"Засідання кардинально змінило настрої серед країн-членів Альянсу напередодні саміту у форматі Комісія Україна-НАТО, який відбудеться 4 вересня в Уельсі (на рівні Президента України, глав держав та урядів країн-членів на Генерального секретаря Альянсу – ред.). Нова агресивна кампанія Російської Федерації змусила усіх переглянути досить стримані до цього часу підходи щодо кваліфікації дій Росії та щодо визначення шляхів подальшої підтримки нашої держави", – сказав український посол.
Водночас, він відзначив, що Україна, яка не є членом НАТО, не може розраховувати на пряму військову підтримку з боку Альянсу.
"Але, разом з тим, є достатньо засобів у країн-членів НАТО, у самого Альянсу як колективної організації, щоб не тільки політично підтримати Україну, але й надати необхідні ресурси для того, щоб у цій складній ситуації Збройні сили України мали більше спроможностей протистояти прямій агресії", – наголосив Долгов.
Він поінформував, що сьогодні під час засідання Комісії представники деяких країн-членів заявили, що їхні уряди вже прийняли або планують ухвалити найближчим часом рішення щодо внесків у трастові фонди з допомоги Україні, а також запевнили, що першочергові потреби українського партнера будуть безумовно розглянуті.
"І ми чекаємо на позитивні відповіді і дієву підтримку з боку країн-членів НАТО", – підкреслив український дипломат.
Нагадаємо, у червні глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що членство України в Північноатлантичному альянсі не стоїть на порядку денному.
Як відомо, 29 серпня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Кабінет міністрів вносить на розгляд Верховної Ради законопроект про скасування позаблокового статусу України та про відновлення курсу країни на членство в НАТО.
Раніше Рассмусен заявив, що вважає дуже ймовірним введення російських військ в Україну під виглядом миротворчої чи гуманітарної місії.