Тепер ідеться про звинувачення у переведенні боргів ЄЕСУ перед Міноборони Росії (загальна сума $ 405 млн 500 тис.) на державний бюджет України. Наступного дня на прес-конференції начальник головного слідчого управління СБУ Іван Дерев’янко заявив, що вона, бувши президентом і фактичним власником корпорації «Єдині енергетичні системи України», за попередньою змовою з Павлом Лазаренком вчинила замах на розтрату коштів держбюджету України в особливо великих розмірах.
У тексті постанови про порушення справи сказано, що 1997 року тодішній голова Кабміну Лазаренко віддав низку розпоряджень щодо державних гарантій можливих боргів ЄЕСУ на прохання тодішнього керівника корпорації Геннадія Тимошенка, тестя обвинуваченої. І хоча сама Юлія Тимошенко тоді була народним депутатом і формального відношення до ЄЕСУ не мала, у тексті постанови сказано (без доказів того), що Геннадій Тимошенко діяв, мовляв, «за вказівкою» своєї невістки.
Порушена ця справа начебто на підставі перевірки листа міністра оборони Російської Федерації Анатолія Сердюкова до прем’єра України Миколи Азарова, в якому міститься прохання «розглянути питання про погашення існуючої заборгованості в сумі 405,5 мільйонів доларів США».
Сердюков пише, що борг виник унаслідок «неналежного виконання угод» ЄЕСУ на поставку виробничо-технічної продукції для потреб Міністерства оборони РФ. От і все. Але, за словами щойно згаданого Дерев’янка, використовуючи домовленості про постачання газу з Росії в обмін на українську продукцію, замість перерахунку зазначеної суми росіянам ЄЕСУ вивела за кордон понад $ 1 млрд, поклавши цю суму на рахунки тимошенківської компанії Somolli Enterprises ltd та на особисті рахунки Павла Лазаренка і Юлії Тимошенко.
Це все у разі доведення провини Тимошенко «тягне» на 12 років ув’язнення; при цьому, попри тривалий час, який минув від описаних у листі російського міністра оборони подій, на думку СБУ, «терміни давності в цьому випадку не минули». Чому? Як заявив Іван Дерев’янко, у січні 2009 року Тимошенко вчинила злочин, тож «терміни давності притягнення до кримінальної відповідальності перериваються і починають відраховуватися знову».
Перша реакція незалежних експертів на нову кримінальну справу можна звести до трьох слів: «СБУ стріляє холостими». Чи до двох: «Пусте діло». Чи навіть до одного: «Дурниця». А часом і до чогось більш енергійного.
При цьому ніхто із них не заперечує, що Юлія Тимошенко була активним учасником вельми специфічних бізнесових процесів 1990-х. Ба більше, вона брала активну участь й у намаганнях вирішити з Росією проблему тодішніх газових боргів, що ґрунтувалося на особистих і зазвичай непублічних домовленостях із Кремлем і «Газпромом».
Але ж так діяли й інші причетні до тих справ персони з обох боків. А нинішні олігархи з числа прихильників та членів Партії регіонів нерідко робили свої статки на значно більш цікавих під оглядом кримінального права ґешефтах, ніж те, чим займалася корпорація ЄЕСУ. Отож або слід порушувати справи проти всіх провідних учасників політичних та економічних процесів 1990-х, або ж дії СБУ є точковим застосуванням спецслужби проти політичного опонента нинішньої влади.
Окрім того, зв’язок між інкримінованим Юлії Тимошенко перевищенням службових повноважень 2009 року та діяльністю ЄЕСУ в 1997 році залишається для загадкою не тільки для прибічників опозиціонерки, а й для незалежних експертів. На додачу постає проблема обґрунтованості самого порушення справи, дотримання відповідної процедури. «Відповідально заявляю, що в цій справі жоднісіньких слідчих дій СБУ з Тимошенко Юлією Володимирівною не проводила», – наголошує її адвокат Сергій Власенко.
Відтак виникає логічне запитання: навіщо розпочинати ще одне кримінальне переслідування екс-прем’єра, яке має однозначно політичний відтінок чи, на думку низки експертів, є повністю політичним? Виглядає так, наче СБУ після «торжества правосуддя» в Печерському райсуді вирішила добити західну громадську думку й остаточно перетворити Віктора Януковича на якогось монстра, гіршого за одіозного в очах демократичного світу Аляксандра Лукашенку.
