Шестеро людей одночасно кладуть руку на теку темно-синього кольору. Вони представники різних поколінь, по-різному одягаються та мають різну історію взаємин. Усі шестеро усміхаються. За мить фотокори роблять світлину, яка фіксує важливий момент. Щойно лідери шістьох націоналістичних організацій підтримали маніфест про об’єднання зусиль. Надворі березень 2017‑го. До виборів президента лишається два роки.
Маніфест націоналістів не містить жодного пункту, який стосується участі у виборах. По суті, це декларація політичних цілей, із якими погоджуються всі підписанти. Однак для широкого загалу угода від початку асоціюється з перемовинами правих про спільну участь у виборах. Пізніше намір висунути єдиного кандидата у президенти підтвердили ключові підписанти маніфесту: лідери «Свободи» (Олег Тягнибок) і «Національного корпусу» (Андрій Білецький). Інші четверо — Андрій Тарасенко з «Правого сектору», Сергій Мазур із С14, Степан Брацюнь від Конгресу українських націоналістів та Богдан Червак від ОУН.
Читайте також: На роздоріжжі простих шляхів
На початок листопада 2018-го єдиного кандидата від націоналістів досі немає. Стосунки між підписантами також не безхмарні. Офіційно сторони не відмовилися від ідеї висунути єдиного кандидата, однак взаємного незадоволення поведінкою колег також не приховують.
Одним із реальних, а не позірних результатів маніфесту стали спільні вуличні акції правих сил. Найголовнішою із них є щорічний Марш Слави УПА 14 жовтня. 2018-й не став винятком. За тиждень до акції поширилися чутки про оголошення на ній імені спільного кандидата. Однак згодом це спростували, мовляв, переговори ще не завершено. Тому заява перед учасниками маршу Олега Тягнибока стала несподіванкою. Незмінний лідер «Свободи» та дворазовий кандидат у президенти відмовився від участі в наступних перегонах. Натомість запропонував на роль єдиного кандидата від націоналістичних сил свого однопартійця та екс-віце-спікера Верховної Ради Руслана Кошулинського: «Це людина, яка вже перевірена державотворчими справами. Він має досвід керівництва державою в критичний для України момент. Брати і сестри, побратими-націоналісти, прошу підтримати його кандидатуру».
Реакцією низки «побратимів-націоналістів» на дії Тягнибока стала критика. Зокрема, у «Національному корпусі» вже наступного дня звинуватили партнерів у «незрозумілій грі».
«Свобода» на перемовинах не висувала Кошулинського чи когось іще. 14 жовтня вони це зробили повністю зі своєї ініціативи. Перед своїми людьми під час маршу, на якому не було заплановано жодних мітингів, сказали, що їхня рекомендація від партійців — Кошулинський. Це навіть не всі люди під час маршу почули. Головне, що ми взагалі не хотіли 14 жовтня перетворювати на заяви і політичні гасла», — каже Родіон Кудряшов, керівник штабу «Національного корпусу».
Співрозмовники Тижня у «Нацкорі» вважають, що «Свобода» використала спільне для всіх націоналістів свято з метою власного політичного піару. Вчинок Тягнибока поза очі називають доволі м’яко: «не джентльменським», але переконані, що такі заяви слід було погоджувати з іншими учасниками маніфесту.
Також у партії не вважають Кошулинського єдиним кандидатом від націоналістів. Право так називатися він здобуде лише після погодження решти учасників маніфесту. Хоча представники «Національного корпусу» відкрито не називають імен, однак у їхніх словах відчутні натяки, кого саме там воліють бачити єдиним кандидатом. «Сьогодні лідер від націоналістів повинен бути відповідальним і впізнаваним. У досить-таки скрутні часи після 2014 року, після Майдану, під час війни повинен бути флагманом цього руху. І я гадаю, що ця людина точно не Кошулинський», — каже Кудряшов.
Читайте також: Президент-парламент: приспане протистояння
Сам голова партії Андрій Білецький ще влітку заявив про свої президентські амбіції. В інтерв’ю «РБК-Україна» у червні на пряме запитання він відповів: «Бажання однозначно є». При цьому знову наголосив, що кандидат має бути єдиним від усіх правих сил.
Співрозмовники Тижня з кількох різних політсил і громадських організацій, які підтримали маніфест, визнають, що питання висунення кандидата в президенти залежить передусім від двох сторін — «Свободи» та «Національного корпусу». «Від нас кандидатів не буде. Ми ухвалили рішення нікого не висувати. Переговори, так би мовити, на останньому етапі. Думаю, що до кінця місяця точно маємо визначитися. Найближчим часом ми ініціюємо круглий стіл, щоб усі врешті за нього сіли й до чогось дійшли», — каже очільник «Правого сектору» Андрій Тарасенко.
Інші організації-підписанти на висунення Кошулинського під час акції 14 жовтня реагують не так негативно, як у «Нацкорі». Це видно навіть з офіційних джерел. У звіті про марш націоналістів на сайті того самого «Правого сектору» повідомили про подію одним рядком, але без негативу: «Почалося свято з віча, на якому «Свобода» запропонувала на розгляд націоналістичного середовища свого кандидата на посаду глави держави. Ним став Руслан Кошулинський».
