У пропагандистського каналу, фінансованого Кремлем, виникли проблеми з британським регулятором телерадіомовлення Ofcom. Порушується питання стосовно форми власності, тобто чи є російська держава «правильним» власником телеканалу. Частина претензій полягає в тому, що програми RT, де лише полеміка й теорії змови, суперечать законодавству Великої Британії у сфері телерадіомовлення.
Відповіді на обидва питання очевидні. Кремль не годиться навіть для організації чаювання, що вже казати про керівництво телеканалом. Росія стала загрозою номер один для британської національної безпеки. Саме вона, найімовірніше, є виконавцем жахливого отруєння в Солсбері, внаслідок якого троє людей опинилося в лікарні. Росіяни сіють розбрат, де тільки можуть. Тепер це називається гібридною війною.
RT — частина арсеналу росіян. Намагаючись підірвати довіру до західних інституцій, телеканал поширює новини з дезінформацією, що часто суперечать одна одній. ЦРУ нібито поширює вірус Ебола. Атаки з хімічною зброєю в Сирії — це начебто вигадка. Американська влада інсценізувала трагедію 11 вересня. Солсбері теж є справою рук влади, цього разу британської. Мантра RT така: «У всьому сумнівайтеся». Проте слід перефразувати: «Не вірте нічому». Річ не в тім, що в RT альтернативний світогляд. Росіяни просто хочуть збити людей із пантелику й зробити громадськість Заходу апатичною, послабивши нашу силу волі й перешкоджаючи ухваленню рішень.
Читайте також: Як полагодити санкції
То чому ж не варто забороняти RT? Я згоден, що такий підхід доцільний, наприклад, в Україні чи Латвії, де кремлівська пропаганда є серйозною загрозою національній безпеці. Однак у Великій Британії, Німеччині та США ситуація інша. До того ж тут заборона не дасть особливих результатів. У колишніх радянських республіках російськомовні ЗМІ добре закріпилися на телебаченні. А от далі, на Заході, більшість глядачів дивляться RT через інтернет: відеозаписи на YouTube чи трансляції наживо. Телевізійна версія RT, як кабельна, так і ефірна, має в цих країнах низький рейтинг.
Головне, що заборона суперечитиме західним цінностям, бо вона зробить вільне суспільство схожим на авторитарні клептократії. Наша критика на адресу російського режиму за тиск на ЗМІ й обмеження культурної свободи звучатиме переконливіше, коли ми й самі дотримуємо принципів, які проповідуємо.
Це не означає, що треба сидіти склавши руки. Для початку можна подбати про те, щоб на RT ніхто не виступав, щоб там не з’являвся жоден політик, чиновник, експерт, журналіст, письменник чи науковець із бодай крихтою самоповаги. Кмітливим і войовниче налаштованим особам кілька хвилин в ефірі справді додають популярності. Однак, співпрацюючи з RT, вони піднімають пропагандистів в очах громадськості. За браком шанованих гостей продуктом RT буде якийсь нецікавий треш і коментарі нікому не відомих телепнів.
Читайте також: Що в голові у Путіна
Крім того, ми можемо спонукати людей не працювати на RT. Такий телеканал — це не найкращий початок у кар’єрі тележурналіста. Такою роботою взагалі можна покласти їй кінець. Варто підтримувати тих працівників RT, які планують звільнитися. Знаючи кухню кремлівської пропаганди, вони зможуть поділитися корисною інформацією про те, як вона працює. Треба також вжити заходів, аби відомі бренди не розміщували свою рекламу на сайті й телеканалі RT.
Регуляторні органи могли б завдати удару по найслабшому місцю RT — журналістській етиці. Пропоную Ofcom переглянути закони про телерадіомовлення й увести вимогу, яка зобов’язуватиме ЗМІ публікувати вибачення й виправлення. Саме так працює чесна журналістика (узяти хоча б такі поважні ЗМІ, як The New York Times, The Economist та BBC, де діє ця система). Звісно ж, RT не турбується про виправлення своїх помилок. Тож, якщо доведеться спростовувати повідомлення, російська дезінформація зійде нанівець. У разі відмови від спростувань ми матимемо всі підстави засуджувати RT або навіть призупиняти її діяльність. І російським пропагандистам не вдасться назвати такі дії цензурою.
——–
Данські журналісти радіостанції Radio24Syv спіймали російський телеканал НТВ на брехні. У сюжеті «Русские плывут!» ішлося про панічні настрої данців, які бояться атаки з боку РФ, через що збільшують видатки на оборону, зокрема на створення станції радіотехнічної розвідки на острові Борнгольм. У програмі було використано інтерв’ю з депутатами данського парламенту Ніком Геккерупом та Моґенсом Люккетофтом, які раніше очолювали відповідно Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ. Як зазначається в данському розслідуванні, слова політиків були перекладені абсолютно некоректно, щоб вони відповідали задуму НТВ. Після публікації роз’яснень Radio24Syv російське посольство в Данії заявило, що ці політики ніколи не знімалися в сюжетах НТВ, а сам телеканал терміново перемонтував сюжет, вилучивши інтерв’ю.