Навколо американського фільму про Чорнобиль вибухнув скандал

Культура
24 Травня 2012, 11:20

Цю заяву оприлюднив американський сайт tmz.com з посиланням на некомерційну благодійну організацію «Друзі Чорнобиля» (Friends of Chernobyl Centers, U.S.). В невеличкому матеріалі про «осуд» фільму говориться, що «Заборонена зона», мовляв, це ляпас усім 400 тисячам жертвам ядерного нещастя. Ніби то «Друзі Чорнобиля» саме для tmz.com сказали: «Це жах, шукати в такій трагедії, як Чорнобильська катастрофа, сенсаційність з використанням її у голлівудському фільмі жахів». «Тисячі людей померло і понад 400 тисяч втратили свої домівки. — йдеться далі. — Сьогодні понад 5 мільйонів людей живуть на зараженій території. Жах — це не мутанти, що бігають навколо, справжній жах — це те, що Чорнобиль продовжує впливати на життя мільйонів людей, хто постраждав психологічно, емоційно і економічно». На сам кінець дається порада: «А якщо ви відчуваєте потребу піти на цей фільм, використайте свій адреналін від фільму жахів на щось добре — зробіть щось важливе для тих, хто досі живе з Чорнобилем щодня».

Цікаво, що ця новина — з подвійним дном. Ніби то усе, що говориться в ній логічне і повне правдивого пафосу. Проте на офіційному сайті тих самих «Друзів Чорнобиля» не те що не має ніякої офіційної заяви із засудженням фільму — в розділі новини останнім стоїть повідомлення за 30 квітня про «Шість курсів Української традиційної кухні за участі шеф-кухаря Майкла Прутта з вином і горілкою, малюванням, музикою і танцями». Але в існуванні організації сумніватися не доводиться. Принаймні в розділі «AboutHistory» вказано, що центр був заснований ЮНЕСКО 1996 року, складається з волонтерів, співпрацює з United Nations Chernobyl Recovery, державними програмами і Українським Міністерством Надзвичайних справ. В Сполучених Штатах має дві групи — в Медісоні, штат Вісконсін і Бетесді, штат Меріленд. В Україні «Друзі…» зорганізували 5 центрів — в Бородянці, Боярці, Іванкові, Коростені та Славутичі. Допомагає знайти гроші на лікування людей, навчання і життя.

Інша справа в сайті tmz.com. Тобто він теж цілком реальний, але спеціалізується він на біляголлівудській «жовтизні». В назві сайту — абревіатуру словосполучення Thirty Mile Zone, «тридцятимильна зона», яка має на увазі зону, об’єднуючу розкидані по Лос-Анджелесу всі компанії Голлівуду, в центрі якої розташована могутня «Асоціація кіно- і телевізійних продюсерів». Сайт запустився 2005 року, і розкрутився завдяки найбільшому тогочасному скандалу щодо арешту Мела Гібсона і наступному судовому розбору. В списку досягнень сайту також є повідомлення про Брітні Спірс, Ліндсей Лохан, Селін Діон, Ноа Вайла, принца Вільяма та інших селебретіз. Але щоразу, оприлюднюючи ту чи ту інформацію, на сайті чітко писалося про кого йде мова, з ким була бесіда і на кого посилається сайт. В даному випадку, у випадку з «Дітьми Чорнобиля», про особу, котра коментувала фільм «Заборонена зона» — ні мур-мур.

Додамо, що «Заборонена зона» є тріллером з елементами фільмів жахів у дуже розповсюдженому стилі фільмів «Поворот не туди», з тою лише різницею, що група любителів екстремальних турів «повернула» саме туди, куди хотіла — в закинуте місто Прип’ять. Якщо ви знайдете відгомін «Відьми з Блер» і фільмів про мутантів, зомбі і тому подібних жертв різноманітних катастроф чи чортячих сил — не дивуйтеся. Дивує лише те, що така вдячна для тріллерів, фантастики, містики чи жахів тема як Чорнобиль привабила продюсерів лише зараз: гадаю, всі можливі закинуті заводи, божевільні, печери, титаніки та бермудські трикутники віддавна використовуються індустрією розваг на всі 100% (щодо Фукусіму ніхто поки нічого в такому розрізі не зняв лише через відсутність бодай чиєїсь заявки про масові смерті після вибухів на тамтешніх ядерних реакторах). Хоча тема Чорнобиля з кожним роком є все більш вживаною у великому кіно. Чисельні документальні фільми більше не задовольняють аудиторію

. Тому кожна наступна річниця з дня трагедії стає чудовим приводом для кінематографічного висловлювання. Минулорічний фільм Олександра Міндадзе «В суботу» і цьогорічний «Земля забуття»  Міхаль Боганім — це серйозні драми, хоч і з відчутно різною якістю. А от ігри, подібні «С.Т.А.Л.К.Е.Р.» або Chernobyl Terrorist Attack, чи фільм, подібні до «Забороненої зони», знаходять чим раз кращий прийом у цільової аудиторії. Тож з часом ми навряд чи вже побачимо такі документальні стрічки як «Битви за Чорнобиль» від каналу Discoveryчи «Чорнобиль: життя в мертвій зоні» від каналу Animal Planet. Голлівуд тому й став гігантом, бо завжди тонко відчував кон’юнктуру.