Одразу два співрозмовники Тижня з різних організацій націоналістів не поділяють обурення «Національного корпусу» діями «Свободи» 14 жовтня. За їхніми словами, остання запропонувала Кошулинського просто як варіант від себе, на що мала повне право. Понад те, за словами одного з них, вона нібито попередила про намір заздалегідь.
Загалом після подій 14 жовтня у відносинах націоналістичних організацій відчувається прохолода. Однак учасники маніфесту розділилися нерівномірно. Один табір представлений «Національним корпусом», інші критикують дії партнерів. Наприклад, представники відразу трьох організацій заявили журналістам Тижня, що «Нацкор» узагалі вийшов із переговорів про спільного кандидата близько трьох місяців тому. І саме це призвело до нерозуміння іншими підписантами.
Читайте також: Президентські вибори: друга ліга кандидатів
«Нацкор» вийшов із перемовин. Не брали слухавку, обіцяли передзвонити, але не зробили цього. Ми в їхніх розкладах узагалі нейтральні. Ну мені особисто взагалі байдуже, бо що один (Білецький. — Ред.), що другий (Кошулинський. — Ред.) програють вибори. Але я точно бачу, що «Нацкор» це мутить, це їхня гра. «Свобода» зрозуміла: вони політикани, але то звичайні речі. Явно розвал запустив «Національний корпус», — каже в приватній розмові представник однієї з організацій — підписантів маніфесту.
«Може, Білецький і хоче, але ніде цього не каже. А мав би сказати: «Я хочу». У політиці такі речі проговорюються. Активних переговорів немає. Він кілька місяців морозиться. 14 жовтня була ідея провести перемовини. Не вийшло. Була організована зустріч Тягнибока й Білецького. Обговорювали питання комунікації, бо її немає. Білецький обіцяв передзвонити, але мовчок. Комунікації наразі немає», — розповідає представник іншої організації.
Разом із тим відповісти на запитання, яка мета в «Національного корпусу» з такими його діями, співрозмовники Тижня не змогли. Тим часом у самій політсилі кажуть, що діалог триває постійно, а зустрічі напередодні виборів навіть стали частішими. Однак зазначають, що вони відбуваються переважно на рівні керівників штабів або орговиків партій для узгодження робочих питань.
«Переговори складні, і не тому, що в когось багато особистих амбіцій чи щось іще. Вони складні тому, що сьогодні нам потрібно вирішити, хто стане флагманом від націоналістів. Тобто дієвою силою, яка на вулиці є номером один. Номером один нині є патріотично налаштовані громадяни. Вибір складний саме через це. Другий основний момент полягає в тому, що офіційна агітація розпочнеться за два місяці до виборів, тому час ще є. І це основний елемент переговорів націоналістичних сил», — каже Кудряшов із «Національного корпусу».
Читайте також: Невидимий електорат. Як проголосувати переселенцям та іншим мобільним громадянам
У «Свободі» неофіційно визнають, що крок із висуненням Кошулинського кандидатом у президенти можна вважати намаганням спровокувати «Національний корпус» на активні дії. Таким чином Білецького хочуть всадити за стіл перемовин. Кажуть, що розглядають різні варіанти. Зокрема, і висунення двох кандидатів від націоналістів за умови, що вони не працюватимуть один проти одного.
«Суть у чому. Парламентська кампанія є ключовою. Поки що ми не можемо казати, що Кошулинський вийде у другий тур. Переважно йдеться про вибори до Ради. Треба висунути нормальний список для порозуміння. Для цього можна йти двома кандидатами, не ворогуючи, хтось потім зніметься, можна узгоджувати кандидатів в округах. Варіантів співпраці та комунікації безліч. Однак якщо їх не проговорювати, а просто впертися, то нічого не буде», — каже представник «Свободи», який побажав лишитися неназваним.
У «Національному корпусі» й далі наполягають на єдиному кандидаті, погодженому всіма підписантами маніфесту. Про вибори до парламенту більшість співрозмовників Тижня говорять не так активно. І це чи не найбільше наштовхує на думку, що то ключове питання перемовин націоналістів. За даними останнього великого опитування групи «Рейтинг» (вибірка 13 тис. осіб), проведеного на початку жовтня, кандидат від націоналістів Олег Тягнибок набрав би 2,6% серед тих, хто зібрався голосувати. Кошулинського та Білецького в пропонованому переліку немає. Не набагато кращі показники в націоналістів, як засвідчило опитування, і з виборами до Ради: «Свобода» — 3,4%, «Правий сектор» — 0,7%, «Національний корпус» — 0,6%. Однак якщо перспективи вийти в другий тур президентських перегонів у будь-якого кандидата від націоналістів примарні, то подолати 5% бар’єр у разі об’єднання зусиль цілком реально. Єдиний кандидат на президентських виборах автоматично перетворюється на лідера потенційного єдиного списку націоналістів на парламентських. З усіма вигодами, головною з яких є більший вплив на формування прохідної частини. За інформацією Тижня, підписантам маніфесту запропонували провести новий раунд перемовин щодо єдиного кандидата 9 листопада. Можливо, після цієї дати ситуація суттєво зміниться.