Александер Вінніков голова представництва НАТО в Україні, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні 4 квітня НАТО відзначає 70-річчя заснування. Північноатлантичний договір визначив основні безпекові завдання Альянсу, і головне серед них — колективне запобігання загрозам і захист усіх членів. Засадничі цінності й принципи, закріплені у Договорі, допомогли створити найуспішніший військово-політичний союз в історії.
Упродовж семи десятиліть НАТО прагне забезпечити міцний мир у євроатлантичному регіоні. Таке завдання завжди було складним, адже військово-політичні середовища постійно розвиваються. Однак взаємна безпека та оборона залишаються двома стовпами Альянсу. Під час холодної війни він зосередився на колективному захисті членів від потенційних загроз, що виходили з Радянського Союзу. Після розпаду останнього виникли й почали зростати недержавні суб’єкти впливу на міжнародну безпеку. НАТО адаптувалося завдяки спільній обороні, управлінню кризовими ситуаціями, що впливають на всіх союзників, і заохоченню до кооперативної безпеки через спеціальні програми політичного діалогу та практичної співпраці з різними партнерами.
Такі зміни сприяли вступу до Альянсу в 1999 році перших країн колишнього Варшавського договору — Чехії, Угорщини та Польщі. У 2019-му ці держави відзначатимуть 20-річчя членства в НАТО. Легко забути, що такому історичному розширенню Альянсу передував період жвавої дискусії. Тоді багато експертів не були впевнені в перевагах колишніх соціалістичних держав. Вони мали різні погляди щодо впливу можливого розширення на єдність і солідарність союзу, а також на відносини з Росією. У дослідженні НАТО стосовно цього питання, опублікованому в 1995-му, містився висновок, що прийняття нових членів посилить спроможності Альянсу в сприянні європейській і глобальній безпеці.
Читайте також: Як бачать НАТО у Східній Європі
Той висновок актуальний і сьогодні, зміцнюючи політику «відчинених дверей» НАТО, яка базується на ст. 10 Вашингтонського договору. Будь-яка європейська країна, що бажає до нього вступити, має продемонструвати відповідність певним вимогам: мати демократичну політичну систему, засновану на стабільній ринковій економіці; справедливо ставитися до меншин; прагнути до мирного врегулювання конфліктів; проявити здатність і готовність брати участь в операціях НАТО; і останнє, але не менш значуще, — прихильність до демократичних відносин між цивільними, військовими та інституційними структурами.
Це приводить нас до ще однієї важливої дати, яку слід пам’ятати. У 2019 році Україна відзначатиме десятиліття Річної національної програми (РНП), яка є ключовим інструментом для наближення до НАТО. У межах РНП союзники дають поради та допомагають Україні на шляху реформ. Варто привітати нещодавні кроки її уряду, спрямовані на підвищення ефективності цього інструменту. Цілі реформ мають бути чітко визначені, узгоджені, профінансовані та вимірювані. У цьому контексті 2019-го робитимуться головні кроки для виконання положень Закону «Про національну безпеку» (ЗНБ), ухваленого в червні 2018 року. Він став результатом тісної співпраці України з міжнародними партнерами та є важливим етапом наближення її до європейських та євроатлантичних стандартів і принципів. Закон визначає засади реформування сектору безпеки та оборони. Після нього потрібне ухвалення інших важливих нормативних актів.
ЗНБ передбачає комплексні зміни в структурі командування та управління Збройними Силами, плануванні безпеки та оборони, у службах безпеки та розвідки, в оборонній промисловості. Однією з його суттєвих рис є посилення демократичного нагляду за інституціями безпеки та оборони. Це ключова євроатлантична норма. Із такою метою передбачено створення нового комітету Верховної Ради. НАТО готове й далі консультувати та ділитися досвідом з Україною у відповідному напрямку.
ЗНБ також передбачає реформу Служби безпеки України (СБУ). Новий закон про СБУ має забезпечити передачу певних правоохоронних функцій (зокрема, у сфері боротьби з корупцією та економічними злочинами) відповідним правоохоронним органам. Чітке розмежування компетенцій та обов’язків із цими органами та сектором розвідки в Україні буде важливим кроком, який допоможе СБУ стати довіреним партнером у безпековій і розвідувальній спільноті Європи та євроатлантичного регіону.
