У. Т.: Чому ви підписали угоду? Як ви вважаєте, що нині може убезпечити опозицію від повторення своїх помилок?
– Жодна опозиційна політична сила поодинці не здатна ані вирішити проблеми людей, ані захистити Україну, ані відстояти свободу Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Коли ми об'єднуємося, ми розуміємо, що перемога буде одна на всіх. Якщо ж буде поразка… Вона також буде одна на всіх.
У. Т.: На яких принципах ви готові здійснювати розподіл мажоритарних округів із іншими опозиційними силами?
– На принципах відкритості, прозорості та суспільної довіри. Процес визначення єдиних кандидатів має бути відкритий. Критерії добору – прозорими. Необхідно якомога більше долучити до процесу громадянське суспільство. Я переконана, слід висувати тих лідерів, які користуються заслуженою повагою та авторитетом людей.
У. Т.: На яку приблизно частину (у відсотках) округів в Західній і на яку в Центральній Україні претендуватимуть ваші кандидати?
–Про деталі механізму розподілу говорити зарано. Важливо узгодити принципи такого розподілу. Опозиція має привести у Верховну Раду нове покоління лідерів. Тому наше перше спільне завдання – виявити таких лідерів.
У. Т.: Виступаючи окремо на парламентських виборах за списками, кожна опозиційна сила з тих, що підписали угоду, матиме довести, що вона чимось краща, чи що її партнер чимось гірший, щоб опозиційний виборець проголосував саме за неї. В чому ви вбачаєте переваги своєї політсили над партнерами? Чому виборець має проголосувати саме за вас?
– Людей, з якими я зустрічаюся під час поїздок країною, найбільше цікавлять інші питання. Мене запитують: що буде, коли опозиція стане владою? Чи будуть підвищені зарплати і пенсії? Чи можна буде безпечно розвивати власний бізнес? Чи можна буде планувати своє життя і життя своїх дітей на кілька років уперед, а не лише на кілька місяців? Чи можна буде пишатися своєю країною? Тому ми маємо говорити не про свої переваги, а про те, чи здатні ми взяти відповідальність на себе. Слід довести людям, що це так, що ми здатні побороти корупцію, покращити стан економіки, створити нові робочі місця, забезпечити справедливі пенсії, створити умови для розвитку бізнесу. 300 голосів у парламенті на цих виборах – це перше завдання для об’єднаної опозиції. Перше, але не єдине! Ми маємо виграти вибори-2012, щоб країні не довелося чекати ще три роки – до 2015-го. Конституційна більшість – це єдиний шлях побороти режим.
Друге завдання – розробити план розвитку України. Давайте говорити про те, яку Україну ми маємо будувати, а не про те, кому яке місце в списку дістанеться. Тому що місце в парламенті – це інструмент для досягнення цілі, але не сама ціль.
Третє завдання – створити нову модель професійного, компетентного уряду, який працюватиме на народ України, а не на армію чиновників.
У. Т.: Що, на вашу думку, становить найбільшу загрозу збереженню єдності опозиції до виборів?
– У своєму листі від 20 грудня Юлія Тимошенко написала: «Вірю, що опозиційні сили можуть знайти такий консенсус без дріб’язкової боротьби за пропорції та привілеї у списках та хоч один раз продемонструвати любов до України, а не до себе». Мені до цих слів немає що додати.
У. Т.: Який крок ваших партнерів з опозиції дозволив би вам почуватися вільними від виконання оприлюдненої 22 січня угоди?
– Відмовитися від об’єднання – значить здати країну режиму. Я не можу уявити собі такі кроки.
У.Т.: Чи не є Маніфест громадянської солідарності альтернативою до КОД?
– Головна мета Маніфесту громадянської солідарності – залучення громадських рухів до політичного процесу. Лише так ми зможемо перемогти правлячий режим. Маніфест – це не альтернатива об’єднанню опозиційних сил, а посилення опозиційних сил з боку громадянського суспільства. Тому що, скільки б опозиція між собою не об’єднувалася – без підтримки людей ми владу не подолаємо.
Очоливши Українську соціал-демократичну партію, Ви заявили пресі, що звертались до Олександра Турчинова та Євгенії Тимошенко з проханням донести цю інформацю до Юлії Володимирівни. Чи отримали Ви від неї будь-яку відповідь?
Так, я говорила з Олександром Турчиновим напередодні з їзду УСДП, проінформувала його про своє рішення очолити партію і запросила на з’їзд. (сам Турчинов заявляє, що Королевська не погоджувала з ним своїх дій – Ред.) Мені здається,що головну відповідь політикум вже отримав у відкритому листі, в якому Тимошенко закликає опозицію об’єднатися, сформувати єдиний партійний список на основі нейтральної партії та єдиний список кандидатів по мажоритарних округах. За словами нашого лідера, лише це дозволить дати «справжній бій правлячій мафії». Я повністю поділяю і підтримую викладені нею пропозиції. Для того, щоб здобути впевнену перемогу, опозиція має виступити на парламентських виборах єдиною силою.
Чи будете Ви, крім списку, висуватись також і за мажоритарним округом — наприклад, у Луганській області чи десь інде?
Щодо моєї особистої участі у передвиборчому процесі, ми це будемо вирішувати в партії та консультуватися з нашими партнерами по БЮТ. Звичайно, з цим питанням потрібно визначатися, але ми це зробимо трохи згодом.
Чому, на Вашу думку, Євгенія Тимошенко спочатку повідомила пресі, що може очолити виборчий список “Батьківщини”, а потім дезавуювала це повідомлення? Хто може стати лідером списку за умов, що Юлії Володимирівні, як тепер остаточно зрозуміло, влада не дозволить балотуватися?
Я свою позицію щодо цього питання неодноразово виголошувала. На моє переконання лідером української опозиції і партії «Батьківщина» залишається Юлія Володимирівна Тимошенко. І їй альтернативи немає і бути не може. Тому одне з головних завдань опозиції, над яким ми постійно працюємо – визволення лідера української опозиції з-за грат. Така можливість є, і ми робимо все, щоб Юлія Володимирівна змогла взяти участь у виборчому процесі. Що стосується позиції Євгенії Тимошенко – думаю, що про мотиви її дій і рішень краще запитувати у неї.