«90% голосів за одного кандидата може й шокує Захід, проте, наші вибори довели, що ми зуміли об’єднати державу», сказав Назарбаєв.
Незважаючи на ідентичні з Єгиптом, Тунісом, Сирією та Лівією проблеми, зокрема корупцію, пострадянським країнам революції в аналогічних масштабах не загрожують, вважають експерти.
Головними причинами цього є безрезультативний революційний досвід останніх десятиріч та розчарування народу в новій владі.
«В людей не залишилося надії на те, що революції принесуть якісь зміни.Результат і так відомий:один клан змінить інший (одну групу еліт замінить інша група»,-вважає експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Великобританія) Оксана Антоненко.
Окрім того, будь-які мінімальні заворушення чи протести оперативно, рішуче, інколи жорстоко, придушують місцеві уряди. Яскравим прикладом є останні події в Мінську та Баку.
«Мирні демонстрації в пострадянських країнах просто не мають права бути. Міліція ніколи не дозволить проводити тижневі мирні демонстрації, як це відбувається на Близькому Сході»,-сказала Антоненко.
Водночас, Ерік МакГлінчі (Eric McGlinchey) з університету Джорджа Мейсона(США), вважає, що революції в країнах Центральної Азії – це лише питання часу.
«Політичні пріоритети правлячих верхівок мають властивість змінюватися зі старінням керівників держав. Коаліція переможців, отримавши владу, ослаблюється, а відповідно, Карімову та Назарбаєву варто детально продумати подальші ходи. Інакше, путч неминучий», – сказав МакГлінчі.
Нагадаємо, 3 квітня у Казахстані відбулися вибори президента. За попередніми даними, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв отримав 95,5% голосів виборців.
Місія ОБСЄ отримала значну кількість повідомлень про залякування урядовцями виборціву лікарнях, навчальних закладах і у військових частинах, де людей змушували голосувати за провладного кандидата.
Українські експерти також вважають, що високий відсоток підтримки Нурсултана Назарбаєва на виборах у Казахстані може свідчити про застосування адмінресурсу.