2019-й також стане переломним роком для впровадження оборонної реформи. У низці українських документів планування, зокрема Стратегічному оборонному бюлетені (СОБ), встановлено амбітні цілі, яких потрібно досягти до кінця 2020-го. Реалізація цілей реформ, вказаних у СОБ і зафіксованих у ЗНБ, потребує подальших зусиль та безперервності для переходу від теорії до практики.
У межах цього процесу члени Альянсу визнають, що Збройні Сили України пройшли довгий шлях. Їхні тактико-технічні спроможності значно зросли, вони далі отримують підтримку за двосторонніми програмами з навчання та оснащення, беруть участь у місіях та операціях під проводом НАТО. Серед досягнень можна зазначити, зокрема, боєздатність, розвиток сержантсько-старшинського складу, планування на основі спроможностей, єдине медичне командування. Міністерство оборони провело похвальну роботу над практичними питаннями, що потребували швидких рішень.
Читайте також: Майкл Стріт: «НАТО шукає можливість покращити взаємодію між силами з різних країн»
Та для посилення безпеки України основну увагу слід зосереджувати на системних, комплексних, інституційних підходах, важливих для сталих незворотних реформ. Країна потребує як сильної політичної волі, так і неухильного прагнення на робочому рівні до реалізації СТРУКТУРНИХ реформ, попри зрозумілі складні обставини.
НАТО готове надати Україні практичну допомогу в цьому напрямку, спираючись на широкий досвід членів Альянсу. Тож попереду — понад 40 адаптованих заходів, що містяться в Комплексному пакеті допомоги (КПД), ухваленому НАТО на Варшавському саміті ще у 2016 році. Він охоплює низку трастових фондів, програм із посилення спроможностей і консультативну підтримку. Трастовий фонд із медичної реабілітації надає пораненим військовослужбовцям необхідне лікування, а також підтримує медичні реабілітаційні установи в Україні сучасним обладнанням. Трастовий фонд із кіберзахисту надає обладнання для зміцнення стійкості України до кібератак. У межах Трастового фонду із C4 (командування, управління, зв’язок та комп’ютеризація) ми також підтримуємо Регіональну програму безпеки повітряного простору, щоб допомогти Україні краще впоратися з інцидентами в цій сфері. На Платформі НАТО — Україна з протидії гібридній війні ми ділимося досвідом для посилення стійкості до складних загроз і викликів, із якими стикаємося колективно.
КПД дав змогу узгодити дорадчу підтримку НАТО із цілями реформ в Україні, щоб зробити її сильнішою, стійкішою та спроможною краще гарантувати власну безпеку. Радники Альянсу тісно співпрацюють з українськими колегами, а головна група радників представництва НАТО в Україні суттєво сприяє координації зусиль Альянсу та міжнародної спільноти в ширшому сенсі.
Читайте також: У НАТО заявили, що Альянс має потужну присутність в Чорноморському регіоні
І останнє, але не менш важливе. У 2019-му очікується ще одна вагома дата — 20-річчя започаткування Офісу зв’язку НАТО в Україні (ОЗН). Його було створено в Києві у квітні 1999-го для сприяння участі вашої країни в програмі НАТО «Партнерство заради миру» та підтримки зусиль з оборонної реформи. Із 2016 року ОЗН разом із Центром інформації та документації є складовою представництва НАТО в Україні. За два десятиліття масштаби діяльності ОЗН значно зросли (як і кількість працівників) і сьогодні охоплюють увесь спектр військово-політичного діалогу Україна — НАТО та практичної співпраці. Незмінним залишилося наше переконання, яке лежить в основі всього, що ми робимо: незалежна, суверенна та стабільна країна, твердо прихильна до демократії та правовладдя, є запорукою євроатлантичної безпеки.
2019-й буде складним для України. Але з викликами з’являються й нові можливості для посилення державних інституцій, правовладдя, економічної конкурентоспроможності, сектору безпеки та оборони. НАТО, як давній і надійний партнер, прагне далі підтримувати її на шляху вперед.