Уже завтра, 6 серпня, свою присягу на п’ятирічний термін складе новообраний президент Польщі Кароль Навроцький. Він також прийме командування Збройними силами Польщі та вперше як глава держави увійде до Президентського палацу.
Навроцький анонсує активне президентство. Одразу після складання присяги він має намір подати кілька законодавчих ініціатив — зокрема, закон щодо Центрального комунікаційного порту та закон, що підвищує неоподатковуваний мінімум доходу до 60 тисяч злотих. У зовнішній політиці Навроцький планує насамперед підтримувати зміцнення польсько-американського союзу, пише видання Rzeczpospolita.
Навроцький обіймає посаду на тлі суперечок щодо правильності результатів президентських виборів, його минулого та відсутності політичного досвіду. На нього чекає постійна боротьба за легітимність в очах частини громадськості.
Так, згідно з опитуванням SW Research для Rzeczpospolita, позитивні очікування щодо Навроцького мають лише 33,8 % опитаних поляків: 14,1 % вважають, що він буде «дуже хорошим» президентом, 19,7 % — «хорошим». 27 % респондентів припускають, що Навроцький буде посереднім президентом, а майже 30 % поляків заявило, що нічого доброго щодо каденції Навроцького не очікують.
Водночас опитування, проведене IBRiS, показало, що 46,6 % поляків довіряють саме Навроцькому, що на майже 5 % більше, ніж минулого місяця. На другому місці опинився міністр закордонних справ Радослав Сікорський, якому довіряють 42,2 % респондентів, на третьому — Рафал Тшасковський, який отримав 40,5 % підтримки.
Внутрішні і зовнішні виклики
Перемога Навроцького завдала потужного удару по політичних перспективах правлячої коаліції на чолі з проєвропейським Дональдом Туском. Новообраний президент не приховує своєї критики щодо його уряду, називаючи його найгіршим в історії сучасної Польщі. Це загрожує загальмувати законодавчу програму країни та уповільнити процес відновлення верховенства права, що призвів до розриву відносин між Варшавою і Брюсселем.
Нещодавнє переформатування уряду призвело до призначення на урядові посади противників PiS, що свідчить про готовність Туска протистояти Навроцькому. Новий міністр юстиції Вальдемар Журек, колишній суддя, якого PiS переслідувала за його опозицію до реформ судової системи, вже почав виганяти суддів, призначених за часів PiS.
Навроцький також пообіцяв ветувати будь-які закони, які «змінюють форму національної ідентичності або передають суверенітет Польщі владі за межами Республіки» — це натяк щодо ЄС, міграційної політики та таких питань, як зміна законів про аборти та надання більших прав ЛГБТК+.
На це Туск відповів так: «Я знаю конституцію напам’ять, особливо ті частини, де визначені обов’язки президента та уряду: президент є представником Польщі, уряд веде внутрішню та зовнішню політику».
Водночас є спроби знайти спільну мову між Навроцьким і центристами у таких сферах, як оборона — де всі згодні, що Росія є ворогом.
«Перемога правого опозиційного кандидата на президентських виборах радикально змінила політичну динаміку в Польщі, зруйнувавши плани ліберально-центристського коаліційного уряду щодо перезапуску програми реформ», — вважає професор Університету Сассексу Алекс Щербяк, який досліджує польську політику, пише Politico.
Навроцький також заявив, що хотів би укласти угоду, яка б дозволила визначити рівень фінансування оборони, основні напрямки розвитку системи безпеки і оборони Польщі, а також відповідні спроможності та правові норми.
Зважаючи на складні процеси всередині польської політики, країну чекатимуть роки нестабільності. І першу дилему польських виборців уже можна спрогнозувати: у 2027 році вони будуть змушені вирішувати, чи підтримати коаліцію Туска і продовжувати протистояння принаймні до кінця першого терміну Навроцького.