Дехто з експертів припускає, що нова кримінальна справа проти Тимошенко – це діяння одного із угруповань в оточенні Януковича, навіть не узгоджене з президентом. Але хіба б у такому разі традиційно суперлояльний прем’єр Азаров ризикнув висловити підтримку діям Служби безпеки, безапеляційно заявивши у стилі сталінських часів: «Якщо відповідні органи таку справу порушили, значить, у них були підстави порушити»?
Отож йдеться не про виграшки якихось дрібних клерків, а про серйозну гру. В чиїх реально інтересах вона і хто з того матиме вигоду? Аналітики пропонують різні варіанти відповіді на це і попередні непрості запитання. Дехто вважає, що йдеться про продовження кампанії з дискредитації Тимошенко: суть слів «перевищення повноважень» пересічному обивателеві не дуже зрозуміла, а от «Юлька-крадійка» – це просто і ясно. Тим більше, коли називаються мільярд украдених доларів та сакраментальне прізвище «Лазаренко". Прийом далеко не новий: «Лазаренко і Тимошенко пограбували Україну» – відвертий рімейк «троцькістсько-бухарінських виродків» 1930-х…
Інші експерти твердять, що в оточенні Віктора Януковича взяли гору рішучі противники євроінтеграції, котрі взяли курс на побудову в Україні жорсткого і жорстокого авторитаризму. При цьому посилаються на безпрецедентні бюджетні витрати на сили забезпечення внутрішнього порядку, заплановані на наступний рік, при одночасному зменшенні фінансування Збройних Сил. А тому якась там Європа з її громадською думкою цих персонажів не надто тривожить – мовляв, поговорять і замовкнуть.
Ще одна гіпотеза – що Януковича навмисно «підставили», щоб повністю дискредитувати його в очах Заходу і посварити з Росією. Мовляв, після цього його можна буде достроково відправити у відставку і посадити у крісло глави держави більш притомного персонажа, який буде виконувати волю олігархів і не робити тих несусвітних дурниць найрізноманітнішого ґатунку, число яких за час правління чинного президента вже перевищило припустимі межі.
Утім, імовірно, що всі перераховані вище гіпотези правдиві, і всі вкупі вони й обумовлюють дії нинішньої владної команди проти Юлії Тимошенко. Проте, видається, слід уважно прислухатися до того, про що веде мову один із кращих у Росії знавців «українського питання» Аркадій Мошес у статті «Краш-тест» в «Ежедневном журнале»: «Із тих деталей останніх зустрічей на високому рівні, які просочилися у ЗМІ, відомо, що Януковичу нібито було сказано недвозначно: «Хочеш судити – суди, але тільки не за це». Що, дійсно нічого більше не знайшли? Ну, тоді Тимошенко періоду двох її прем’єрств впору зараховувати до ангельського чину. Або, знову ж таки, просто наплювали на застереження. І що тепер робити Кремлю? Пропустити удар, продемонструвавши всьому світу, що за співпрацю з Москвою тепер саджатимуть до в’язниці? У таке навіть немовля не повірить».
Отож, щоб уникнути капітуляції перед Москвою і зневаги Брюсселя, здачі всіх активів України Сходу і втратою перспектив на Заході, ймовірно, і знайдено начебто прийнятний для Банкової вихід – спершу випустити Юлію Тимошенко на волю, декриміналізувавши ту статтю, за якою вона була засуджена, а потім все одно вивести за межі політичних процесів, судячи її за фінансові зловживання. При цьому виводиться із-під удару Владімір Путін (адже справи ЄЕСУ, на відміну від газових угод 2009 року, його не зачіпають – ба більше, йому можна буде знову грати роль «друга України»). Мотивацію ж правомірності порушення нової кримінальної справи (сьогодні вона тісно прив’язана до вироку Печерського суду) можна буде й змінити. Адже ЄЕСУ юридично закінчила своє існування тільки три роки тому, хоча припинила активну діяльність ще 1997 року, тож було би бажання знайти зачіпку, яка не має відношення до «альфа-самця всія Русі», і вона за умов украй заплутаного українського законодавства неодмінно знайдеться. Навзамін Януковичу, ймовірно, як зазначає поінформований Мошес, дозволять «покермувати хоча би до кінця президентського строку». Щоправда, здаючи все Москві та стаючи ізгоєм Європи, але хіба це головне? Головне – посадити Тимошенко. І цей «донецький» рефлекс вміло посилюють та використовують ті, кого вчили таким дійствам у спецшколах КДБ.