропонує користувачам переглядати відео про протести в Гонгконгу, незалежність Тибету, зокрема знижує популярність таких роликів тощо.
Зайве говорити, що заборони чи обмеження матимуть у такому разі обмежений ефект. Якщо йдеться про молодь, то такі дії, навпаки, можуть підвищити інтерес до платформи та забороненого контенту. Звісно, держава має убезпечити своїх громадян від брехні, яка вбиває, а також від відвертої пропаганди. Утім, і самим громадянам слід бути готовими відбивати такі атаки та вміти не реагувати на брехню. Тому робота над протидією від дезінформації починається майже з дитячого садочка, коли ми беремося вчити своїх дітей — звідки ви почули цю інформацію, хто вам її сказав, подумаймо, чому він / вона це так висловив / висловила, в кого ми могли б про це розпитати конкретніше. Ми маємо навчати дітей запитувати, шукати інформацію, не реагувати блискавично на щось дуже емоційне, з розумом користуватися соцмережами та екологічно ставитися до численних хейтерських коментарів під постами. Зрештою, TikTok, як й інші платформи, — це лише майданчик для поширення інформації. А поширюють і сприймають її насамперед люди. Мусимо вчитися критично оцінювати інформацію незалежно від популярних соцмереж і вчити цього наших дітей. Бо брехня вбиває.