Науковці оцінили витрати країн на адаптацію до вимог ЄС в період із 1991-го до 2015 роки.
Учені поділили витрати чоитрьох країн на середню чисельність населення за 1991-2013 роки, а потім помножили на 45,5 млн українців і ще на коефіцієнт 1,5.
Збільшення витрат на 50% для України Інститут НАНУ пояснює "структурним чинником – станом соціальної інфраструктури, зношеністю основних фондів України порівняно з досліджуваними країнами Європи".
Згідно з документом, питомі витрати на душу населення у відібраних чотирьох країнах різняться від €776 у Чехії до €5,1 тис. в Угорщини за 23 роки.
При цьому на витрати східноєвропейської "четвірки" в період після підписання ними угод про асоціацію з ЄС (з 1991-го по 1994 роки) до вступу в ЄС у 2004 році припало 13,5%, тоді як інша сума – вже на період після того, як вони стали членами Євросоюзу.
Найбільше на етапі асоціації, згідно з даними українських науковців, витратила Угорщина за рахунок включення до витрат Національної програми захисту навколишнього середовища вартістю €9,7 млрд – €1,1 тис. на людину, тоді як у трьох інших країн ці витрати становили €150-250 на жителя.
У Словаччини, наприклад, до розрахунків було включено €625 млн допомоги країн членів ЄС на етапі асоціації й витрачено в той самий період €62 млн на внутрішню безпеку, витрати на реформування системи охорони здоров'я в €190 млн у 2002-2006 роках.
До цієї ж суми увійшли допомога на зупинення реактора атомної електростанції в 2006 році на €1 млрд і витрати, що припадають на 2007-2015 роки, у сфері охорони навколишнього середовища – €1,15 млрд, в агрокомплексі – €870 млн та адаптація стандартів ЄС для підтримки бізнесу – €2,5 млрд.
У найбільшій за чисельністю населення Польщі в період асоціації €3,56 млрд було витрачено на реструктуризацію економіки, €1,4 млрд – на структурні реформи та €700 млн – на програму вступу з аграрного і сільського розвитку.
Уже в період членства витрати на сільське господарство, як зазначають українські вчені, становили €8 млрд, на продовольчу промисловість – €1,6 млрд, модернізацію транспортної інфраструктури – €34,3 млрд, у сфері захисту навколишнього середовища – €33 млрд і у сфері юстиції та внутрішніх справ – €391 млн.
Нагадаємо, єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле вважає, що заявлена сума у €160 млрд, необхідна на імплементацію Угоду про асоціацію та глибоку та зону вільної торгівлі в Україні, є завищеною та непропорційною.
Раніше голова МЗС Польщі вказав, що Європейський Союз надає фінансову допомогу в обмежених обсягах, проте допомагає залучати іноземні інвестиції.