Уряд звітує про зниження темпів інфляції. Насправді ж її масштаби стали такими, що жоден із доступних пересічним українцям способів зберігання заощаджень не захищає від втрат, які наразі становлять 3–4% за перші п’ять місяців.
Непереконлива перемога
На початку червня Кабмін повідомив про зміну офіційного прогнозу інфляції – очікується, що у 2008 році вона становитиме не 9,6, а 15,3%. Насправді цей прогноз дуже оптимістичний – більшість експертів пророкували, що ціни зростуть більше ніж на 20%. Але в уряду є підстави для таких оцінок: інфляція в травні дорівнювала лише 1,3%, що у 2,5 рази менше, ніж місяцем раніше (загалом із початку року вона становить 14,6%).
В новітній історії України в цьому сенсі найвдалішим був 2005 рік – тоді у вересні-грудні інфляція зростала на третину повільніше, ніж у січні-квітні. Якщо ця ситуація повториться і цьогоріч, це означатиме ще 9% інфляційного приросту до кінця року. В сумі отримаємо 21–22% річної інфляції. На 5% більше, ніж пророкує уряд. Свою роль неминуче зіграє суттєве зростання цін на засоби промислового виробництва – 24,2% за січень-травень цього року. А де виробники «відбиватимуть» ці затрати, вкладаючи їх у собівартість власної продукції. Це означає, що в подальшому знову зростатимуть і споживчі ціни.
Втім, є і позитивна новина: номінальні темпи зростання зарплат, за даними статистики, значно випереджають темпи інфляції. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вони зросли на 48%. Тобто з формального погляду, якщо середньостатистичний українець витрачатиме свої доходи негайно, він зможе придбати більше товарів навіть в ситуації нинішнього «цінового злету».
Незаможним родинам не до оптимізму – в них дві третини доходів ідуть на продукти харчування та інші невідкладні послуги і товари, тому фактично весь номінальний приріст зарплати «з’їдає» інфляція. І навпаки, родини, які витрачають на харчування не більше третини доходів, не так страждають від інфляції, оскільки промислові товари подорожчали менше.
Мінімізувати витрати
З початку року банківські депозити зросли до 15–19% річних, тобто, поклавши гроші в банк, клієнт отримає більше за відсотками, ніж «з’їсть» інфляція. Правда, тільки втому разі, якщо вона не вийде за межі, які наразі прогнозує уряд. Однак навіть коли зростання цін виявиться на 3–5% вищим, банк наразі є найоптимальнішим варіантом зберігання заощаджень.
Ціни на золото залишаються нестабільними внаслідок суттєвого коливання курсу долара на світових ринках. Із початку року ціна на золото, встановлена НБУ, зросла тільки на 1%, що у 10 разів менше, ніж поточний рівень інфляції.
Інвестиційні сертифікати відкритих пайових фондів падають у ціні та фіксують від’ємну дохідність у цьому році. Так само, як і ринок акцій українських підприємств.